Рішення № 9128179, 15.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 квітня 2010 р.           Справа 5/91-09

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання О.Гнилюк

за участю представників:

позивача : Чижевська Р.В. - за довіреністю № 90/10 від 28.12.2009 р.;

відповідача : Кравчук О.В. - за довіреністю № 02/1Д від 10.01.2010 р.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)до:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012 ) про стягнення 20152093 грн. 44 коп., в тому рахунку 12106879 грн. 24 коп. боргу за природний газ поставлений в січні-грудні 2007 р. згідно договору № 06/06-783 на постачання природного газу від 29.12.2006 р.1441905,10 грн. пені за прострочення в оплаті з 19.09.2008 р. по 19.03.209 р., 5864858,71 грн. інфляційної суми за прострочення в оплаті з лютого 2007 р. по лютий 2009 р. 738450,39 грн. – 3% річних з 11.02.2007 р. по 27.03.2008 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі № 07-15-472 від 14.04.2010 р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 12106879 грн.24 коп. боргу за природний газ в зв’язку з наявністю у відповідача перед позивачем такої заборгованості. Проти решти позовних вимог заперечив покликаючись на те, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. в справі № 10/176-05 порушене провадження в справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" - відповідача в справі № 5/91-09 і цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача, який діє і на даний час. Зазначає, що згідно ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). З огляду на це вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення 1441905 грн.10 коп. пені за прострочення в оплаті, а також вимоги про стягнення 5864858 грн.71 коп. – інфляційної суми, 738450 грн. 39 коп. - 3% річних , які вважає, що вони за правовою природою є санкціями.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.Із запереченнями відповідача проти частини позовних вимог не погодився.

Заслухавши пояснення представників, повно, всебічно, об’єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст.11, 16, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, 625, 712 ЦК України, ст.173, 174, 193, 265 ГК України, ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 12106879 грн.24 коп. боргу за природний газ, 5864858 грн.71 коп.- інфляційної суми, 738450 грн.39 коп. – 3% річних. Вимоги про стягнення 1441905 грн.10 коп. пені за прострочення в оплаті з огляду на положення ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволенню не підлягають. До такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

29.12.2006 р. між позивачем (в договорі "постачальник") і відповідачем (в договорі "покупець") було укладено договір № 06/06-783 на постачання природного газу - надалі "договір" (а.с.17). За умовами цього договору позивач брав зобов’язання передати у власність відповідачеві в січні 2007 р. 124265 тис. м. куб.природного газу з урахуванням можливих обсягів розбалансування виключно для подальшої реалізації населенню. Приймання-передача газу у відповідному місяці оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу (п.3.3 договору). В пунктах 4.1 – 4.3 договору погодили ціну на природний газ. Сторони також домовилися в договорі про те, що оплата за газ має бути здійснена відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ має бути здійснено до 10 числа наступного за місяцем поставки газу. В платіжних дорученнях відповідач зобов’язаний вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у відповідача за договором позивач зараховує кошти як погашення боргу за газ, поставлені в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (п.5.1, 5.3 договору). В п.6.2, 6.3, 9.6 договору сторони передбачили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за природний газ у строки передбачені в п.5.1 договору, відповідач має сплатити на користь позивача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, ще й пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується протягом 6-ти місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Строк позовної давності за договором та для стягнення неустойки встановлюється у 3 роки.

31.01.2007 р., 14.03.2007 р., 30.03.2007р., 27.04.2007 р., 31.05.2007 р., 05.07.2007 р., 31.07.2007 р., 31.08.2007 р., 28.09.2007 р., 31.10.2007 р., 30.11.2007 р. сторонами були укладені додаткові угоди № 1-11 до договору № 06/06-783 від 29.12.2006 р. якими внесено зміни в договір щодо періоду (місяців) обсягів поставки природного газу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві в січні-грудні 2007 р. 605468,554 тис.куб.м природного газу вартістю 170246596 грн.18 коп. Це стверджується такими належними доказами як завірені копії актів передачі-приймання природного газу за січень-грудень 2007 р., підписані посадовими особами сторін і скріплені печатками (а.с.31-42). Відповідач всупереч зобов’язанням взятим в п.5.1 договору оплату за поставлений позивачем природний газ здійснив не в повному обсязі, а лише частково в сумі 158139716 грн.94 коп. і з порушенням строків оплати. Це стверджується завіреними копіями банківських витягів з рахунку (а.с. 103-251). Борг відповідача перед позивачем за природний газ поставлений в січні-грудні 2007 р. складає 12106879 грн.24 коп. (170246596 грн.18 коп. – 158139716 грн.94 коп. = 12106879 грн.24 коп.).Це стверджується обґрунтованим розрахунком боргу (а.с.43 -51) і не заперечується самим відповідачем.

