Рішення № 91282568, 31.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/839/20

Провадження № 2/727/590/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Семенко О.В.

секретар судових засідань Дутчак А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного реєстратора приватного нотаріуса Козлової Наталії Володимирівни (м.Чернівці, Полєтаєва, 12), третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа без самостійних вимог на стороні Позивача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування запису про проведену державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовною заявою до відповідача Державного реєстратора приватного нотаріуса Козлової Наталії Володимирівни, третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа без самостійних вимог на стороні Позивача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування запису про проведену державну реєстрацію.

Посилається на те, що 15.01.2020 року Державний реєстратор приватний нотаріус Козлова Наталія Володимирівна внесла в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис №35086553 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 66.8 кв.м., за ТОВ "Кредитні ініціативи".

Вказує, що квартира є забезпеченням за валютним кредитом, предметом іпотеки, та єдиним майном та житлом позивача і належала на праві власності позивачу та третій особі ОСОБА_2 і підпадає під дію Закону № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року. Додає оригінали інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №197251814 та №197275740, оригінал заяви від 11.11.2019 року посвідченої приватним нотаріусом Козловою Н.В. та повідомлення від 10.07.2019 року за №2252.

Позивач вважає, що квартира АДРЕСА_2 не може бути примусово стягнута (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) на підставі дії Закону №1304-VІІ, у тому числі шляхом реєстрації права власності за третьою особою ТзОВ «Кредитні ініціативи» як забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті. Просив визнати протиправним та скасувати запис про право власності № 35086553 від 15 січня 2020 року на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Судові витрати стягнути з відпровідача.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.02.2020 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання (а.с.17).

28 лютого 2020 року відповідачем приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. спрямовано до суду пояснення на позов, згідно якого вказала, що 05 березня 2007 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним просилово-інвестиційним банком укладено Кредитний договір №484. Згідно предмету договору ОСОБА_3 отримала позику від Банку в сумі 13600 Євро. Для забезпечення грошового зобов`язання та належного виконання Позичальником своїх зобов`язань, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Банком, укладений Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекою держателя від 05 березня 2007 p., реєстровий № 2286, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Іпотекодавці) передали в іпотеку Банку (Іпотекодержателю) належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .

Щодо її дій, то вона стверджує, що діяла відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2015 р за № 1127.

Зокрема, що 15 січня 2020 року до подано заяву від представника ТОВ «Кредитні ініціативи» на проведення державної реєстрації прав відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 p. № 1952-IV.

Право власності на об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2 , зареєстровано за ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі Повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулюванню залишку заборгованості за основним зобов`язанням, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві № 2252 виданої 10.07.2019 року, видавник ТОВ «Кредитні ініціативи», документ що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки видані 18.11.2019 року, та 03.12.2019 р., видавник ПАТ «Укрпошта».

Вказує, що державна реєстрація права власності на підставі Іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, проводилася нею - приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, Козловою Н.В., реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на підставі відповідного договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та документів, визначених в пп. 1, 2 п. 57 , п. 61 Порядку. Вважає позовні вимоги безпідставними і просила в їх задоволенні відмовити (а.с.26-28).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.03.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.31).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22.06.2020 року клопотання представника третьої особи ТОВ «Кредитні ініціативи» Матвійчука М.З. про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради; а також у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталі Володимирівни (місце знаходження: АДРЕСА_3): - копію завірених належним чином документів з реєстраційної справи (паперових та/або електронних, а також документів, сформованих за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій), що були сформована 15.01.2020 року при реєстрації за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності (номер запису: 35086553 ) на нерухоме майно: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 66.8 м.кв. житловою площею 40.6 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.99-100).

18 серпня 2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» спрямовано до суду пояснення на позов, згідно яких позов не визнають, вважають його безпідставним та таким що не підлягає до задоволення. Вказали, що 05.03.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 484, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 13 600,00 Євро зі сплатою за користування кредитними коштами 11% річних та кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 04.03.2027 року.

Взяті за кредитним договором зобов`язання Кредитор виконав належним чином та у повному обсязі. Однак Позичальником умови кредитного договору не виконуються, порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів і штрафних санкцій.

У якості забезпечення виконання Позичальником взятих за кредитним договором зобов`язань між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 05.03.2007 року укладено Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б. за реєстровим №2286, відповідно до п.1.2 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру номер два ( АДРЕСА_2 , будинок під номером першим (№1), яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 66,80 кв. м., в тому числі житловою площею 40,60 кв.м., та належить Іпотекодавцям на праві приватної власності спільної сумісної власності, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 05.06.1995 року за № 14841.

Вказують, що як вказано в рішенні Апеляційного суду Чернівецької області від 09.07.2015 року по справі №727/2-5581/15 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаним кредитним договором, 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «АКПІБ» та фізичними особами.

