Рішення № 91269153, 01.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5720/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (адреса: 65123, м. Одеса, вул. Успенська 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 206604 від 09.06.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Укртрансбезпеки у Одеській області відносно позивача проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом про що складено акт №224140. На підставі вказаного акту відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 206604 від 09.06.2020 р. Позивач вважає, що відповідачем протиправно та необґрунтовано складено вищезазначений акт та винесено постанову № 206604 від 09.06.2020 р. На думку позивача, відсутнє перевищення встановлених вагових норм, та не зрозуміло як здійснено розрахунок пройденої відстані та коефіцієнта перевищення.

Ухвалою від 07.07.2020 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

20.08.2020р. за вх. ЕП/12835/20 відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову, оскільки згідно Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в рейдовому Акті з посиланням на порушену норму. Оскільки транспортні засоби позивача визнані великоваговими, тому перевізник повинен мати в випадку здійснення перевезень Дозволи на проїзд великоваговим транспортним засобом. Відсутність такого дозволу й стала підставою застосування до позивача постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу. За таких обставин, відповідач позов не визнає та вважає його необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 згідно із витягом за РНОКПП є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності: КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

25.04.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі направлення від 17.04.2020 № 026419 проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складений акт від 25.04.2020 № 224140.

Перевіркою зафіксовано, що 25.04.2020 р. на ділянці 450 км. + 500м. автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса перевірений транспортний засіб DAF - SCHWARZMULLER реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (водій - ОСОБА_2 ). Під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме: навантаження на строєну вісь 25,990 т, допустиме 24,00 т. Відповідальність за таке порушення передбачена ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Про що складено акт від 25.04.2020 р. № 030608 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у пункті п. 6 "Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного" вказано - Пиломатеріали, у п. 8 "Повна маса, тон: нормативно допустима": 44,00 /фактична 43,910, в п. 10. "Осьові навантаження, тон" нормативно допустиме: 11,00/11,00/24,00; фактичне: 9,69/11,23/8,96/8,65/8,38.

Також, 25.04.2020 р. посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено Довідку № 039794 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у пункті 6 якої "Результати вагового контролю:" транспортного засобу навантаження на осі, тонн, зазначено: 1) 9,69, 2) 11,23; 3) 8,96; 4) 8,65; 5) 8,38, повна маса транспортного засобу 43,910 тонн.

09.06.2020 р. на підставі акту перевірки Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесено постанову про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн. на підставі ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ) частиною 12 статті 6 якого встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. ст. 10, 11 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює державна служба автомобільних доріг України ("Укравтодор") для виконання покладених на неї завдань, згідно статті 12 цього ж Закону має право, в тому числі, вимагати від користувачів автомобільних доріг виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють функціонування автомобільних доріг загального користування; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі-Порядок № 1567) цей Порядок визначає, зокрема, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання) вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п. 20 Порядку № 1567).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).

Згідно із ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Підстави та порядок отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень визначені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила)

Пунктом 4 Правил визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 3 Правил транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок № 879).

За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Місце здійснення габаритно-вагового контролю - є спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Згідно із п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Втім, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений такий захід контролю, за наслідками якого позивач притягнутий до відповідальності за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Так, в акті № 224140 міститься посилання на порушення позивачем п. 22.5 ПДР України, відповідальність за яке встановлено ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 76 КАС).

За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС).

Позивач не надав суду належних доказів здійснення відповідачем габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу у спосіб, не передбачений Порядком № 879, які б спростовували факт перевезення позивачем вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, на користь позивача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (адреса: 65123, м. Одеса, вул. Успенська 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.