Вирок № 91279533, 02.09.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2767/20

Номер провадження1-кп/473/309/2020

ЄРДР № 62020150000000480.

Категорія ч.1 ст.368 КК України

ВИРОК

іменем України

"02" вересня 2020 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря судового засідання Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Виноградний Сад Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта базова вища, сімейний стан - неодружений, на момент інкримінованого йому кримінального правопорушення працював на посаді чергового помічника начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72», має спеціальне звання майор внутрішньої служби, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Коніщук М.В.,

захисники адвокати Верцюх В.В., Махмутов О.А.,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Відповідно до наказу Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» від 05 лютого 2018 року №11/ос - 18 обвинувачений ОСОБА_2 був призначений на посаду чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72», який відповідно до положень ч.З ст.18 Кримінального кодексу України є службовою особою - працівником Державної установи, наділеною організаційно - розпорядчими функціями.

Відповідно до статей 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до ст. ст. 11, 18 Кримінально - виконавчого кодексу України, виправна колонія - кримінально - виконавча установа закритого типу виконує покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, є установою виконання покарань та згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є правоохоронним органом.

Згідно до переліку найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10 травня 2017 року №1519/5, Вознесенська виправна колонія №72 є Державною установою, яка відповідно до діючого законодавства здійснює правозастосовні та правоохоронні функції, входить до складу Державної кримінально - виконавчої служби України та діяльність якої контролюється і координується Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Адміністрацією ДКВС України, розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300.

Основними завданнями виправної колонії є виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі, а також дотримання прав осіб, які тримаються у виправній колонії, вимог нормативно - правових актів щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізація їх законних прав та інтересів.

Відповідно до вимог статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» особам рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Згідно займаної посади черговий помічник начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» майор внутрішньої служби обвинувачений ОСОБА_2 зобов`язаний: організовувати роботу чергових змін у відповідності з вимогами КВК України, Правилами внутрішнього розпорядку виправної колонії; перед заступанням на службу вивчити стан оперативної обстановки, виданий начальником колонії наказ про забезпечення нагляду в установі на добу, склад чергової зміни та заходи, які намічено здійснити в період чергування. Забезпечити прибуття особового складу чергової зміни в повсякденній формі одягу за сезоном та відповідно екіпірованого в зазначений час до місця проведення інструктажу; приймати від ЧПНК, що змінюється службову документацію, спеціальні засоби, майно по описі, перевірити чисельність і місце перебування засуджених по об`єктах колонії, законність підстав перебування засуджених у ДІЗО і ПКТ, технічний стан зв`язку і сигналізації; у журналі прийому здачі чергувань скласти рапорт на ім`я начальника колонії, у якому докласти про результати чергування з указівкою виявлених недоліків у роботі ІТЗО, устаткування камер ДІЗО і ПКТ; керувати діями особовим складом чергової зміни. Вимагати від них виконання своїх функціональних обов`язків, дотримання установленої відповідно до сезону форми одягу, екіпірування, наявність передбачених відмітних знаків; відповідати за стан правопорядку в колонії, виконання встановленого розпорядку дня, дотримання законності; володіти оперативною обстановкою в колонії, вчасно доповідати керівництву колонії про її зміну і повідомити особовий склад чергової зміни, у разі потреби ставити додаткові задачі; організовувати нагляд, проведення перевірок засуджених, виведення та знаття з роботи, оглядів їх зовнішнього вигляду, обшуків засуджених, так місць їх перебування, здійснювати контроль за особами, що знаходяться на профілактичному обліку. Забезпечити супроводження транспортних засобів по території колонії, а також їх огляд на КПП; приймати рішення, щодо вилучення в засуджених заборонених предметів, забезпечити їхнє збереження та оформлення відповідних документів, вилучені гроші і цінності оформляти відповідними актами і не пізніше чим у добовий термін здавати в бухгалтерію колонії; з дозволу керівництва колонії надавати побачення, телефонні розмови засудженим з родичами й іншими особами, контролювати порядок прийому та видачі посилок, передач і бандеролей; у встановленому порядку здійснювати приймання прибулих до колонії засуджених для відбування ними покарання, а також разом з начальником відділу КВСР звільняти їх з колонії; спільно з медичними працівниками здійснювати контроль за своєчасним і якісним готуванням їжі для засуджених, повним вкладенням у казани виданих продуктів, дотримання санітарії і гігієни. Перед кожним прийомом їжі засудженими забезпечити пробу їжі медичними працівниками і дати письмовий дозвіл на її видачу. Забезпечувати й організовувати контроль за прийомом їжі засудженими у встановленому місці та в встановлений час; забезпечувати своєчасне подання встановленого сигналу або команди з метою неухильного дотримання засудженими розпорядку дня. Групові пересування по території колонії дозволяти тільки строєм, припиняти безконтрольний вихід засуджених за межі ізольованих дільниць; не менше одного разу за зміну, в обов`язковому порядку, робити обхід житлових і комунально - побутових приміщень, жилої і виробничої зон, перевіряти стан огороджень, підземних комунікацій і інших вразливих щодо втечі місць. Результати перевірки записувати в добовий наказ по забезпеченні нагляду; забезпечити належний порядок у місцях проведення культурно - масових заходів, з урахуванням великої групи засуджених; приймати доповіді від співробітників колонії про стан оперативної обстановки на закріплених об`єктах і в разі потреби вживати відповідних заходів; постійно знати і контролювати перебування персоналу колонії у зоні що охороняється, установлювати причини перебування персоналу колонії в охоронюваній зоні в не встановлений робочий час, забезпечувати постійний контроль за коштами тривожної й охоронної сигналізації і негайно реагувати на їхні сигнали; контролювати виконання персоналом колонії своїх обов`язків з нагляду за засудженими, на закріплених за ними об`єктах і виявлення можливих місць схронів і місць здійснення втечі; не менш одного разу за добу силами адміністрації колонії робити перевірку вразливих щодо втеч місць та стану 15 - 50 метрових смуг. Результати перевірки відображати в спеціальному журналі; не дозволяти пересування жінок по колонії без супроводу; у встановленому порядку підтримувати зв`язок з співробітниками чергової зміни. Організовувати взаємодія чергової зміни з складом варти по забезпеченню належного нагляду й охорони об`єкта; забезпечувати схоронність меблів, майна, техніки, технічних і спеціальних засобів, що знаходяться в черговій частині; знати порядок оповіщення особового складу по сигналу «Буря», а також дії чергової зміни у випадку виникнення ЧО; приймати рішення по скаргах і заявам, що вимагають негайного рішення; у випадку одержання повідомлення чи заяви про тяжкий злочин або інших надзвичайних подіях, що можуть викликати ускладнення оперативної обстановки, негайно повідомляти відповідальному від керівництва, начальнику колонії, у чергову частину. Одночасно вживати заходів для виявлення всіх обставин виникнення ЧО, збереження слідів злочину, встановлення і затримки злочинців.