Відповідно до договору покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій. За таких обставин, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 484 від 05 березня 2007 року, що був укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Цього ж дня, 17 грудня 2012 року, між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір про передачу прав за договором забезпечення, згідно якого ТОВ «Кредитні ініціативи» - набуло всіх прав за договорами забезпечення, в тому числі і за Договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 05 березня 2007 року укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Внаслідок укладення цих договорів відбулась заміна кредитора, ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу кредитора-стягувача за кредитним договором та договором іпотеки.

Згідно п. 5.3 Договору іпотеки, задоволення вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки може бути вчинене в позасудовому порядку наступним чином: Передачі іпотекодавцем Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором у порядку , передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». В даному випадку цей Договір виступає право встановлювальним документом та є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки. На протязі трьох днів з моменту такої реєстрації, Іпотекодавець зобов`язаний передати всю технічну та іншу документацію відносно Предмета іпотеки. Іпотекодержатель у даній справі мав право на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження яке міститься в іпотечному договорі у відповідності до правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 31.01.2018 року спарва №910/6592/16.

Вказують, що приватний нотаріус Козлова Н.В. 11.11.2019 року направила на адресу Іпотекодавців та боржника Повідомлення від 10.07.2019 року за вихідним № 2252 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, що підтверджується Свідоцтвами від 10.01.2020 року за №№ 55, 56, 57. Даним листом кредитор вимагав сплатити борг за Кредитним договором, розмір якого станом на 29.10.2019 року складав 35 253,98 Євро.

Така іпотечна вимога була отримана Іпотекодавцями та позичальником особисто 03.12.2019 року, та 18.11.2019 року відповідно, про що наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення рекомендованих листів, однак Іпотекодавцями та боржником жодних заходів щодо погашення зазначеної в ній суми заборгованості вжито не було, у зв`язку із чим іпотекодержатель був змушений вжити заходів щодо захисту свого права в позасудовому порядку.

Окрім цього, вказали що позивачем не надано суду доказів, що у нього відсутнє будь-яке інше житлове майно (на праві повної, або спільної сумісної (часткової) власності)), окрім того що було передано в іпотеку (не надано відповідну інформаційну довідку по суб`єкту права щодо позивача та членів його сім`ї), що він на час спірної державної реєстрації використовував іпотечну квартиру як основне місце проживання (не надано акт обстеження житлових умов, копій сторінок паспорта де зазначено місце реєстрації), а отже посилання позивача на норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як на підставу незаконних дій відповідачів є безпідставним, оскільки вказаний закон на позивача не поширюєтья.

Вважають, що при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем державним реєстратором не було порушено жодних норм чинного законодавства.

ТОВ «Кредитні ініціативи» у повному обсязі виконано приписи Закону України "Про іпотеку" та умови Іпотечного договору, щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованими листами на адресу зокрема і позивача. Так як вимога про усунення порушень позичальником та іпотекодавцем у відведений в ній тридцятиденний строк виконана не була, ТОВ «Кредитні ініціативи» у порядку, визначеному чинним законодавством, звернувся до державного реєстратора, із заявою щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

Крім цього, ТОВ «Кредитні ініціативи вважають, що позивачем у даній справі безпідставно пред`явлено позов до нотаріуса як до відповідача (державного реєстратора), який виніс відповідне рішення та вчинив відповідний запис про державну реєстрацію іпотечного майна за ТОВ «Кредитні ініціативи» оскільки належним відповідачем у даних правовідносинах має бути іпотекодержатель, оскільки за ним зареєстроване право власності на іпотечне майно, а не реєстратор, що здійснив таку реєстраційну дію. Отже пред`явлення позову до неналежного відповідача - приватного нотаріуса як державного реєстратора є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Враховуючи наведене просили в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.154-160).

Позивач в судові засідання жодного разу не з?являвся, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. 05.03.2020 року поштовим зв?язком спрямував до суду заяву з проханням справу розглядати у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.36).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи. До початку підготовчого судового засідання спрямувала письмові пояснення щодо позову, згідно яких позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову. Про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з`явився, 19.08.2020 року спрямував на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. В задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розгялд справи проводити у відсутність учасників справи, які повторно не з?явились в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, в межах заявлених вимог, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності приходить до висновку, що позов не обґрунтований та в його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом, належними і допустимими доказами по справі установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

За правилами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.81 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 05 березня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 484, за умовами якого позичальник отримала кредит в розмірі 13600,00 євро зі сплатою за користування кредитними коштами 11% річних та кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним - не пізніше 04.03.2027 року. Згідно пункту 6.5 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником строку погашення одержаного ним кредиту, він сплачує проценти в розмірі 21% річних в євро від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до пунктів 2.4, 3.2-3.3 Кредитного договору встановлено порядок погашення основної суми заборгованості, а саме щомісячно згідно Додатку №1 Кредитного договору, тобто до 27 числа кожного наступного місяця за місяцем отримання кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення, та підлягають сплаті щомісяця до 22 наступного місяця (а.с.109-111).

