Ухвала суду № 91269062, 19.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2719/20

У Х В А Л А

19 серпня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Салюк О.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Дачно-будівельного кооперативу «Трудовий відпочинок» та ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи - Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому просять суд визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика) №01-06/151 від 17.02.2015.

04.05.2020 до суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання від третьої особи – Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» про закриття провадження у справі. Заявник зазначає, що справа № 420/2719/20 не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та відповідно до п.1 ст.238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю з огляду на постанову ВС від 15 квітня 2020 року по справі №727/8819/16-а. Згідно з зазначеною постановою, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. ОСОБА_1 та ДБК «Трудовий відпочинок» оскаржують містобудівні умови та обмеження, які видані органом місцевого самоврядування не їм, а третій особі. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачі в обґрунтування порушення прав та інтересів посилалися на те, що вони зазнають фінансових втрат, не будуть мати прямого доступу до моря, та внаслідок будівництва об`єкту будуть затінені суміжні земельні ділянки, тобто цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341 цсі8).

28.05.2020 до суду від представника позивачів надійшло заперечення проти клопотання про закриття провадження по справі, згідно з яким ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма Інтергал» невірно застосовують висновки Верховного Суду в контексті тих відносин, що склалися між сторонами по справі № 420/2719/20, в якій спір пов`язаний, серед іншого, із захистом речових прав позивача на земельну ділянку. Ключовим в наведеному рішення є те, що земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні позивача у зв`язку з визнанням недійсним договору оренди земельної ділянки, за яким остання належить відповідачу. Аналогічної помилки заявник припускається у посиланні на постанову ВП ВС від 31.10.2018 № 725/5630/15-ц. Однак в даному випадку протиправність Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, Київський район, 13 ст. Великого Фонтану (біля концертного майданчика) №01-06/151 від 17.02.2015 полягає у порушенні дозвільної процедури.

В судовому засіданні представник Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» вищезазначене клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представники позивачів проти задоволення клопотання заперечували, зважаючи на викладені у письмових запереченнях аргументи проти закриття провадження з наведених у заяві підстав.

Представники відповідача - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та третьої особи – Одеської міської ради до суду не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Вислухавши думки учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 124 Основного Закону України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Тобто для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами” від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов`язкову участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб`єктів (учасників спірного правовідношення). Обов`язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов`язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з цим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Предметом цієї адміністративної справи є оскарження містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 17.05.2015 № 01-06/151, на підставі яких ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» здійснюється будівництво 9-ти поверхового апарт-комплексу "La mer" за адресою: м. Одеса, 13 станція Великого Фонтану (біля концертного майданчику); кадастровий номер 5110136900:35:001:0005. Підставою для звернення за судовим захистом позивачі обґрунтовують тим, що місцем розташування нерухомості членів ДБК «Трудовий відпочинок» є схил 13 станції Великого Фонтану. Саме у підніжжя схилу 13 станції Великого Фонтану, ДП «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» здійснює будівництво 9-ти поверхового апартамент-комплексу "Ля мер". Житлові будинки членів ДБК "Трудовий відпочинок" при руйнації схилу на 13 ст. В. Фонтану, першими потрапляють під зсув схилу та опиняться під завалами ґрунтів. Під час будівельних робіт зрізуються шари ґрунту, забиваються в ґрунти палі, заливається все бетоном, що спричиняє втрату рекреаційної зони у даній території.

Вказане обумовлює суспільний інтерес, якій підлягає захисту під час розгляду цієї справи, що виключає можливість визначення даного спору як приватноправового.

При цьому заявником – Дочірнім підприємством «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» у клопотанні не зазначено, який саме приватноправовий спір щодо яких саме майнових чи не майнових прав існує між позивачами та третьою особою, чи розглядається він в судах інших юрисдикцій, що обумовлювало неможливість розгляду цієї справи в судах адміністративної юрисдикції за правилами ч.3 ст.19 КАС України.

Посилання в клопотанні про закриття провадження по справі заявника на постанову ВП ВС України від 15.04.2020 по справі №727/8819/16-а є недоречним, оскільки предметом вказаної справи було оскарження суб`єктом господарювання рішень про надання містобудівних умов та обмежень іншому суб`єкту господарювання відносно забудови земельної ділянки, яка раніше передавалась у користування позивачеві, тобто дійсно, між позивачем та третьою особою по зазначеній справі існував приватноправовий спір стосовно права забудові однієї земельної ділянки.

Натомість Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 по справі № 822/450/16 зазначив, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту порушені реєстрацією органом ДАБІ України декларації про початок будівельних робіт, якщо права особи на безпечне навколишнє середовище, яке повинне відповідати встановленим будівельним нормам щодо щільності забудови, безпечної відстані від багатоповерхової забудови, дотримання протипожежних відстаней, а також у наявності озеленення території, якщо проектом забудови передбачені заходів по видаленню зелених насаджень.

За встановлених судом обставин, розглядуваний спір відноситься до спору суду адміністративної юрисдикції, в якому юридична особа та фізична особа, захищають власні інтереси у передбачений КАС України спосіб, оскаржуючи рішення суб`єкта владних повноважень, прийняте ним на виконання публічно-владних управлінських функцій.

Наведені ж заявником аргументи, як підстави для закриття провадження по справі, здебільшого засновані на помилковому розумінні змісту судових рішень Верховного Суду та суті розглядуваного спору у цій справі.

Таким чином, даний спір є публічно-правовим спором юридичної особи та фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду, у зв`язку із чим клопотання до задоволення не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Дачно-будівельного кооперативу «Трудовий відпочинок» та ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи - Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», Одеська міська рада, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2020 року.

Суддя І.В. Завальнюк