Ухвала суду № 91278360, 29.08.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7250/20 1-кс/335/3739/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2020 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., прокурора Михайлова А.В., слідчого Карпенко І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного адвоката Кадуліної І.С., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Карпенко Іллі Олександровича, подане у кримінальному провадженні за № 12020080060002049 від 27.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого повну загальну освіту, зі слів офіційно працевлаштованого, студента 3 курсу факультету електро-механічного факультету ЗНТУ, не одруженого, осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання слідчий слідчого відділу Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Карпенко І.О. просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Мотивував його тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

На даний час, існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі вчинятиме спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Сторона захисту заперечувала проти застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилались на те, що стороною обвинувачення е в повній мірі обґрунтована недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому адвокат просила застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний час доби.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, в першу чергу, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

В разі, якщо встановлено наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя встановлює в межах клопотання про застосування запобіжного заходу чи є достатні підстави вважати, що існує хоча б один з ризиків передбачених ст. 177 КПК України та чи можна запобігти йому/їм більш м`яким запобіжним заходом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» у вчиненні злочину означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 42 рішення від 05.03.2015 року у справі «Котій проти України», заява № 28718/09). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184, рішення Великої Палати від 28.11.2017 року у справі «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13).

Як вбачається з матеріалів клопотання, 28.08.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 України, тобто незаконному придбанні, зберіганні за попередньою змовою грипи осіб, у місцях масового перебування громадян психотропної речовини з метою збуту, за таких обставин.

26.08.2020 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою збуту психотропної речовини «Метамфетамін», маючи на меті примноження своїх доходів незаконним шляхом, домовився з останнім про те, що ОСОБА_2 , використовуючи свій мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», на якому встановлений мобільний додаток «Телеграм» замовив вказану психотропну речовину.

Так, того ж дня, у вказаний вище час, ОСОБА_2 , з метою подальшого збуту, через телеграм канал «Макуха», замовив у на даний момент невідомої особи психотропну речовину «Метафетамін». Після чого, 27.08.2020 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , в ході здійснення листування у телеграм каналі «Макуха» із невстановленою в ході досудового розслідування особою, отримав інформацію у вигляді геолокаційних даних, де сховано вказану психотропну речовину, а саме неподалік від спортивного клубу «Волна» по вул. Чубанова, 2 в м. Запоріжжя. Отриману від невстановленої особи інформацію про місце, де сховано психотропну речовину «Метамфетамін», ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю переслав ОСОБА_1 , який був зобов`язаний її забрати.

Далі, приблизно о 13 годині 00 хвилин 28.08.2020 року, ОСОБА_1 направився до місця схову психотропної речовини «Метамфетамін», інформацію про яке надав йому ОСОБА_2 , а саме неподалік від спортивного клубу «Волна» по вул. Чубанова, 2 в м. Запоріжжя. Орієнтуючись геолокаційними даними, ОСОБА_1 знайшов два полімерних ЗІП - пакети, в яких знаходилося 45 згортків з клейкої стрічки із вказаною психотропною речовиною, тим самим незаконно її придбав.

Після чого, приблизно о 13 годині 30 хвилин 27.08.2020 року, ОСОБА_1 незаконно придбавши вказану психотропну речовину, маючи умисел на незаконне зберігання, перевезення з метою її подальшого збуту направився до зупинки громадського транспорту «вул. Новокузнецька», яка є місцем масового перебування громадян, з метою доїхати на маршрутному таксі до зупинки громадського транспорту «12 Квітня», де за попередньою домовленістю він повинен був зустрітися із ОСОБА_2 . Приблизно о 13 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у місці масового перебування громадян, а саме на зупинці громадського транспорту «вул. Новокузнецька», зайшов до салону маршрутного таксі № 61, яке прямує до зупинки громадського транспорту «12 Квітня». Знаходячись у салоні маршрутного таксі № 61, приблизно о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , зберігаючи при собі раніше придбану психотропну речовину «Метамфетамін» доїхав до зупинки громадського транспорту «12 Квітня», яка є місцем масового перебування громадян, де він за попередньою домовленістю мав зустрітися із ОСОБА_2 , тим самим незаконно перевіз вказану психотропну речовину.

