Вирок № 91255418, 27.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11947/19

Провадження № 1-кп/727/110/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020р. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі: Головуючого, судді: Слободян Г.М.

за участю: секретарів судових засідань Ільчука М.В., Дужич Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019260040001672 від 30.07.2019 року по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернівці, останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній вироком від 26.12. 2013 року Шевченківського районного суду м. Чернівці за ст.. 186 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України

Учасники судового кримінального провадження:

прокурор Чернівецької місцевої прокуратури - Стефаник М.М.;

представник потерпілої ОСОБА_10, адвокат Мазур О.

захисник в інтересах обвинуваченого Кодрян Я.В. ;

обвинувачений ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 , відбуваючи з 19.08.2017р. в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)», що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2 покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26.12.2013р., яким його засуджено за ст.ст.186 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1, 70 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі, діючи умисно, з корисливих мотивів, метою особистого збагачення, розробив план злочинної діяльності, що полягав у здійсненні телефонних дзвінків на мобільні та стаціонарні телефони мешканців різних міст на території України та повідомлення потерпілим завідомо неправдивих відомостей про участь у дорожньо-транспортних пригодах їхніх близьких та родичів шляхом введення останніх в оману та переконання щодо необхідності термінового вирішення питання про лікування потерпілих від дорожньо-транспортної пригоди, уникнення їх близьких та родичів від кримінальної відповідальності, зокрема, 25.11.2017р., близько о 00:42 год., ОСОБА_1 , здійснив телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_1 на стаціонарний номер НОМЕР_2 встановлений і належний потерпілому ОСОБА_3 , у ході телефонної розмови з останнім, використовуючи ефект несподіваності, видаючи себе за його сина, повідомив про те, що скоєно його сином дорожньо-транспортну пригоду, потерпілий від якої перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом та схвилюванням потерпілого, ОСОБА_1 запропонував йому добровільно передати грошові кошти із метою вирішення питання про не притягнення його сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричиненої дорожньо-транспортної пригоди та лікування постраждалого. ОСОБА_3 , будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова обвинуваченого та переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно його сина у випадку якщо він не передасть вказані грошові кошти, погодився передати грошові кошти в сумі 6000 доларів США та вказав адресу свого проживання і номер стільникового телефону своєї дружини. Отримавши згоду на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 повідомив потерпілого про те, що до нього прибуде на автомобілі його довірена особа, якому він повинен передати гроші; при цьому обвинувачений постійно знаходився із потерпілим на телефонному зв`язку, не даючи можливості усвідомити події, що відбуваються, з метою його викриття ті недопущення здійснення ОСОБА_3 телефонних дзвінків до близьких родичів. В цей же час, 25.11.2017р., близько о 01:00 год., ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок із номера НОМЕР_1 викликав через оператора служби радо-таксі «579» таксі на адресу проживання потерпілого ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 , та повідомив водія таксі забрати пакунок та відвезення його в смт.Глибока, Чернівецької області. В подальшому, 25.11.2017р., близько о 01:19 год., водій таксі ОСОБА_4 який не був обізнаний у злочинних намірах обвинуваченого, прибув на автомобілі таксі, марки «Мерседес», за вищевказаною адресою, де на вулиці отримав від ОСОБА_3 пакунок в якому знаходилося 6000 доларів США, та за вказівкою ОСОБА_1 поїхав у напрямку смт. Глибока, Чернівецької області; в ході руху, біля 01.55 годин, був повідомлений обвинуваченим їхати в с. Тарашани цього ж району для передачі на АЗС «Євро Нафта» пакунку з грішми. Цього ж дня, 25.11.2017 року, близько 01:23 год., ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок з номеру НОМЕР_3 повідомив водія служби таксі «Ваше таксі» ОСОБА_5 , який не був обізнаний у злочинних намірах обвинуваченого, про необхідність прибуття на АЗС «Євро Нафта», за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тарашани, для отримання пакунку з грошима у водія таксі, марки «Мерседес» та при зустрічі, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 пакунок з грішми; після чого, за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 поїхав до м. Вінниця залізничного вокзалу, де на території АЗС «WOG» передав пакунок із 6000 доларами США невстановленій слідством особі, яка у невстановлений слідством спосіб і час передала їх ОСОБА_1 .

