Рішення № 91270058, 01.09.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/614/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення її нарахування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення її нарахування та виплати;

- стягнути з відповідача судові витрати.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКАМ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є пенсіонером за віком з 17 серпня 2017 року, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У вересні 2019 року позивач звернувся із заявою про виплату пенсії за 6 місяців наперед перед виїздом на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки, та отримав пенсію за 6 місяців - до 29 лютого 2020 року. При цьому, з 1 березня 2020 року була припинена виплата пенсії та закритий особовий рахунок.

Звертав увагу суду на те, що за період з вересня 2019 року і по теперішній час не виїжджав на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки та продовжує проживати в м. Чернівці. З огляду на це, 11 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання відмови у поновленні виплати пенсії у письмовому вигляді. Відповідачем 24 лютого 2020 року відмовлено позивачеві у поновленні виплати пенсії у зв`язку з відсутністю підстав для її поновлення.

02 березня 2020 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії з 1 березня 2020 року. Однак відповідачем відмовлено у задоволенні заяви (лист № 2400-0214-8/9548 від 30.03.2020 року) вказавши, що виплата пенсії припинена відповідно до вимог законодавства. Угода між Україною та Сполученими Штатами Америки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, яка б регулювала питання пенсійного забезпечення громадян України, які працюють та проживають в США, відсутня. До заяви поданий паспорт громадянина України з відміткою про оформлення виїзду на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки, а запис на даний час не скасований.

Вважає, що як громадянин України, який має намір виїхати на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки, але на даний час продовжує проживати в Україні, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Щодо посилань відповідача у відмові про поновлення пенсії № 2400-0214-8/9548 від 30.03.2020 на те, що до заяви про поновлення виплати пенсії був наданий паспорт громадянина України з відміткою про оформлення виїзду на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки, запис який на даний час не скасований, позивач вважає, що такі доводи суперечать нормам чинного законодавства України.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зазначив, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за віком з 01.03.2017, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 03.09.2019 року позивач звернувся до Чернівецького відділу обслуговування громадян з заявою про виплату пенсії за 6 місяців наперед перед виїздом на постійне місце проживання до США. До заяви було додано паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про надання дозволу на постійне місце проживання в США та довідку про зняття з реєстрації 09.08.2019 року за місцем постійного проживання в Україні.

Керуючись статтею 51 зазначеного вище Закону, виплату пенсії позивачеві проведено по 29.02.2020 року. Враховуючи наявну інформацію про виїзд останнього на постійне місце проживання з 01.03.2020 року припинено виплату пенсії.

Звертав увагу суду на те, що в березні 2020 року позивач повторно звернувся із заявою про поновлення виплати пенсії. Розглянувши заяву та додані документи у поновленні виплати пенсії було відмовлено з огляду на відсутність підстав для її поновлення, при цьому посилався на вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за віком з 01.03.2017 року згідно Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

2. 03.09.2019 року позивач звернулась до Чернівецького відділу обслуговування громадян з заявою про виплату пенсії за 6 місяців наперед перед виїздом на постійне місце проживання до США. До заяви було додано паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про надання дозволу на постійне місце проживання в США та довідку про зняття з реєстрації 09.08.2019 року за місцем постійного проживання в Україні.

3. Керуючись ст.51 Закону №1058 виплату пенсії позивачу проведено по 29.02.2020 року. Враховуючи наявну інформацію про виїзд позивача на постійне місце проживання Головним управлінням з 01.03.2020 припинено виплату пенсії.

4. 02 березня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.

5. 30.03.2020 року листом № 2400-0214 -8/9548 відповідачем відмовлено у поновленні виплати пенсії з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 14.01.1998 №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Одночасно повідомлено, що Угода між Україною та США про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення відсутня.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, до яких належать органи Пенсійного фонду України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звертаємо увагу суду, що питання виплати пенсій пенсіонерам, які проживають у державах, з якими Україною не укладено договору в галузі пенсійного забезпечення, на даний час законодавцем не врегульовано.

Відповідно до ст. 49 Закону №1058 виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду та в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 та ст.46 Закону №1058.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2.9. Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

При зверненні до Головного управління із заявою від 02.03.2020 про поновлення виплати пенсії позивачем було надано паспорт громадянина України з відміткою про зняття з реєстрації місця проживання та про оформлення виїзду на постійне проживання в США, запис, який на даний час не скасовано.

Враховуючи вищевикладене, в поновленні виплати пенсії Головним управлінням відмовлено за відсутністю підстав її поновлення.

ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

3. Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого «однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості».

Відповідно до частин 1 та 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

4.Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

5. Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІV (далі - Закон 1058-ІV) встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: (окрім іншого) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

5.Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

6. Суд зазначає, що нормами Закону № 1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

7. У рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41-43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства; хоча Перший протокол не включає в себе право на отримання будь-яких видів виплат з соціального страхування, якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 […]; сторони провадження не оскаржували того, що якби заявник продовжив проживати на території України, він і надалі б отримував пенсію; із цього випливає, що інтереси заявника належать до сфери застосування статті 1 Першого протоколу та права на майно, яке вона гарантує; Судом встановлено, що Уряд не надав ніякого обґрунтування позбавлення заявника його пенсії лише через те, що він проживав за кордоном; ані рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року не вказує на те, що національні органи наводили відповідні причини для виправдання відмінності у ставленні, на яку заявник скаржився, ані Уряд під час провадження в Суді не навів жодних таких обґрунтувань.

8. Наведений вище висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в подібних правовідносинах ( постанова 20 травня 2020 року справа № 815/1226/18), що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні до спірних правовідносин.

9. Слід зазначити й те, що як зазначив Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п.51 цього рішення).

У п.54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною, суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу відповідач має право відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон

10. Суд також критично оцінює доводи відповідача з приводу того, що останнім відмовлено в поновленні виплати пенсії, з огляду на те, що в паспорті позивача наявна відмітка про оформлення виїзду на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки, і такий запис не скасований, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно із частиною 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.

Водночас згідно з пунктом 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (пункт 4.1 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Як вже зазначалось вище ОСОБА_1 особисто звернулась до відповідача за місцем перебування на обліку, із заявою про поновлення виплати пенсії та пред`явила паспорт громадянина України, який в свою чергу посвідчує її особу та підтверджує громадянство України.

Отже, всі вимоги, передбачені вказаним вище Порядком, для поновлення позивачці виплати пенсії нею були виконані.

Крім того, суд повторно зазначає, що відповідно до абзацу першого п. 2.8 Порядку, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Виходячи з наведеного, відповідач був зобов`язаний здійснити поновлення виплати пенсії позивачці на підставі документів, які містяться у пенсійній справі.

11. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справ суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на поновлення виплати раніше призначеної їй пенсії за віком незалежно від її місця проживання, зокрема і в Україні чи закордоном. Відмова відповідача в поновленні виплати пенсії за заявою останнього від 2 березня 2020 року складена всупереч висновкам, викладеним в рішенні Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року та рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пічкур проти України», а відтак є протиправною.

12. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком підлягають задоволенню повністю.

13. Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню з урахуванням вказаних вище висновків суду.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн та зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, викладене в листі № 2400-0214-8/9548 від 30 березня 2020 року, про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення її нарахування.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення її нарахування.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 840,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40329345)

Суддя О.В. Боднарюк