Рішення № 91271023, 26.08.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/941/20

2/0203/672/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що ОСОБА_3 07.01.1962 року вийшла заміж за ОСОБА_4 та змінила прізвища на ОСОБА_5 . В 60-х роках ХХ століття останній, як члену ЖБК-26 «Космос» була виділена квартира АДРЕСА_1 , за яку нею було повністю сплачено пайовий внесок. Ордер на квартиру було видано на ім`я ОСОБА_6 на склад сім`ї з двох осіб: ОСОБА_6 - основний квартиронаймач, чоловік ОСОБА_4 . Після заміжжя ОСОБА_6 переїхала на роботу до м.Магадан та на період її роботи у ММ ПО «Сільгосптехінка», квартира зберігалась за нею, що підтверджується охоронним свідоцтвами, виданими в період з 1971-1984 років, виконкомом Дніпропетровської міської ради, а також листом відділу обліку і розподілу житлової площі виконкому Дніпропетровської міської ради, яким підтверджено збереження житлової площі з 01.01.1986 року при тимчасовій відсутності члена ЖБК та відмові у видачі охоронного свідоцтва. 28.06.1973 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було розірвано. Згідно розписки від 10.11.1969 року останні поділили майно та квартира АДРЕСА_1 залишилась у власності ОСОБА_6 10.05.1975 року у м.Магадан ОСОБА_6 повторно вийшла заміж за ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_8 . Після викупу квартири, остання перейшла в особисту власність останньої, що підтверджується реєстраційним посвідченням ДМБТІ на підставі довідки ЖБК про виплату/викуп квартири. З 22.12.1988 року ОСОБА_9 постійно проживала в м.Магадані та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками є ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, позивачка є племінницею ОСОБА_9 . Інших спадкоємців, які б заявили про свої спадкові права не має. Фактично вона зараз проживає в квартирі, що належала її тітці. 13.02.2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса Лозенко В.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, нотаріусом було відмовлено у вчиненні відповідної дії та рекомендовано звернутись до суду. Про смерть тітки вона дізналась лише в вересні 2019 року, оскільки дану інформацію від неї приховував відповідач, який не повідомляв її про відкриття спадщини, а навпаки запевняв, що продовжує спілкуватись з ОСОБА_9 , маючи на меті відтермінувати передачу їй квартири.

Посилаючись на вказані обставини та неможливість оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, позивачка просила встановити їй додатковий строк протягом двох місяців для прийняття спадщини, а також визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 .

В наданій заяві представник позивачки просив розглядати справу без його участі, зазначивши про підтримання позову.

Відповідач в наданій заяві також просив слухати справу за його відсутності, посилаючись на визнання позовних вимог.

Третьою особою було подано аналогічну заяву про розгляд справи без її участі.

За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст.211,247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести подальший розгляд справи за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 07.01.1962 року вийшла заміж за ОСОБА_4 та змінила прізвища на ОСОБА_5 . 28.06.1973 року шлюб між ними було розірвано.

10.05.1975 року ОСОБА_6 повторно вийшла заміж за ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_8 .

В 60-х роках ХХ століття останній, як члену ЖБК-26 «Космос» була виділена квартира АДРЕСА_1 , за яку нею було повністю сплачено пайовий внесок. Після викупу квартири, остання перейшла в особисту власність ОСОБА_9 , що підтверджується реєстраційним посвідченням ДМБТІ на підставі довідки ЖБК про виплату/викуп квартири.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст.ст.1269,1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 , за життя, будучі членом кооперативу та повністю сплативши пайовий внесок, набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 (на теперішній час м.Дніпро).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла та після її смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла зазначена вище квартира.

Позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками є ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Тобто, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 були рідними сестрами та, відповідно, позивачка є племінницею ОСОБА_9 .

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

При цьому, ч.3 ст.1266 ЦК України передбачено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивачка в силу наведених положень ЦК України, як племінниця померлої ОСОБА_9 , має право на спадкування за законом частки, що належала б її матері ОСОБА_13 (сестрі ОСОБА_9 ), яка померла до відкриття спадщини.

З витребуваних судом матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_9 за життя заповіт не складала. Крім позивачки, інші особи з заявами про прийняття до нотаріуса не звертались.

Постановою нотаріуса від 13.02.2019 року в видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено в зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено судом, на момент смерті ОСОБА_9 , остання мешкала в м.Магадан Російської Федерації.

Позивачка мешкала в м.Дніпро та про смерть ОСОБА_9 дізналась в вересні 2019 року від відповідача, який мешкав в спадковій квартирі.

Заяву про прийняття спадщини до нотаріуса позивачкою було подано 13.11.2019 року.

За вказаних обставин, суд вважає, що строк на подачу заяви про прийняття спадщини позивачкою було пропущений з поважних причин.

Також суд враховує, що постановою нотаріуса від 13.11.2019 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також, що за життя набувши право власності на квартиру ОСОБА_9 , після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» своє право власності на квартиру у передбаченому цим Законом порядку не зареєструвала, що перешкоджає позивачці оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, поновивши позивачці строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки стягнути судовий збір в сумі 1840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1262, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2020 року.

Суддя С.Ю.Казак