Під час проходження служби у Державній виправній колонії обвинувачений ОСОБА_2 , був ознайомлений із вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та корупційних правопорушень, у тому числі, передбаченого ст. 368 КК України, у зв`язку із чим знав та розумів, що відповідно до вищевказаного законодавства України, посадовим та службовим особам рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді чергового помічника начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» обвинувачений ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив корупційний злочин - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, за наступних обставин:

Так, приблизно наприкінці квітня 2020 року, засуджений ОСОБА_3 , відбуваючий строк основного покарання в виді позбавлення волі у Державній установі «Вознесенська виправна колонія №72», дізнався про те, що в травні - червні 2020 року він матиме можливість умовно - достроково звільнитись від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України.

В цей же період, засуджений ОСОБА_3 особисто звернувся до обвинуваченого ОСОБА_2 та пояснив, що за його підрахунками він має можливість звільнитись умовно - достроково та запитав обвинуваченого ОСОБА_2 , що необхідно зробити для зняття з нього стягнення та отримання заохочень.

Розуміючи зацікавленість засудженого ОСОБА_3 у знятті стягнень та усвідомлюючи, що він як черговий помічник начальника установи, в якій відбуває основне покарання засуджений ОСОБА_3 , має можливість доповідати про порушення режиму та може домовитись з особами, які мають право клопотати перед керівництвом виправної колонії про зняття з відбуваючих покарання осіб стягнень, застосування заохочень та складення на них характеристик, які надаються під час судового розгляду звільнення умовно - достроково в порядку ст.81 КК України, у обвинуваченого ОСОБА_2 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від засудженого ОСОБА_3 за вирішення питання стосовно не накладення додаткових стягнень, та за домовленість з іншими посадовими особами про застосування заохочень та складення на нього позитивної характеристики, яка в подальшому буде подана до суду разом з іншими матеріалами, для розгляду питання про звільнення засудженого ОСОБА_3 умовно - достроково в порядку ст.81 КК України.

