Постанова № 91273263, 02.09.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/937/20

Провадження №: 3/0343/314/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - Монташевич С.М.,

з участю: секретаря - Шикор Г.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Андрійовича Я.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.05.2017, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого різноробочим на пилорамі у ПП ОСОБА_2 , розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності притягнутий за ч.4 ст. 126 КУпАП,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

2 червня 2020 року о 20:14 год в с. Новошин по вул. Січових Стрільців,1, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу "Драгер" в присутності двох свідків. Проба позитивна – 1,99 проміле.

ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України, зазначивши, що такі надасть, отримавши необхідну правову допомогу, після перегляду диску та дослідження письмових доказів.

На підставі клопотання захисника суд, дослідивши у присутності останнього та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всі докази, оголосив перерву в судовому засіданні для підготовки до пояснень та судових дебатів. Однак, ОСОБА_1 та його захисник повторно в судове засідання не з`явилися, правом надати пояснення, в тому числі письмові, не скористалися, натомість неодноразово клопотали про відкладення розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Паво на участь в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.

Суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 02.06.2020. 4 червня 2020 року він уклав договір-довіреність №74 про надання правничої допомоги та представлення інтересів з адвокатом Андрійовичем Я.Ф., який 18.08.2020 ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить надана ним розписка. ОСОБА_1 надавати пояснення суду погодився після дослідження матеріалів, в тому числі перегляду диску. В судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 та його захисника були досліджені всі докази по справі та переглянуто диск, після чого адвокат клопотав надати час на підготовку до судових дебатів. Однак, будь-яких пояснень, в тому числі письмових, від ОСОБА_1 до суду не надходило. Неодноразово захисник подавав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема й у зв`язку з хворобою свого підзахисного, проте жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 хворіє і його стан здоров`я є таким, що унеможливлює явку на розгляд справи, в тому числі унеможливлює виробити позицію захисту, надати письмові пояснення та виступити в судових дебатах захиснику, суду не подано, тому такі дії ОСОБА_1 та його захисника мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема правом на відкладення розгляду справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Суд також враховує, що адвокат, як особа, яка володіє юридичними знаннями та нормами законодавства, зокрема щодо встановлених строків притягнення особи до адміністративної відповідальності та скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, який з червня місяця 2020 року уклав угоду з ОСОБА_1 на представництво інтересів останнього в суді, який неодноразово клопотав про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання, мав можливість викласти позицію свого довірителя в письмову вигляді, направивши її відповідно на поштову та електронну адресу суду, або ж подати через канцелярію суду. Натомість в останній день притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності він подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні, в той же час в судове засідання, яке було призначене на 26.08.2020, він не з`явився та причин своєї неявки не повідомив, що унеможливило погодження з ним дати, а на телефонне повідомлення секретаря судового засідання про призначену дату заперечень не висловлював.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд прийшов до висновку про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його захисника свідчить про зловживання ними правом на відкладення розгляду справи та намагання першим уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся в судові засідання, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк. При цьому суд зауважує, що повідомлення захисника про хворобу свого довірителя і відповідно неможливість прийняти у зв`язку з цим участь в судовому засіданні не підтверджене жодними доказами.

За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов`язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.

Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 268 КУпАП, суд прийшов до висновку, що розгляд даної справи можна закінчити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності його захисника, на підставі наявних у справі доказів, які досліджені з участю останніх.

Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №232364 від 02.06.2020, в якому викладена суть, час, місце адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , та його пояснення, в яких він вказує, що випив сто грам горілки. У водія тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.05.2017 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_4 . З вказаним протоколом він ознайомився, що засвідчив своїм підписом. Автомобіль залишено за місцем зупинки (а.с.1);

- даними приладу "Драгер" alkotest 6810, відповідно до якого тест на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено о 20:51 годин 02.06.2020. Результат аналізу - 1,99 проміле (а.с.2);

- світлокопією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5616, яке чинне до 02.10.2020 та свідчить, що газоаналізатор Alcotest 6810 відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013 (а.с.12);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та нечітка вимова слів, за допомого алкотестера 6810, у присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Результат огляду на стан сп`яніння позитивний – 1,99 проміле. З результатом тесту ОСОБА_1 згідний, що засвідчив своїм підписом (а.с.3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02.06.2020, які вказали, що їх було запрошено в якості свідків для складання протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . В їхній присутності вказаний водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу алкотест "Драгер" 6810, результат якого показав 1,99 проміле, та відмовився проїхати в медичний заклад Долинської ЦРЛ, що засвідчили своїми підписами (а.с.4, 5);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Долинську ЦРЛ у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками сп`яніння: запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкої ходи та нечіткої вимови слів. Відповідно до направлення, складеного о 20:50 год 02.06.2020, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотестер "Драгер 6810", результат огляду позитивний - 1,99 проміле, від огляду в закладі охорони здоров`я водій відмовився (а.с.6);

- світлокопією рапорту, скерованого начальнику Долинського ВП Даньку В.В., чергового Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Ярича В.М. від 02.06.2020, відповідно до якого, 02.06.2020 о 19:41 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в с.Новошин по вул.Центральній, по верхній дорозі, водій здійснює керування транспортним засобом ВАЗ 2101 білого кольору в стані алкогольного сп`яніння (а.с.7);

- даними відеозапису на оптичному диску DVD-R 4,7GB/120МІN 16х (а.с.13), який був переглянутий в судовому засіданні в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника. На диску міститься 4 (чотири) файли:

на першому - 20.15 год - зафіксовано автомобіль ВАЗ білого кольору. Працівники поліції підходять до водія;

на другому - 20.15. год - розмова водія з працівниками поліції, перший пояснює їм, що випив та хотів заїхати у двір;

на третьому - 20.43.50 год - запис в автомобілі. Водій пояснює, що випив із сусідом 150 грам горілки і хотів загнати машину;

на четвертому - 20.45 год - на записі видно двох свідків. Працівники поліції пропонують пройти тест на сп`яніння на місці зупинки, на що водій погоджується. Перевіряють трубку, продуває, показник - 1.99 проміле.

Тобто, записом на диску підтверджено, що огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у присутності двох свідків, тому письмові пояснення останніх судом беруться до уваги як такі, що підтверджені іншими доказами, наявними в матеріалах справи, в тому числі, актом огляду, даними вимірювального приладу, тощо. На записі також зафіксовано як ОСОБА_1 не заперечив факту керування ним транспортним засобом та вживання алкоголю.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, в тому числі, що останній, будучи позбавлений права керування транспортним засобом, продовжував керувати ним, про що свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАА №028023 (а.с.10).

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , та обставин, які пом`якшують його відповідальність, суд не встановив.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 , стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 38, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М. Монташевич