Недоплата відповідачем 12106879 грн.24 коп. за природний газ, порушення строків оплати стали причиною виникнення спору.

Зміст договору, додаткових угод до нього, взятих в них зобов’язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України, ст.265 ГК України. Згідно вказаних норм за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари). А покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.525, 526, ч.1 ст.530, ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або договором. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на це, окрім суми боргу 12106879 грн. 24 коп. підлягають задоволенню також позовні вимоги про стягнення 5864858 грн. 71 коп. інфляційної суми, 738450 грн.39 коп. – 3% річних за весь час прострочення, які стверджуються обґрунтованими розрахунками цих позовних вимог наведених в позовній заяві.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення 12106879 грн. 24 коп. боргу за природний газ, 5864858 грн.71 коп. – інфляційної суми, 738450 грн.39 коп. – 3% річних є законними, обґрунтованими належними доказами, а відтак і підлягаючими задоволенню.

Суд погоджується із запереченнями відповідача проти позовних вимог щодо стягнення 1441905 грн.10 коп. пені. Вказані позовні вимоги щодо пені задоволенню не підлягають оскільки відповідно ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, протягом дії мораторію не застосовується нейстойка (штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, оскільки основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання боржником грошових зобов’язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих грошових зобов’язань, тому на конкурсну заборгованість не поширюються будь-які санкції.

Тобто, після порушення справи про банкрутство не виникає нових додаткових до основних зобов’язань, у зв’язку з порушенням основного зобов’язання, до яких відноситься і неустойка (штраф, пеня).

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов"язань та зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Ухвалою господарського суду Вінницької області за заявою позивача в справі № 5/91-09 порушене провадження в справі № 10/176-05 про банкрутство відповідача в справі № 5/91-09 і цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.03.2009 р. № 10/176—05 продовжено термін підготовчого засідання до 01.01.2011 р. про що має бути відомо позивачеві, оскільки справа про банкрутство № 10/176-05 порушена за його заявою.

В п.17 Постанови пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно з абзацом четвертим частини четвертої ст.12 Закону України (2343-12) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. За змістом ст.12 Закону України (2343-12) мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію і їх виконання для боржника є обов’язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань зі сплати податків, зборів, що застосовуються до платника за порушення зобов’язань, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов"язаний із його суттю. Оскільки позивачем нараховано пеню в сумі 1441905 грн. 10 коп. з 19.09.2008 р. до 19.03.2009 р., тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача (з 09.11.2005 р. і по даний час), то відповідно до вимог Закону України (2343-12) пеня не підлягає нарахуванню, а відтак і не підлягає стягненню. До такого висновку прийшов і Вищий господарський суд України в постанові № 50/275 від 20.01.2010 р. переглядаючи в касаційному порядку рішення господарського суду м. Києва від 07.07.2009 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 р. в справі № 50/275 за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства завод "Генератор".

Заперечення відповідача проти позову щодо стягнення 5864858 грн. 71 коп.- інфляційної суми, 738450 грн.39 коп. – 3% річних з посиланням на ч.4 ст.12 Закону України (2343-12) судом до уваги не беруться, оскільки цим законом передбачено не нарахування неустойки (пені, штрафу), інших санкцій в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а позовні вимогги про стягнення 5864858 грн. 71 коп. і 738450 грн.39 коп. згідно ч.2 ст.625 ЦК України не є ні неустойкою (пенею, штрафом), ні іншими санкціями, а є боргом з урахуванням індексу інфляції в період прострочення, і процентами річних, тобто носять компенсаційний характер за знецінення грошей і є платою за їх користування, а не санкціями.

В зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог судові витрати на держмито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ч.1,5 ст.49 ГПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, а саме 92,84% або 23783 грн. 77 коп. на відповідача та 7,16% або 1834 грн. 23 коп. на позивача.

          Керуючись викладеним, ст.4-5, 22, 28, 33, 36, ч.1,5 ст.49, ст.82-84, 85, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

          1. Позов задовольнити частково в сумі 12106879 грн. 24 коп. боргу за природний газ, 5864858 грн.71 коп. інфляційної суми, 738450 грн. 39 коп. – трьох процентів річних. В решті вимог відмовити. Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам –23783 грн. 77 коп. на відповідача, 1834 грн. 23 коп. на позивача.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012 ) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) 12106879 грн. 24 коп. боргу за природний газ спожитий в січні-грудні 2007 р., 5864858 грн. 71 коп. інфляційної суми, 738450 грн.39 коп.- три відсотка річних, 23783 грн.77 коп. для відшкодування судових витрат на держмито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копії рішення направити позивачу, відповідачу рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.

          Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15.04.2010 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 20.04.2010 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

3 - відповідачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012 )