Ухвала суду № 91258578, 01.09.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/479/18

Номер провадження 1-кп/573/6/20

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

суддів - Терещенко О.І., Черкашиної М.С.,

з участю секретаря - Півньової О.М.,

прокурора - Тимошенка Є.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Ковальової О.М., Щербак С.В.,

представника - Семиволоса В.В.,

перекладача - Солодової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання прокурора Тимошенка Євгенія Івановича про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Білопільського районного суду Сумської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

01 вересня 2020 року прокурор Тимошенко Є.І. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього певних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник Щербак С.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ковальова О.М. проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Представник Семиволос В.В. при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали в межах заявленого клопотання, суд прийшов наступного висновку.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, суд повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на положення ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, не має постійного місця проживання, роботи, раніше засуджувався за вчинення тяжких злочинів проти власності, а також приймаючи до уваги підвищену ступінь суспільної небезпечності злочинів, які ставляться останньому в вину та існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти тиск на потерпілих, свідків, враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді не завершено, зокрема, ще не допитані потерпілі, свідки, обвинувачений ОСОБА_1 , не досліджені докази, а тому суд вважає, що останньому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з погрозою застосування насильства до потерпілого, тому суд вважає за необхідне не визначати йому розмір застави відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Клопотання захисника Щербак С.В. щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки в останнього відсутнє постійне місце проживання та роботи, легальні джерела для існування, сталі соціальні зв`язки на території Білопільського району.

При цьому суд також враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 неоднократно зазначав, що будинок у АДРЕСА_1 , згорів. Доказів того, що останній має постійне місце проживання на території Білопільського району, суду надано не було, а тому суд позбавлений можливості застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Колегія суддів вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи, що на даний час продовжує існувати ризик, що останній може незаконно впливати на потерпілих, свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки ОСОБА_1 під час судового розгляду провадження. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 183, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Щербак Світлани Володимирівни про зміну раніше обраного запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 30 жовтня 2020 року включно з утриманням його в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці до 31 жовтня 2020 року включно та покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме: Сумська область, м. Білопілля, без повідомлення про це суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом 7 діб з дня оголошення.

Головуючий суддя -

Судді -