ОСОБА_1 , зустрівшись за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 на вказаній зупинці громадського транспорту, після чого уже удвох направилися до території покинутої військової частини, яка розташована по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя з метою розкладання раніше придбаних 45 згортків клейкої стрічки з психотропною речовиною «Метамфетамін», тобто здійснення свого роду «закладок», з метою незаконного збуту за грошові кошти, маючи на меті примноження своїх доходів незаконним шляхом.

Приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись на території покинутої військової частини, яка розташована по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встигли зробити 10 так званих «закладок» з психотропною речовиною «Метамфетамін», при цьому останній робив фото місця, де саме їх сховано на свій мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», а також через мобільний додаток «Googl Maps» встановив координати місця, де саме їх було сховано.

Решту згортків клейкої стрічки в кількості 10 штук, які знаходилися в полімерному ЗІП - пакеті ОСОБА_1 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 сховав до правого карману своїх штанів та 25 штук, які знаходилися в полімерному ЗІП - пакеті ОСОБА_1 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 сховав у лівого карману своїх штанів в одному з яких виявлено порошкоподібну речовину масою 0,7268 грам, яка згідно з висновку експерта № 7-2370 від 28.08.2020 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено - «Метамфетамін», маса якої склала 0,7268 грам.

Згортки, які залишилися з психотропною речовиною «Метамфетамін», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно зберігаючи при собі несли до іншого місця схову, але їх було затримано та вилучено співробітниками поліції в порядку ст. 208 КПК України о 17 годині 13 хвилин 27.08.2020 року.

«Метамфетамін» згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, віднесений до категорії психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 27.08.2020 року; висновком експерта № 7-2370 від 28.08.2020 року; висновком експерта № 7-2371 від 28.08.2020 року; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.08.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.08.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.08.2020 року; речовими доказами по кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Водночас, при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя має врахувати і положення ст. 178 КПК України, за якою при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується та ін.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесені до категорії тяжких. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (п. 36 рішення від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», заява № 37466/04).

Однак, ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21 рішення від 12.02.2015 року у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11). У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і звязки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (п. 33 рішення від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії»).

Слідчий суддя вважає, що з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, відсутність будь-яких відомостей про місце роботи, навчання, ризик його втечі та переховування від органів досудового слідства чи суду є високим.

Крім того, на даний час, органами досудового слідства вивчається інформація в програмах «Телеграм», «Вайбер», в яких можливо збережені контактні дані постачальника наркотичних (психотропних) засобів, у зв`язку із чим існує ризик, що ОСОБА_1 може видалити або пошкодити дану інформацію, а тому існує ризик того, що він вчинятиме спроби перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, на теперішній час не встановлено джерело надходження до ОСОБА_1 наркотичного засобу, а знаходячись на свободі ОСОБА_1 може перешкоджати його встановленню.

Також, зважаючи на те, що показання свідків у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 та інших осіб має ключове значення, існує ризик, що ОСОБА_1 вчинятиме вплив на них.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту (п. 28 рішення від 10.02.2011 року у справі «Плєшков проти України», заява № 37789/05).

В свою чергу, слідчий суддя визнає не доведеним ризик того, що ОСОБА_1 вчинятиме інші злочини, адже він раніше не був судимим за організацію злочинів за попередньою групою осіб і пов`язаних із придбанням, зберіганням, перевезенні та збутом наркотичних засобів.

Отже, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України і застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є об`єктивно необхідним.

Наведені обставини переконали слідчого суддю, що запобігти їм без тимчасової ізоляції ОСОБА_1 не є можливим.

Таким чином, щодо ОСОБА_1 належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на ступінь тяжкості злочину у якому підозрюється ОСОБА_1 , який є корисним, з урахуванням того підозрюваний до затримання працював, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи непрацездатних осіб, слідчий суддя переконаний, що застава у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечить виконання ним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного певні обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість вимог клопотання, з огляду на що клопотання слідчого підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192 - 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Карпенко Іллі Олександровича - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 25.10.2020 року включно, який обчислювати з 27.08.2020 року з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі № 10.

Встановити ОСОБА_1 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 грн. 00 коп., яка може бути внес ена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з експертами чи свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваного, останній вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання адвоката про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Визначити строк дії ухвали до 25.10.2020 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали, яка підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29.08.2020 року.

Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2020 року.

Слідчий суддя В.О. Макаров