Рішення № 91256622, 01.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10231/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що уповноваженою особою ДФС відносно неї був складений протокол про порушення митних правил № 2791/30500/17, у зв`язку із тим, що її дії ніби то містили ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки 02.05.2017 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС гр. України нею ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «SKODA FABIA», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2 .

Станом на 26.08.2017 року зазначений вище транспортний засіб значився не вивезеним за межі митної території України.

27.09.2017 року, заступником Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. було винесено постанову відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 470 МКУ.

Однак, дану постанову позивачка вважає незаконною, скільки відомості викладені у постанові є неправдивими, вона знаходилась у вищевказаному автомобілі, однак у якості пасажира, не здійснюючи переміщення його через державний кордон. 26 серпня 2017 року перетинаючи державний кордон України позивачка довідалася про те, що її закордонний паспорт було використано для ввезення автомобіля. Жодних довірчих документів на право власності чи співвласності, а також на право користування даним автомобілем не мала і не має, відтак їй не відомо де саме знаходиться даний автомобіль і кому фактично належить, їй не відомо. Крім цього наголошує про те, що вона не має посвідчення водія, оскільки не проходила навчання та навіть не вміє керувати автомобільним засобом, що виключає фізичну та гіпотетичну можливість управління нею автомобілями. Разом з цим, у винесеній постанові митниці не перелічені та не зазначені інші особи, які слідували в автомобілі, зокрема власник автомобіля який дійсно ввозив на територію України автомобіль. Також, згідно закордонного паспорту позивача, вона з 18.11.2016 року не може виїжджати за межі України, так як немає візи, а закордонний паспорт не є біометричним, що виключає можливість оформлення довіреності на права користування автомобіля та ввезення його на територію України.

Крім того, не було допитано працівника митного посту «Ужгород», який здійснював оформлення автомобіля марки «SKODA FABIA», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2 та може підтвердити хто саме був власником даного автомобіля та хто ввозив його в Україну.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд скасувати постанову в.о заступника начальника Закарпатської митниці Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. від 27.09.2017 року за № 2791/30500/17 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч) гривень на ОСОБА_1 за вчинення нею порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Разом з тим, від представника позивача, адвоката Лемак Е.М., до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник митниці у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Також, представником митниці до суду було направлено відзив, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає у зв`язку з правомірністю винесеної постанови та безпідставністю адміністративного позову. Достовірними та достатніми доказами по справі підтверджено, що ОСОБА_1 було ввезено на територію України автомобіль марки «SKODA FABIA», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2 , та в установлений законодавством строк, такий не вивезено. Вказане стало підставою для складення протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 . Доказів того, що терміни транзиту автомобіля перевищені більше, ніж на десять діб внаслідок дії обставин непереборної сили, громадянкою ОСОБА_1 не надано. Крім того, у відзиві вказує, що відсутність посвідчення водія не забороняє ввозити транспортний засіб на територію України, тому що особа може скористатись послугами іншої особи - водія.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 1 МК України встановлює, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно ч. 4 ст. 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Імператив статті 487 МК України вказує, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил, статті 488 МК України.

Відповідно до частини 1 статті 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Докази у справі про порушення митних правил визначаються статтею 495 МК України.

Дана норма закону передбачає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно гр. України ОСОБА_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, було складено протокол про порушення митних правил № 2791/30500/17 від 26.08.2017 року.

27 вересня 2017 року, справу розглянуто та винесено постанову, відповідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Зі змісту постанови встановлено, що 26 серпня 2017 року о 12 год. 56 хв., в зону митного контролю пункту пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС, на смугу руху «зелений коридор» у напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав легковий автомобіль марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер Чеської Республіки - НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 . В якості пасажира в даному транспортному засобі слідувала громадянка України ОСОБА_1 .

Для митного контролю водієм було подано контрольний талон для переміщення по смузі «зелений коридор», документ, що посвідчує особу водія та пасажира, реєстраційний документ на транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 ).

Так як відносно громадянки України ОСОБА_1 була наявна інформація АСМО Інспектор щодо ввезення та не вивезення автомобіля, транспортний засіб з метою з`ясування всіх обставин було виведено з «зеленого коридору» в «червоний коридор».

Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та АСМО Інспектор - 2006, було встановлено, що громадянкою України ОСОБА_1 , 02.05.2017 року о 15 год. 05 хв. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит» на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер Польщі - НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 .

Станом на 26.08.2017 року, зазначений вище транспортний засіб значився не вивезеним за межі митної території України.

Разом з тим, докази того, що терміни транзиту автомобіля перевищені більше, ніж на десять діб внаслідок дії обставин непереборної сили, матеріали справи не містять.

На момент перетину митного кордону жодних документів ОСОБА_1 , які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили та унеможливили вивезення даного автомобіля за межі митної території України, нею надано не було.

Також, суд не може покласти в основу свого рішення та вважати доведеними обставини, на які посилається позивач, так як згідно роздруківки інформації з центральної бази даних ЄАІС ДФС, вбачається, що транспортний засіб марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер Польщі - НОМЕР_2 , був переміщений по «зеленому коридору», що є елементом двоканальної системи проходження митного контролю.

Громадянка ОСОБА_1 не заперечила того факту, що вона 02.05.2017 року слідувала через митний пост «Ужгород» на вищевказаному транспортному засобі.

Громадяни, які проходять (проїзджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України (ч.6 ст. 366 МК України)

У разі ввезення громадянином - резидентом з метою транзиту на митну територію України транспортного засобу, зареєстрованого у відповідному реєстраційному митному органі іноземної держави, та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого транспортного засобу здійснюється в усній формі.

Таким чином, оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника автомобіля або уповноважену ним особу.

Тому, при оформленні зобов`язання про транзит, визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах, власником транспортного засобу, або уповноваженою особою. Подання для митного контролю посвідчення водія чинним законодавством, що регулює митну справу не передбачено. Крім того, відсутність посвідчення водія не забороняє ввозити на митну територію України транспортний засіб.

Наведене відповідає вимогам ст. 335 Митного кодексу України, Постанови Кабінету міністрів України №451 від 21.05.2012 року, наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118.

У відповідності до ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України товари будь які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.

Таким чином, до поняття товари включаються будь які речі, у тому числі транспортні засоби особистого користування.

У відповідності до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Згідно п. 1 ст. 95 Митного кодексу України, а також п.2.2 § IV наказу Держмитслужби України від 17.11.05 р. № 1118 Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, зареєстрованого в Мінюсті України 25.11.05 № 1428/11708, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Митний режим транзиту у відповідності до ч. 1 ст. 102 Митного кодексу України завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Згідно ч. 5 ст. 102 Митного кодексу України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 95, 192 МК України, до строку перебування транзитних товарів і транспортних засобів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної сили.

Вказані в сукупності зібрані матеріали свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України. Дії громадянки ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 470 МК України при постановленні рішення - кваліфіковані вірно.

Будь-яких інших порушень процесуального чи матеріального права при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача посадовою особою митниці, судом під час розгляду даної справи не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил №2791/30500/17 від 27.09.2017 року, якою громадянку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України не має, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.8-10, 241-242, 246, 275 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук