Ухвала суду № 91265142, 02.09.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6891/19

Провадження № 2/362/1001/20

У Х В А Л А

02.09.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

з участю секретаря Шевченко М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Василькові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту про право власності на землю,

в с т а н о в и в:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту про право власності на землю.

18.08.2020 р. ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід головуючому в справі судді з тих підстав, що головуючий суддя Лебідь-Гавенко Г.М. ухвалила рішення у справі № 362/6701/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушення права власності на земельну ділянку, яке було скасовано судом апеляційної інстанції. Даний спір стосувався тієї ж спірної межі тим ж земельними ділянками, які зараз є предметом розгляду справи, сторони по справі, які є власниками даних земельних ділянок, також є ті ж самі особи. Тому вона вважає, що суддя має бути змінена на іншого, оскільки суддя Лебідь-Гавенко Г.М. уже розглядала даний спір.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, просила розгляд клопотання проводити у її відсутності.

Представник відповідача до суду не з`явилась, надіслала заяву про розгляд клопотання у їх відсутності та заперечувала щодо задоволення клопотання.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомленні належним чином.

Дослідивши матеріали справи, клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Судом встановлено, що суддею Лебідь-Гавенко Г.М. було прийнято рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2015 року №362/6701/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушення права власності на земельну ділянку, відповідно до якого було зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,0020 га, розташованої в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме відновити за власний рахунок стан земельної ділянки, який існував до порушення права, шляхом знесення паркану та частини будівлі сараю літ. «Б» на ділянці № НОМЕР_1 в с/т «Глеваха-1» лінія 13 смт. Глеваха Васильківського району Київської області в межах 0,25-0,48 м, розташування на її земельній ділянці і 1,0 м відстані від відновленої межі між земельними ділянками.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 30.06.2015 року вищезазначене рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2015 року скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення або ухвали про закриття провадження у справі.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Булах проти України», «Салов проти України» та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24.10.2002 р. (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 р.), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 р. № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги доводи, які викладені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді з підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги цивільної справи ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту про право власності на землю стосуються однієї і той же земельної ділянки, що були розглядом судді ОСОБА_3 у цивільній справі 362/6701/13, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості і об`єктивності судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи по суті, приходжу до переконання, що заява про відвід підлягає задоволенню на підставі п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 37, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту про право власності на землю - задовольнити.

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту про право власності на землю - для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому п. 15.2 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко