
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/4742/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2020 року
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Грень Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дублянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
19.06.2020 до Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Дублянської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення від 21.05.2020 Дублянської міської ради п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання в частині відмови затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03) для ведення особистого селянського господарства кадастровий помер 4622710200:08:000:0600 площею 0,5000 га с. Ситихів , гр. ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Дублянську міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4622710200:08:000:0600 площею 0,5000 га с. Ситихів , гр. ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 4622710200:08:000:0600 площею 0,5000 га с. Ситихів, для ведення особистого селянського господарства, долучивши до заяви усі передбачені законодавством документи. Однак, рішенням Дублянської міської ради п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання, яке оформлене протоколом від 21.05.2020, у затвердженні проекту землеустрою відмовлено. Вважає таке рішення Дублянської сільради протиправним, оскільки при наявності у позивача всіх належних документів, відповідачем відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відзиву на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження отримав 07.07.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того суд зауважує, що набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
До прийняття вищенаведеного Закону, процесуальні строки продовжувались на весь строк дії такого карантину, тобто такі строки підлягали автоматичному продовженню. Що на практиці означає - на невизначений строк.
Із внесеними змінами Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" суд може поновити процесуальні строки, при умові визнання причини їх пропуску поважними і в тому числі такими, що зумовлені обмежувальними заходами, що були впровадженні у зв`язку з карантином.
Таким чином, автоматичне продовження строків скасовується, а для того щоб поновити такий строк, учаснику справи потрібно подати заяву і вказати у ній поважну причину (пов`язану з карантинними обмеженнями), що спричинила пропуск відповідних строків.
Оскільки заяв із зазначенням поважності пропуску строку для подання відзиву на адміністративний позов відповідачем подано не було, суд дійшов висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.
11.08.2020 від третьої особи надійшли пояснення по суті спору в яких зазначено, що Рішенням Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 21.05.2020 № 60 зареєстровано територіальній громаді м. Дубляни в особі Дублянської міської ради право комунальної власності на ряд земельних ділянок, зокрема, і на земельну ділянку площею 0,5000 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0600). З урахуванням наведеного, у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на сьогодні відсутні повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності.
Ухвалою судді від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 19.03.2015 Командуванням Високомобільних десантних військ Збройних сил України ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
07.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,5000 гектарів для ведення особистого селянського господарства, за рахунок категорії земель КВЦПЗ землі с/г призначення, що розташована на території Дублянської міської ради за межами населених пунктів.
До вказаного клопотання було долучено викопіювання з кадастрової карти (плану) в яких заначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.07.2019 № 13-4237/16-19-СГ, надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої території Дублянської міської ради Жовківського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,5000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Надалі, на підставі вказаних документів приватним підприємством «Експерт-Тур-Проект» на замовлення ОСОБА_1 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з висновком ГУ Держгекадастру у Тернопільській області від 12.12.2019 за № 17095/82-19, проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки відповідає земельному законодавству, зауваження та пропозиції відсутні, підсумковою оцінкою проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства - погоджується.
Відповідно до висновку Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.01.2020 №1452 зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні, підсумкова оцінка проекту землеустрою - оцінюється позитивно та погоджується.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадстру у Львівській області з метою затвердження проекту землеустрою, однак, останнім було повідомлено, що відбулись зміни меж с. Ситихів, Дублянської міської ради, Львівської області і земельна ділянка увійшла в межі населеного пункту.
Відтак, ОСОБА_1 звернувся до Дублянської міською ради з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4622710200:08:000:0600, надавивши останньому погоджений відповідно до чинного законодавства України проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у приватну власність.
21.05.2020 Дублянською міською радою на п`ятдесят третій позачерговій сесії сьомого демократичного скликання розглянуто питання серед іншого "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4622710200:08:000:0600 площею 0,500 га у с. Ситихів та відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що проекти землеустрою виготовлені ліцензованою установою на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області без погодження з міською радою бажаного місця розташування земельної ділянки. Окрім того, вказані земельні ділянки передбачаються для ведення особистого селянського господарства першочергово учасникам бойових дій - мешканцям Дублянської міської ради.
Вказана відмова у затвердженні проекту землеустрою прийнята у формі витягу з протоколу п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання від 21.05.2020.
Відповідно до пункту 22 вказаного протоколу по 26-му питанню порядку денного «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, ведення індивідуального садівництва, ведення селянського господарства» за результатами голосування депутатів міської ради у кількості 19 голосів «проти» , «утримався» - 1, «не голосував» - 5 вирішили - «Рішення не прийнято».
