Рішення № 91271564, 19.08.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.08.2020 Єдиний унікальний номер 205/3986/20

Єдиний унікальний номер судової справи: 205/3986/2020

Номер провадження: 2/205/1810/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомМоторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.05.2016 року о 17 год. 20 хв. керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (далі - Відповідач), рухався по вул. Свердлова в м. Дніпрі, де, не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia Tour», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2016 року винним у настанні вказаної дорожньо - транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 . Дані ЄЦБД МТСБУ не містять підтвердження, що на момент ДТП транспортний засіб «Skoda Octavia», д/н НОМЕР_1 , був забезпечений договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також відомостей, що відповідач підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV. У свою чергу цивільно - правова відповідальність водія ОСОБА_2 була забезпечена чинним договором страхування, страховик - ПАТ СК «Країна». З метою отримання відшкодування ОСОБА_2 , як власник автомобіля «Skoda Octavia Tour», д/н НОМЕР_2 звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 21.10.2016 року, яке зареєстровано за вх. № 14429 е від 25.10.2016 року. Відповідно до звіту № 69/03/17 від 09.05.2017 року ринкова вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Skoda Octavia Tour», д/н НОМЕР_2 , становить 222 883 грн. 18 коп., коефіцієнт фізичного зносу - 0,5507 грн., вартість відновлювального ремонту складає - 25 304 грн. 15 коп., сума матеріальної шкоди, як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 18 563 грн. 03 коп. у тому числі ПДВ. МТСБУ 11.08.2017 року перерахувало потерпілому ОСОБА_2 суму відшкодування у розмірі 17 646 грн. 38 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1236268 від 11.08.2017 року. Крім того, позивач сплатив ФОП « ОСОБА_3 » за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого по справі: 36926, у розмірі 586 (п`ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 581рв від 22.05.2017 року.

У зв`язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду та просити суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму страхового відшкодування у розмірі 18 232 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просив слухати справу у його відсутність, позов задовольнити.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі із посиланням на те, що між сторонами виникли не регресні, а суброгаційні правовідносини, строк пред`явлення відповідної вимоги за якими сплинув, та недоведеності сплати позивачем страхового відшкодування у визначеному розмірі саме водієві ОСОБА_2 .

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22.05.2016 року о 17 год. 20 хв. керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (далі - Відповідач), рухався по вул. Свердлова в м. Дніпрі, де, не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia Tour», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно висновку № 69/03/17, який міститься в матеріалах справи, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику «Skoda Octavia Tour», д/н НОМЕР_2 , від 09.05.2017 року, становить 222 883 грн. 18 коп., коефіцієнт фізичного зносу - 0,5507 грн., вартість відновлювального ремонту складає - 25 304 грн. 15 коп., сума матеріальної шкоди, як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 18 563 грн. 03 коп. у тому числі ПДВ (а.с.20-22).

Матеріалами справи підтверджено, що на момент ДТП полісом серії АІ № 8992141 від 05.12.2015 року, оформленим на автомобіль «Skoda Octavia Tour», д/н НОМЕР_2 , була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який є власником вказаного автомобіля. Відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як встановлено судом, 21.10.2016 року ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем, звернувся із відповідною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с.10).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу № 7420 від 10.08.2017 року (а.с.32) позивач відповідним платіжним дорученням № 1236268 від 11.08.2017 року сплатив на рахунок АТ КБ «Приватбанк» з призначенням платежу «виплата по справі № 36926, згідно наказу № 7420 від 10.08.2017 р., ОСОБА_2 НОМЕР_2 » страхове відшкодування в загальному розмірі 17 646 грн. 38 коп. (а.с.34).

Судом також встановлено, що скориставшись послугами ФОП « ОСОБА_3 », позивачем була організована оцінка визначення розміру завданих збитків, збір необхідних документів, про що свідчить розрахунок та платіжне доручення № 581 рв від 22.05.2017 року на суму 586 грн. 00 коп. (а.с.33).

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як було встановлено судом, постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2016 року винною особою в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди є відповідач по справі ОСОБА_1 (а.с. 8). Відтак, в силу вказаних норм матеріального закону, на таку особу покладається обов`язок відшкодувати завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відтак не виконав законодавчо покладений на нього обов`язок.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пункту 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, суд відхиляє доводи сторони відповідача щодо того, що між сторонами виникли суброгаційні правовідносини, оскільки вказаною нормою закону прямо передбачено право МТСБУ на відшкодування саме в порядку регресу, а відтак відповідні строки позовної давності за вимогою МТСБ в даному випадку не сплинули.

Оскільки відповідач є винним у вчиненні вказаного ДТП, і на момент вчинення якої не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь МТСБУ в порядку регресу відповідних документально підтверджених витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування саме у розмірі 17 646 грн. 38 коп.

Саме такий розмір страхового відшкодування було сплачено позивачем за платіжним дорученням № 1236268 від 11.08.2017 року на рахунок АТ КБ «Приватбанк». Зазначення у призначенні платежу у такому платіжному документі «виплата по справі № 36926, згідно наказу № 7420 від 10.08.2017 р., ОСОБА_2 НОМЕР_2 » дає суду обґрунтовані підстави вважати, що вказана сума була виплачена позивачем саме в порядку відшкодування завданої шкоди водієві ОСОБА_2 на його рахунок у банківській установі. А відтак суд вимушений відхилити доводи сторони відповідача щодо недоведеності сплати позивачем страхового відшкодування у визначеному розмірі саме водієві ОСОБА_2 .

Одночасно із цим, суд не може погодитися із доводами сторони позивача в частині стягнення з відповідача витрат у сумі 586 грн. 00 коп., сплачених позивачем ФОП « ОСОБА_3 » за збір документів та визначення розміру шкоди.

Суд зазначає, що за своєю природою такі витрати не відносяться до страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».Адже, згідно положень положення п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ надано право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Одночасно із цим матеріальним законом не передбачено право на компенсацію вказаних витрат в порядку регресу, і закон такі витрати не розглядає як складову страхового відшкодування.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Зокрема, суд стягує із ОСОБА_1 на користь позивача грошову суму у розмірі17 646 грн. 38 коп., як суму страхового відшкодування, а в стягненні суми у розмірі 586 грн. 00 коп. витрат на послуги за збір документів по справі та проведення огляду пошкодженого у ДТП автомобіля потерпілого, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн. 00.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 549, 551, 615, 625, 629, 692, ЦК України, ст. ст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у загальному розмірі 17 646 (сімнадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 38 коп.

3. В задоволені позовних вимог щодо стягнення суми у розмірі 586 (п`ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. витрат за збір документів та визначення розміру шкоди - відмовити.

4. В порядку розподілу судових витрат по справі стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Мовчан Д.В.