Рішення № 91270353, 31.08.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1753/20

Провадження № 2/209/750/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі: секретаря Шаповал І.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь на її утримання аліменти в розмірі 2000 грн., щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

На обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2018 року та мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З жовтня 2018 року вони з відповідачем припинили сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть. Після припинення шлюбних відносин дочка залишилася проживати разом з нею. Вона, позивачка, мешкає з дитиною разом із своїми батьками, ніде не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач сплачує кошти на утримання дитини, але на свій розсуд, бо офіційно не працює, має мінливий заробіток. Матеріальну допомогу на її утримання добровільно не надає. Вона звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення на утримання дитини аліментів в розмірі 3000 грн. щомісячно. У відповідача відсутні інші діти, непрацездатні батьки та інші обставини, що мають істотне значення. Вважає, що відповідач, який є фізично здоровим, працездатним, повинний надавати їй матеріальну допомогу на її утримання.

У вступному слові позивачка підтримувала свої позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позову. Також пояснила суду, що вона та відповідач більше одного року не мешкають разом, малолітня дочка ОСОБА_3 знаходиться на її утриманні та вихованні. Іноді відповідач надає кошти на утримання дочки, останній раз сплатив 2000 грн. на утримання дитини, раніше дав 1000 грн. Вона не працює, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання. Їй матеріально допомагає її мати, з якою вона мешкає. Відповідач офіційно не працевлаштований, працює за договорами, яких вона не бачила. Він займається утепленням фасадів багатоквартирних будинків, є бригадиром, заробляє від 12000 грн. на місяць і більше. В зимовий період він не працює. Вона не може надати суду докази на підтвердження розміру отримуваного відповідачем доходу.

У вступному слові відповідач частково визнав позов, згоден сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1000 грн. щомісячно. Пояснив суду, що на даний час він не працює, бо не було отримано тендер на проведення робіт, а через карантин не може знайти якусь іншу роботу. Він дійсно за договорами виконував роботи по ремонту покрівель, а не по ремонту фасадів будинків, як вказано в позові. Вказані роботи, залежно від погодних умов, проводилися з березня по листопад місяц, а його заробіток складав приблизно 10000 грн. на місяць. З листопада по лютий роботи не велися і він мав лише випадкові незначні заробітки. Зараз в суді знаходиться позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з нього на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 аліментів в розмірі 3000 грн. щомісячно. Розгляд цієї справи призначено на 15 вересня 2020 року. Він має малолітнього семирічного сина від попереднього шлюбу, який разом із своєю матір`ю мешкає у Польщі, і в теперішній час він його не утримує. Його батьки померли. Він мешкає в належній йому квартирі, повинен сплачувати комунальні послуги, а також має за щось жити.

Вислухавши вступне слово позивачки та відповідача, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони з 25 липня 2018 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Заводським районним в місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 248. (а.с. 10).

Сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, в якому відповідач вказаний батьком дитини (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ЄРЦ КП» № 1/6841 від 20 травня 2020 року про реєстрацію та склад сім`ї (а.с. 12).

Згідно довідки Дніпровського управління соціального захист у населення Департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради від 18 травня 2020 року (а.с. 13), ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ДПС Кам`янської міської ради та щомісячно отримує допомогу при народженні 1-ї дитини в розмірі 860 грн.

В заявленому позові та в судовому засіданні позивачка стверджувала, що вона не працює, здійснює догляд за дочкою ОСОБА_3 , ніяких інших доходів не має, потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на своє утримання, але відповідач добровільно таку допомогу не надає.

Згідно частин 2 та 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 1 ст. 79 СК України передбачено, що аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно ч.1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд вважає, що відповідач, який є працездатним, має можливість надавати матеріальну допомогу позивачці до досягнення їх дитиною трирічного віку.

В судовому засіданні відповідач наполягав на тому, що його робота має сезонний характер, і дохід в розмірі 10000 грн. на місяць він має тільки в період з березня по жовтень, а в інші місяці року він не має роботи та доходів. Крім того, пояснив, що він має малолітнього сина від попереднього шлюбу, на утримання якого в теперішній час він не сплачує аліменти, бо дитина разом з матір`ю мешкає у Польщі.

Позивач не надала суду доказів на підтвердження отримання відповідачем щомісячно протягом року заробітної плати в розмірі більше 10000 грн., а в суді підтвердила, що вона не може довести факт отримання відповідачем вказаних нею доходів.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивачка, всупереч вимогам ч.3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України, не довела за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, з урахуванням положень статей 76-80 ЦПК України, зазначені нею обставини щодо отримання відповідачем щомісячно заробітку в розмірі понад 10000 грн., а в судовому засіданні підтвердила, що у зимовий період відповідач не має роботи.

Отже, при визначенні розміру аліментів на утримання дружини суд враховує розмір доходів відповідача приблизно в сумі 10000 грн. на місяць в період року з березня по листопад та незначні заробітки протягом зимових місяців.

Крім того, суд враховує, що відповідач має двох малолітніх дітей: сина від попереднього шлюбу та дочку від шлюбу з позивачкою, яких за законом зобов`язаний утримувати, а позивачка має намір стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 3000 грн. щомісячно.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1000 грн., а не в розмірі 2000 грн., як про це заявлено в позові.

Оскільки позивачка, згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на її утримання аліменти в розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.), щомісячно, починаючи з 05 червня 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 840,80 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Повне судове рішення складено 01 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.