Продовжуючи спілкування, обвинувачений ОСОБА_2 висунув протиправну вимогу засудженому ОСОБА_3 щодо надання йому грошових коштів у сумі 1000 /однієї тисячі/ доларів США, після одержання яких він буде сприяти вирішенню питання про застосування заохочень та складання позитивної характеристики засудженому ОСОБА_3 , яка разом з іншими документами буде подана до суду.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 в ході спілкування з засудженим ОСОБА_3 дав зрозуміти, що у разі не надання неправомірної вигоди його буде позбавлено можливості звільнитись від відбування основного покарання умовно - достроково в порядку ст.81 КК України. Оскільки заохочень застосувати не будуть, він /тобто обвинувачений ОСОБА_2 / зможе написати рапорт на підставі якого можуть накласти стягнення та він не буде домовлятись про складання позитивної характеристики.

Засуджений ОСОБА_3 , розуміючи значущість займаної обвинуваченим ОСОБА_2 посади, її статусність та можливості, не маючи іншої можливості для звільнення умовно - достроково в порядку ст.81 КК України, аніж погодитися на злочинні вимоги обвинуваченого ОСОБА_2 , надав останньому свою згоду.

Приблизно наприкінці квітня 2020 року на мобільний телефон громадянина ОСОБА_4 надійшов дзвінок з невідомого раніше номеру. Після того, як він підняв слухавку до нього звернувся його знайомий - засуджений ОСОБА_3 та зазначив, що йому необхідна допомога. В ході розмови засуджений ОСОБА_3 зазначив що він дізнався про наявність можливості умовно - достроково звільнитися від відбування основного покарання, так як у останнього в травні - червні місяці 2020 року відкривається пільга, передбачена ст.81 КК України. Надалі засуджений ОСОБА_3 розповів йому, що він звернувся з питанням про можливість умовно - дострокового звільнення від відбування основного покарання до чергового - помічника начальника установи відділення нагляду і безпеки Державної установи «Вознесенська ВК №72» обвинуваченого ОСОБА_2 , який пояснив засудженому ОСОБА_3 , що він може вплинути на позитивне рішення щодо умовно - дострокового звільнення останнього від відбування основного покарання, за що йому необхідно надати грошові кошти у розмірі 1000 /однієї тисячі/ доларів США. Як зрозумів засуджений ОСОБА_3 ці гроші необхідно надати обвинуваченому ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди. Розуміючи, що обвинувачений ОСОБА_2 , використовуючи своє службове становище, вчиняє дії, які направлені на отримання від нього неправомірної вигоди, чим скоює злочин, не маючи можливості особисто звернутись із заявою до правоохоронних органів, засуджений ОСОБА_3 попрохав громадянина ОСОБА_4 звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину.

В подальшому, 01 травня 2020 року, обвинувачений ОСОБА_2 , під час особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_4 запитав чи приніс останній грошові кошти для вирішення вказаного питання. Громадянин ОСОБА_4 повідомив, що грошових коштів в нього немає та домовився із обвинуваченим ОСОБА_2 зустрітися наступного разу для передачі останньому грошових коштів.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , як службова особа, діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди, використовуючи надане йому службове становище створив умови, за яких громадянин ОСОБА_4 погодився на надання неправомірної вигоди з метою сприяння подальшому умовно - достроковому звільненню засудженого ОСОБА_3 .

У подальшому, 16 червня 2020 року, громадянин ОСОБА_4 з метою виконання незаконних вимог, надання обумовленої частини грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_2 зателефонував останньому та повідомив, що він зібрав грошові кошти та може під`їхати в місто Вознесенськ Миколаївської області - 17 червня 2020 року і має можливість передати їх обвинуваченому ОСОБА_2 .

В свою чергу обвинувачений ОСОБА_2 , керуючись корисливим мотивом, зазначив громадянину ОСОБА_4 місце зустрічі в місті Вознесенську Миколаївської області - 18 червня 2020 року зранку на автостанції «Вознесенськ», за адресою: місто Вознесенськ, вулиця Київська /колишня назва вулиці Жовтневої революції/, 1.

18 червня 2020 року приблизно о 09 годині 25 хвилин, під час зустрічі громадянина ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2 , біля вищевказаної адреси, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи на меті та продовжуючи вчиняти дії, направлені на отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи характер своєї протиправної діяльності, реалізуючи злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від засудженого ОСОБА_3 через громадянина ОСОБА_4 , за вирішення питання щодо умовно - дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3 в порядку ст.81 КК України, одержав від громадянина ОСОБА_4 обумовлену суму грошових коштів у сумі 1000 /однієї тисячі/ доларів США.

За викладених обставин, обвинувачений ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для отримання неправомірної вигоди у сумі 1000 /однієї тисячі/ доларів США через громадянина ОСОБА_4 , після чого був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Таким чином, за вищевикладених обставин, обвинувачений ОСОБА_2 , займаючи посаду чергового помічника начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за рахунок інших осіб в порушення вимог ст.ст.3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції»; своїх функціональних обов`язків, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, 18 червня 2020 року приблизно о 09 годині 25 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від засудженого ОСОБА_3 через громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 1000 /однієї тисячі/ доларів США, за сприяння умовно - достроковому звільненню засудженого ОСОБА_3 в порядку ст.81 КК України.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення за викладених вище обставин.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2 ..

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища ( в редакції статті до набрання чинності Законом України №2617-VІІІ).

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

12 серпня 2020 року між прокурором другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві прокуратури Миколаївської області Коніщуком М.В., якому згідно із ст.37 КПК України, надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_2 , з участю захисників - адвокатів Верцюха В.В. та Махмутова О.А., укладено угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.4 ст.469, ст..472 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України (в редакції статті до набрання чинності Законом України №2617-VІІІ).

Цією угодою визначено покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України (в редакції статті до набрання чинності Законом України №2617-VІІІ) у виді штрафу в розмірі 1500 /однієї тисячі п`ятсот/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25500 /двадцять п`ять тисяч п`ятсот/ гривень з позбавленням права обіймати посади в органах виконання покарань строком на 01 /один/ рік.

Крім того, угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст..473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 вірно надана за ч.1 ст.368 КК України (в редакції статті до набрання чинності Законом України №2617-VІІІ) .

Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань, наявність у нього фактичних підстав для визнання винуватості.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 12 серпня 2020 року. В судовому засіданні прокурор Коніщук М.В., обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Махмутов О.А. просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві прокуратури Миколаївської області Коніщуком М.В., обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисниками - адвокатами Махмутовим О.А. та Верцюхом В.В., її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити основне покарання в виді штрафу, відповідно до розміру визначеного угодою про визнання винуватості від 12 серпня 2020 року, та додаткове покарання, визначене угодою про визнання винуватості від 12 серпня 2020 року в виді позбавлення права обіймати посади в органах виконання покарань строком на 01 /один/ рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 та главою 35 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про винуватість, укладену 12 серпня 2020 року між прокурором другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві прокуратури Миколаївської області Коніщуком Михайлом Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 з участю його захисників Махмутова Олега Артуровича та Верцюха Володимира Володимировича.

Обвинуваченого ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 /однієї тисячі п`ятсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 /двадцять п`ять тисяч п`ятсот/ гривень, який підлягає сплаті на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, р/р: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100, з позбавленням права обіймати посади в органах виконання покарань строком на 01 /один/ рік.

Речові докази за кримінальним провадженням:

Одна тисяча доларів США, тобто десять купюр номіналом по сто доларів США з серією та номером: JL2177883B, MF13182609A, LB40441006S, MB12624180C, LB153882261J, LF066683527H, LF29963586C, MB00461408E, LA 33324151A, LK51780538F, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження в прокуратурі Миколаївської області за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська, 28 /відповідальна особа процесуальний керівник - Коніщук М.В. / - повернути громадянину ОСОБА_4 , як законному власнику даних грошових валютних коштів.

Посвідчення номер 001510, яке зберігаються при матеріалах кримінального провадження в прокуратурі Миколаївської області за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська, 28 /відповідальна особа процесуальний керівник - Коніщук М.В. / - повернути начальнику Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72».

Чотири аркуша паперу з чорновими записами, мобільний телефон моделі «Ксяомі», ніж, паспорт громадянина України для виїзду за кордон з серією та номером НОМЕР_1 , паспорт громадянина України з серією та номером НОМЕР_2 , usb - накопичувач на 8Gb чорного кольору, карта пам`яті на 32Gb, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження в прокуратурі Миколаївської області за адресою: місто Миколаїв, вулиця Спаська, 28 /відповідальна особа процесуальний керівник - Коніщук М.В. / - повернути обвинуваченому ОСОБА_2 , як законному власнику даних речей.

Копії належним чином завірених документів на 50 аркушах - зберігати при матеріалах судової справи даного кримінального провадження.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 24 червня 2020 року /справа №487/3343/20, провадження № 1-кс/487/4032/2020/ про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський