Ухвала суду № 91271833, 02.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1464/20

№ 2-с/183/7/20

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-

в с т а н о в и в:

15 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий 17 квітня 2020 року Новомосковським міськрайонним судом за заявою Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 , зазначає, що не згодний з судовим наказом, виданим 17 квітня 2020 року щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення так, як він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаного об`єкту нерухомості на праві спільної сумісної власності є – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Заявник зазначає що до заяви про видачу судового наказу стягувачем не додано довідку про склад сім`ї – осіб, які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 . Стягувач у своїй заяві посилається виключно на те, що він є власником квартири. Також, заявник зазначає, що він є інвалідом першої групи та отримує замале пенсійне забезпечення для можливого виконання такого обов`язку.

Крім того, заявником зазначено, що судовий наказ навмисно був направлений на АДРЕСА_3 , а не за адресою вказаної на конверті де він мешкає – АДРЕСА_4 .

Заявник зазначає, що всі ці обставини не були враховані судом при винесенні судового наказу, а тому просить скасувати судовий наказ, виданий 17 квітня 2020 року Новомосковським міськрайонним судом за заявою Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судовим наказом від 17 квітня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго», заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 14567 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 29 копійок.

Стягнуто з боржника на користь стягувача судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) гривень 20 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу ; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно правил надання населенню послуг з теплопостачання споживачі зобов`язані щомісячно вносити платежі за надані послуги з теплопостачання до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Таким чином, не оплатою за спожиту теплову енергію абонент порушив права позивача, як теплопостачальної організації та наніс матеріальний збиток.

Відповідно до ст.. 64,66,67,68 ЖКУ, п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а також згідно п. 18 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В матеріалах справи знаходиться договір № 3-8287 від 18 травня 2009 року про надання населенню послуг з централізованого опалення, відповідно до якого постачальником є ДП «Новомосковськтеплоенерго», а споживачем є ОСОБА_1 , в якому мається підпис останнього.

Крім того, відповідно до довідки виданої КП «Новомосковськтеплоенерго», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , і в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» останній являється споживачем, оскільки отримує житлово-комунальні послуги у вигляді опалення.

Також, суд звертає увагу заявника, що судовий наказ з додатками був йому направлений за адресою – АДРЕСА_4 , що підтверджується супровідним листом (а.с. 13), а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Отже, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , зареєстрований та є власником квартири АДРЕСА_2 , а тому зобов`язаний нести витрати по сплаті житлово-комунальних послуг у вигляді опалення за даною адресою. Окрім того, заявником, не надано жодного правовстановлюючого документу, який підтверджує, що він є співвласником вказаної квартири. За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про скасування судового наказу не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року у справі № 183/1464/20 стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду Новомосковського міськрайонного суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Сорока О.В.