05 березня 2007 року у якості забезпечення виконання Позичальником взятих за кредитним договором зобов`язань між Акціонерним комерційним Промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б. за реєстровим номером №2286. Відповідно до п.1.2 зазначеного договору Іпотеки Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру номер два (№2), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 66,80 кв. м., в тому числі житловою площею 40,60 кв.м. та належить Іпотекодавцям на праві приватної спільної сумісної власності, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 05.06.1995 року за№ 14841 (а.с.112-114).

Встановлено, що 11 листопада 2019 року ТОВ «Кредитні інціативи» звернулось до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. із заявою в якій просили передати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заяву про те, що Кредиторами порушено умови Кредитного договору №484 від 05.03.2007 року і ТОВ «Кредитні ініцітиви» направляється Повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням №2252 від 10.07.2019 року згідно якого товариство вимагає сплатити борг на дату 29.10.2019 року на загальну суму 35253,98 євро (а.с.12-13)

Зазначене повідомлення напралено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відповідні поштові адреси по АДРЕСА_2 , що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 5801804483641, № 5801804483633, № 5801804483625, а також підтверджується нотаріальними Свідоцтвами від 10.01.2020 року за № № 55, 56, 57 (а.с. 105-108, 172-175).

Згідно висновку про вартість майна виконаного ТОВ «Незалежна експертна компанія» (код ЄДРОПУ 32050618 серитфікат суб`єкта оціночної діяльності №987 від 18.12.2018 року) ринкова вартість трикімнатної квартири № 2 загальною площею 66,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 станом на 18.07.2019 року становить 998 535 грвиень (а.с.115, 121).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням в повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, шо обумовлює основне зобов`язання.

Частиною першою ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону

У відповідності до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» зверненню стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. шо міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За частиною другою статті 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Статтями 36-37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що застереження в договорі іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя є Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому відповідно є підставою для набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-1V. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частина 1 ст. 18 Закону № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 визначено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взятих на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 61 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту' отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотеко держателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою відмови у державній реєстрації права власності за іпотеко держателем

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору

За таких обставин суд прийшов до висновку, що при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем державним реєстратором не було порушено жодних норм чинного законодавства.

ТОВ «Кредитні ініціативи» у повному обсязі виконано приписи Закону України "Про іпотеку" та умови Іпотечного договору, щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованими листами на адресу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Так як вимога про усунення порушень позичальником та іпотекодавцем у відведений в ній тридцятиденний строк виконана не була, ТОВ «Кредитні ініціативи» у порядку, визначеному чинним законодавством, звернувся до державного реєстратора, із заявою щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні та в їх задоволенні слід відмовити.

Так, посилання позивача, щодо Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII ввів тимчасовий мораторій на парво іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту першої частини першої статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Позивачем по даній справі не надано суду доказів того, що у нього відсутнє будь-яке інше житлове майно (на праві повної, або спільної сумісної (часткової) власності)), окрім того що було передано в іпотеку (не надано відповідну інформаційну довідку по суб`єкту права щодо позивача та членів його сім`ї). Не надано доказів, що позивач на час спірної державної реєстрації використовував іпотечну квартиру як основне місце проживання (не надано акт обстеження житлових умов і чи будь яких інших належних та допустимих доказів).

Отже, посилання позивача на норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як на підставу незаконних дій відповідача є безпідставним, оскільки позивачем не надано доказів того, що на нього поширюється норми вказаного закону.

Разом з цим, згідно позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати запис про право власності №35086553 від 15 січня 2020 року на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Кредитні ініціативи», тобто ставиться вимога про скасування права власності.

ТОВ «Кредитні ініціативи» в своїх поясненнях вказали, що даний позов безпідставно пред`явлено до нотаріуса як до відповідача (державного реєстратора), який виніс відповідне рішення та вчинив відповідний запис про державну реєстрацію іпотечного майна за ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки належним відповідачем на їх думку у даних правовідносинах має бути іпотекодержатель, оскільки за ним зареєстроване право власності на іпотечне майно, а не реєстратор, що здійснив таку реєстраційну дію.

Позивач своїм правом залучення співвідповідача не скористався, вважав необхідним залишити відповідачем Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлову Н.В., а ТОВ «Кредитні ініціативи» третьою особою по справі.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі»).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позов позивачем заявлений не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет спору, зокрема, без залучення до участі у справі відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». На підставі вищезазначених норм ЦПК України суд не може самостійно залучити співвідповідачів, а клопотання про залучення таких співвідповідачів, позивачем, представником позивача не заявлено.

У частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статей 77-80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 , слід відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 2, 4, 18, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 23, 54, 77-80, 84, 141, 228, 229, 235, 241, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Державного реєстратора приватного нотаріуса Козлової Наталії Володимирівни про визнання протиправним та скасування запису про право власності №35086553 від 15 січня 2020 року на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне судове рішення складено 31.08.2020 року.

Суддя Семенко О.В.