Ухвала суду № 91282142, 01.09.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 695/2099/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого: судді - Михальченко Ю.В.,

при секретарі - Кикоть А.О.,

з участю: прокурора - Лук`ященко Ю.І.

захисника - Гнатюк Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.289 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019250160000389 від 07.07.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.289 КК України.

Під час судового засідання прокурор надав суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 вчинив злочин, один з яких, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, який відноситься відповідно до положень ст. 12 КК України до тяжких злочинів та за санкцією відповідної статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, інший, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, який відноситься відповідно до положень ст. 12 КК України до особливо тяжких злочинів та за санкцією відповідної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі. Обвинуваченому ОСОБА_1 повних 47 років, розлучений, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, проживає в домоволодіння, власником якого не являється, тобто немає міцних соціальних зв`язків, а також законних джерел засобів до існування. Крім того, обвинувачений вчинив злочин в стані алкогольного сп`яніння, неодноразово засуджений за вчинення злочинів у тому числі і майнового характеру, та вчинив кримінальні правопорушення маючи не зняту та непогашену судимість. До завершення судового розгляду та ухвалення рішення по суті необхідно дослідити докази, допитати велику кількість свідків, у разі необхідності провести інші процесуальні дії. Однак з урахуванням об`єктивних обставин здійснити зазначені дії неможливо до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . У той час ризики, які слугували підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування, не зменшилися. Тобто, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доцільно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Тоді, як більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки ОСОБА_1 не визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а тому не виключено,що у подальшому обвинувачений зможе впливати на свідків і потерпілу по вказаному епізоду, ухилятися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України - доведені, не змінилися та на даний час є триваючими, а належних підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не встановлено, оскільки вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат Гнатюк Г.І., щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила. Надала суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно її підзахисного з тримання під вартою на домашній арешт з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 затриманий та утримується під вартою з 08.07.2019 року. З лютого 2019 року перебував на лікуванні в Канівській ЦРЛ з приводу хронічної ішемії лівої кисті руки, інфільтрація лівої кисті руки, парез лівого передпліч із слабо позитивною динамікою одужання. Дане захворювання продовжує прогресувати. 26.05.2020 року ОСОБА_1 був оглянутий судинним хірургом КНП «ЧОЛ ЧОР» і встановлено діагноз - хронічна ішемія лівої нижньої кінцівки пальців стопи та надано рекомендації щодо обстеження та лікування. Результати лікування в умовах слідчого ізолятору не дають ніяких позитивних результатів. В даному випадку необхідне фахове медичне обстеження в умовах стаціонару. 22.07.2020 року ОСОБА_1 оглянуто судинним хірургом та встановлено висновок: «173.1 - облітеруючий тромбангит (хвороба Бергера). Облітеруючий ендартеріїт н/к та верхніх кінцівок. Оклюзія гомілкових сегментів та артерій лівого передпліччя. Хронічна артеріальна недостатність лівої н/к ІІІВ ст. правої н/к та лівої в/к ІІ-ІІІ ст. Рекомендації: хворий потребує лікування в стаціонарі хірургічного профілю». У слідчому ізоляторі наразі надають призначені лікарями ліки, що передали родичі, але позитивних зрушень у лікуванні не дають, що може призвести до фатальних наслідків - ампутації ноги і летальних наслідків. Всі матеріали кримінального провадження знаходяться у прокурора та суду, потерпілі та свідки у судовому засіданні допитані, а тому впливати на свідків чи знищити будь-які документи по справі не можливо. Підозрюваний ОСОБА_1 має місце постійної реєстрації: АДРЕСА_1 , має родину (матір, братів, сестер, доньку), має міцні родинні і соціальні зв`язки, до затримання за місцем проживання характеризувався позитивно, будь-яких намірів переховуватись від суду та перешкоджати судовому слідству не має і не буде. Вважає, що ризики відповідно до ст.. 177 КПК України щодо ОСОБА_1 на які посилається прокурор в даному кримінальному провадженні відсутні. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Надав суду клопотання про зміну міри запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою та надати можливість вилікувати хворобу яка прогресує. По рекомендації судинного хірурга Черкаської обласної лікарні - в стаціонарі хірургічного відділення. В медичній частині СІЗО № 30 невзмозі забезпечити належним лікуванням і не виконувати рекомендації судинного хірурга. Зобов`язується виконувати всі покладені на нього судом зобов`язання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, Суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Згідно ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи норми ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, головуючий колегії приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 одноособово.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , думку захисника та обвинуваченого, які клопотали про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст.177 КПК України метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст.5 п.«С» Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійсненні з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, суд бере до уваги висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», відповідно до яких «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких за ч.2 ст.289 КК України, який відноситься відповідно до положень ст.12 КК України до тяжких злочинів та за санкцією відповідно статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, інший, передбачений ч.1 ст.115 КК України, який відноситься відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів та за санкцією відповідної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 діб.

Щодо клопотання захисника Гнатюк Г.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час, суд приходить до висновку, що вони не підлягають до задоволення, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України на даний час не змінилися та подовжують існувати, а підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, ст.ст.331, 369-372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника Гнатюк Г.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою та домашній арешт в нічний час - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 жовтня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 01.09.2020 року о 14 год.00 хв.

Головуючий: Ю. В. Михальченко