На цій же сесії, Дублянською міською радою прийнято рішення № 60 від 21.05.2020 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки територіальної громади м. Дубляни.
Вважаючи таку відмову Дублянської міської ради щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).
Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статті 118 ЗК України.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 118 ЗК України).
Змістом частини сьомої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Законом № 858-IV визначено вимоги до проекту землеустрою.
Зокрема, статтею 50 Закону № 858-IV визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
- завдання на розроблення проекту землеустрою;
- пояснювальну записку;
- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- кадастровий план земельної ділянки;
- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
- матеріали погодження проекту землеустрою.
Частиною 8 статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186- 1 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина шоста статті 186-1 ЗК України).
Відповідно до частини 8 статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Аналіз вищенаведених норм свідчить, що чинним законодавством не надано права органам місцевого самоврядування діяти на власний розсуд при прийнятті рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018 у справі №826/8844/16.
При цьому, відповідно до частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пройдено всі необхідні етапи задля затвердження проекту землеустрою, передбачені чинним законодавством з цього питання, а саме:
- подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства до Добрянської сільради;
- отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;
- розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- погоджено проект землеустрою в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.
Дублянською міською радою за результатами голосування розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,500 га, кадастровий номер 4622710200:08:000:0600, яка розташована в селі Ситихів відмовлено у задоволенні такої заяви.
Судом встановлено, що таке рішення оформлено у вигляді витягу із протоколу п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання Дублянської міської ради від 21.05.2020.
При цьому, відповідач не ухвалював 21.05.2020 окремого рішення про відмову у затвердженні позивачу проекту землеустрою з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері та обставини, яким обґрунтовується відмова у затвердженні проекту землеустрою.
Вказане порушує право заявника бути обізнаним щодо суті прийнято рішення та підстав такої відмови.
Як вже зазначалось судом, статтею 59 статті №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Протокол сесії в розумінні статті 59 Закону №280/97-ВР не є належною формою оформлення рішення органу місцевого самоврядування з питання затвердження проекту землеустрою.
Тому рішення сесії Дублянської міської ради про відмову у затвердженні позивачу проекту землеустрою, оформлене протоколом від 21.05.2020, не відповідає вимогам закону щодо форми прийнятого органом місцевого самоврядування акта.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) № 37801/97, п. 36 від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
При цьому, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України.
Таким чином, Дублянська міська рада при розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою діяла не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 70-71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
Окрім того, дослідивши поданий ОСОБА_1 на затвердження Дублянській міській раді проект землеустрою, суд встановив, що такий був належним чином погоджений у встановленому статтею 186-1 ЗК України порядку.
Рішення ж про відмову у затвердженні проекту землеустрою повинно було бути обґрунтованим і лише з підстав, передбачених статтею 118 ЗК України.
Оскаржуване рішення не містить жодних підстав відмови передбачених статтею 118 ЗК України, а його форма не відповідає формі оформлення рішення органу місцевого самоврядування.
Вказане зумовлює висновок суду про обґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення прийнятого у формі протоколу від 21.05.2020 Дублянської міської ради п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03) для ведення особистого селянського господарства кадастровий помер 4622710200:08:000:0600 площею 0,5000 га с. Ситихів , гр. ОСОБА_1 .
Водночас, щодо позовної вимоги про зобов`язання Дублянську міську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03) для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4622710200:08:000:0600 площею 0,5000 га с. Ситихів , гр. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до пункту 10.3 Постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 року у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Тому вищевказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки вирішення досліджуваного питання належить до дискреційних повноважень Дублянської міської ради, а також з урахуванням того, що рішення про відмову у затвердженні позивачу проекту землеустрою оформлене у відповідності до статті 59 Закону України №280/97-ВР не приймалось.
Водночас, відповідно ч 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Дублянську міську раду вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03.) для ведення особистого селянського господарства кадастровий №4622710200:08:000:0600 площею 0,500 га у с. Ситихів.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення прийняте у формі протоколу від 21.05.2020 Дублянської міської ради п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03) для ведення особистого селянського господарства кадастровий помер 4622710200:08:000:0600 площею 0,5000 га с. Ситихів , гр. ОСОБА_1 .
Зобов`язати Дублянську міську раду (80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Студентська, 5, код ЄДРПОУ 04371940) вирішити питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (КВЦПЗ 01.03.) для ведення особистого селянського господарства кадастровий №4622710200:08:000:0600 площею 0,500 га у с. Ситихів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду, з урахуванням положень п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2020.
Суддя Грень Н.М.
Судове рішення № 91268812, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 01.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/4742/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: