Рішення № 91279105, 01.09.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/293/20 Справа №447/94/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

01.09.2020 м. Миколаїв

Львівська область

Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА до ОСОБА_1 про відшкодування до бюджету шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

Процесуальні дії у справі.

17.02.2020 у справі відкрито провадження судом на підставі позову Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА до ОСОБА_1 про відшкодування до бюджету шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позивачі просять стягнути із ОСОБА_1 в користь держави в особі Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 23 754,60 грн. В обгрунтування позову покликаються на наступні обставини. Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 04.07.2019 у справі №447/1296/19-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.4 ст. 358 та ч.1 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 ввівши в оману працівників Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської областішляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги при її оформленні, неправдиво зазначила відомості, які стосуються майнового стану членів її сім`ї, тобто приховала факт отримання її чоловіком ОСОБА_2 додаткового доходу близько 14 тисяч гривень, який він отримав, перебуваючи на сезонних заробітках за межами України, внаслідок чого відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" були підстави для відмови ОСОБА_1 у призначенні їй виплати вказаного виду державної соціальної допомоги. Таким чином , вспуереч вимогам ст. 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" про вказаний факт уповноважених службових осіб Управління соціального захисту населення місцевої районної державної адміністрації ОСОБА_1 не повідомила, хоча була обізнана про обов`язок повідомляти орган соціального захисту населення про майновий стан членів сім`ї, що підтверджується її підписом у заяві від 02 березня 2018 року, що стало підставою для незаконного нарахування та виплати їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Враховуючи викладене, своїми умисними діями ОСОБА_1 шляхом обману, у період з березня по серпень 2018 незаконно з Державного бюджету отримала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, на загальну суму 25 254,60 грн., чим щзавдала збитки державі в особі Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області на вищевказану суму.

Золочівська місцева прокуратура звернулась до управління соціального захисту населення з листом №05/47/1-488 від 29.11.2019 про те, щоб управління, у разі відсутності добровільного відшкодування шкоди з боку ОСОБА_1 звернулось із позовною заявою до суду задля примусового стягнення з останньої шкоди завданої злочином. Однак, вимоги вказаного листа місцевої прокуратури управліннямм соціального захисту населення Миколаївської РДА щодо звернення до суду з позовною заявою проігноровано. Натомість, на адресу місцевої прокуратури надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 із 25 254,60 грн. повернуто управлінню лише 1500 грн. Таким чином залишок неповернутої ОСОБА_1 шкоди, завданої злочином становить 23754,60 грн. З огляду на викладене Золочівська місцева прокуратура Львівської області була змушена звернутись в суд із вказаним позовом.

В судове засідання представник позивача - Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, не з`явився, однак подав до суду справу про розгляд справи у його відсутності, вимоги викладені в позовній заяві підтримав та просив таку задовольнити в повному обсязі.

Представник управління соціального захисту населення Миколаївської РДА в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі документів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги, викладені в позовній заяві визнала та не заперечила щодо їх задоволення.

Відтак, судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд встановив.

02.03.2018 ОСОБА_1 звернулась в управління соціального захисту населення із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, що стверджується її копією, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 11-12), а також подала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій не зазначила відомості про розмір, вид та джерело доходу свого чоловіка - ОСОБА_2 (а.с. 13-14).

Згідно довідки №745 від 25.05.2019 ОСОБА_1 отримала соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям у розмірі 25254,60 грн.(а.с.10)

Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 04.07.2019 у справі №447/1296/19-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.4 ст. 358 та ч.1 ст. 190 КК України (а.с. 8-9)

Відповідно до листа управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 було сплачено в якості відшкодування часткової шкоди завданої управлінню кошти в розмірі 1500 грн. (а.с. 16)

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються функції, серед яких представництво інтересів громадян та держави в суді, у випадках передбачених законом. Статтею 123Конституції України закріплено, що організація і порядок діяльності прокуратури визначається законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Реалізація конституційних гаантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям визначається Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" від 01.06.2000 №1768-ІІІ.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних причин або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначаються Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.

Відповідно до ч.І ст.4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Згідно п.12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ №250 від 24.02.2003 у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Статтею 7 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено, що державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1166 ЦК України визначено підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.2 ст.1166 ЦК України характерними ознаками вини у цивільному праві є: а) вина заподіювана шкоди припускається, тобто обов`язок довести відсутність вини заподіювана покладається на нього самого; до цього часу він вважається винним; б) обсяг відшкодування не залежить від завдання шкоди умисно чи необережно, тобто береться до уваги тільки наявність вини, а не її форма.

Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч.3 ст.28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

У відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи макли місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи те, що вирок відносно ОСОБА_1 , яким її визнано винною у вчиненні злочину набрав законної сили, відповідач доказів на спростування позовних вимог не подав, факти викладені в позовній заяві підтверджені відповідними доказами, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави в особі Управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації, шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення (злочину) в розмірі 23 754,60 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 2102,00 грн. судового збору в користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Позивач - Управління соціального захисту населення Миколаївської РДА, місцезнаходження: вул. Пришляків, 2, м. Миколаїв, Львівська область, ЄДРПОУ 25258633.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01.09.2020.

Суддя Павлів В. Р.