Рішення № 912718, 27.08.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.07 р. Справа № 23/236

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фірма ”ВЕНА” м. Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Азовтеплоізоляція” м. Маріуполь

про стягнення 107 414, 47 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 21.08.2007р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 27.08.2007р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Фірма ”ВЕНА” м. Чернігів, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Азовтеплоізоляція” м. Маріуполь, 106 800 грн. основного боргу, 614, 47 грн. річних за прострочу виконання грошового зобов’язання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати поставленого йому товару за накладною № ВН-3083 від 22.12.2006р. згідно договору поставки № 22/12/06 від 22.12.2006р.;

- часткову оплату відповідачем поставленого товару (30 000 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 259 від 22.12.2006р.;

- існування у відповідача заборгованості станом на 29.05.2007р. в розмірі 106 800 грн.;

- ст.ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач вимоги позивача визнав частково - на суму 74 387,30 грн., посилаючись на те, що ним крім 30 000 грн., сплачених платіжним дорученням № 259 від 22.12.2006р., додатково 18.07.2007р. позивачу сплачено ще 30 000 грн., а недостача за склотканиною по акту Приазовської виправної колонії № 107 від 16.01.2007р. складає 1 058,2 м/п на суму 2 412, 7 грн. (з урахуванням податку на додану вартість - далі (ПДВ)).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони 22.12.2006р. уклали договір № 22/12/06 поставки склотканини (далі - договір № 22/12/06), згідно умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачу склотканину, а відповідач - прийняти та оплатити склотканину 140 г/м2 шир.100см у кількості 60 000 м/п за ціною 2,28 грн. за м/п, у т.ч. ПДВ згідно виставленого рахунку та накладних. Загальна сума договору на момент укладання складала 136 800 грн., у т.ч. ПДВ - 22 800 грн. (п.1.1 та п.1.2. договору). Вищевказаний договір був укладений строком дії з моменту підписання по 31.12.2007р.

Позивач за видатковою накладною № ВН-3083 від 22.12.2006р. передав відповідачу склотканину на загальну суму 136 800 грн., у т.ч. ПДВ - 22 800 грн. Факт отримання товару за цією накладною підтверджується довіреністю ЯЛЧ № 714380 від 22.12.2006р., виданою на ім’я Коломоєць Ігора Вікторовича.

Згідно п.2.1.договору № 22/12/06 відповідач (покупець) сплачує позивачу (постачальнику) вартість товару в національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника до 20.03.2007р. Платіжним дорученням № 259 від 22.12.2006р. відповідач перерахував позивачу суму в розмірі 30 000 грн. за отриману склотканину.

За даними позивача борг відповідача становить 106 800 грн. Під час розгляду справи відповідач надав копію банківської виписки за 18.07.2007р., яка підтверджує, що він сплатив позивачу ще 30 000 грн. Таким чином на момент розгляду справи борг відповідача становить 76 800 грн. Відповідач не подав суду доказів сплати позивачу залишку боргу, тому суд дійшов висновку, що 76 800 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на факт недостачі по склотканині за актом Приазовської виправної колонії № 107 від 16.01.2007р., яка складає 1 058,2 м/п на суму 2 412, 7 грн. (з урахуванням ПДВ), оскільки факт отримання склотканини в повному обсязі підтверджує наявна в матеріалах справи видаткова накладна № ВН-3083 від 22.12.2006р., яка підписана сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 614, 47 грн. Враховуючи правомірність їх нарахування, суд стягує з відповідача на користь позивача і цю суму.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд повністю покладає на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини, і сума в розмірі 30 000 грн. сплачена 18.07.2007р., тобто майже в той же день, коли подано позов.

На підставі ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Азовтеплоізоляція” (вул. Станіславського, 1, м. Маріуполь, р/р 2600900016129 в ВАТ ”Укрексімбанк”, МФО 335957, ЄДРПОУ 33760347) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Фірма ”ВЕНА” м. Чернігів (пр. Перемоги, б. 67, кв. 2-3, р/р 26009301830378 в ЧЦВ Промінвестбанку м. Чернігів, МФО 353456, ЄДРПОУ 14245188) - 76 800 грн. боргу, 614, 47 грн. річних 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 074, 15 грн. витрат на сплату держмита.

Відмовити позивачу щодо стягнення 30 000 грн.

Суддя