Крім цього, з метою реалізації умислу, направленого на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , 25.11.2017, о 02:03 години ночі, ОСОБА_1 , здійснив ще один дзвінок до потерпілого ОСОБА_3 з номеру ( НОМЕР_1 ) на номер стільникового телефону дружини останнього ( НОМЕР_4 ), та представившись, вже працівником поліції, запропонував ОСОБА_3 добровільно передати грошові кошти в сумі 3000 доларів США для остаточного вирішення питання щодо не притягнення його сина до кримінальної відповідальності за скоєне ДТП. ОСОБА_3 , будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова обвинуваченого та переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно його сина у випадку якщо він не передасть вказані грошові кошти, погодився передати ще грошові кошти в сумі 3000 доларів США та вказав адресу свого проживання і номер стільникового телефону своєї дружини. В телефонній розмові, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив потерпілого про те, що до нього додому прибуде на автомобілі таксі, його довірена особа, якому він і повинен передати кошти; при цьому, обвинувачений постійно утримував потерпілого ОСОБА_3 на зв`язку, не даючи йому можливості усвідомити події, що відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та викриття факту вчинення шахрайських дій. В той же час, ОСОБА_1 зателефонував на номер стільникового телефону НОМЕР_5 до водія таксі ОСОБА_4 , який не був обізнаний у злочинних намірах обвинуваченого та повідомив про необхідність отримання ще одного пакунку з грошима в сумі 3000 доларів США за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська,49, у чоловіка, який передавав раніше перший пакунок з грішми. Приїхавши біля 02:30 год. за вказаною вище адресою, водій таксі ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 пакунок з грошима в сумі 3000 доларів США та за вказівкою ОСОБА_1 , біля 07.20 годин в м. Чернівці, на вул. Комарова,11, пакунок із 3000 доларами США передав невстановленій слідством особі. Грошові кошти в сумі 3000 доларів США невстановленою слідством особою були передані ОСОБА_1 у невстановлений слідством спосіб та час, тобто, обвинувачений повторно, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 в загальній сумі 9000 доларів США, які згідно курсу НБУ, станом на 25.11.2017, з розрахунку 100 доларів США - 2686,1440 грн., становило 241752,96 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму, у великих розмірах.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_1 на початку грудня 2017 року, у невстановлений слідством час та спосіб, запропонував особі, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, спільно вчиняти, за винагороду, розроблений ним злочинний план, що полягав у заволодінні коштами громадян та їх часткового перерахування на банківський рахунок вказаний ОСОБА_1 , на що особі, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження погодилась та з метою реалізації цього умислу, 16.12.2017р., біля 00:03 год., обвинувачений ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_1 на стаціонарний номер НОМЕР_6 , належний потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та в ході розмови, використовуючи ефект несподіваності, видаючи себе за її сина, повідомив про те, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду і постраждалий перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом та схвилюванням ОСОБА_6. , ОСОБА_1 запропонував їй добровільно передати грошові кошти для вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричиненої дорожньо-транспортної пригоди. В свою чергу, потерпіла, ОСОБА_6 будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова обвинуваченого та переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані грошові кошти, погодилася передати кошти в сумі 30.000 грн. та 100 доларів США та вказала адресу свого проживання і номер свого стільникового телефону. ОСОБА_1 , після отримання від потерпілої згоди на передачу йому коштів, повідомив потерпілу про те, що до неї за місцем проживання, прибуде його довірена особа, якому вона і повинна передати гроші. Утримуючи на зв`язку, не даючи потерпілій можливості усвідомити події, що відбуваються, з метою недопущення здійснення нею телефонних дзвінків до близьких родичів та викриття факту вчинення шахрайських дій, ОСОБА_1 , з номеру НОМЕР_7 на номер НОМЕР_8 , повідомив особу, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, про необхідність прибуття за адресою: АДРЕСА_3 , та отримати від ОСОБА_6 пакунок з коштами. В подальшому, цього ж дня, 16.12.2017р., близько 00:30 год., особа, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, прибув за вищевказаною адресою, де на вулиці біля будинку, отримав від потерпілої грошові кошти в сумі 30.000 гривень та 100 доларів США, які згідно курсу НБУ, станом на 16.12.2017р., із розрахунку 1 долар США - 27,41 грн., становило 2741 грн., а всього на загальну суму 32.741 грн.; після чого, особа, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, частину з отриманих коштів залишила собі та розпорядилася ними на власний розсуд, а іншу частину коштів, за вказівкою ОСОБА_1 , перерахувала на вказаний останнім картковий рахунок для отримання.

Надалі, 12.01.2018р., близько 00:52 год., обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, з користі, маючи на меті намір незаконного заволодіння чужим майном, повторно, знаходячись в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)», що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, де відбував покарання за вказаним вище вироком суду, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_9 , належний і такий що встановлений в квартирі потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснив телефонний дзвінок до останньої з номеру НОМЕР_1 . В ході телефонної розмови, використовуючи ефект несподіваності, видаючи себе за працівника поліції, повідомив про те, що її онук скоїв дорожньо-транспортну пригоду, потерпіла від якої загинула. Скориставшись розгубленим станом та схвилюванням ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , видаючи себе за працівника поліції, запропонував потерпілій добровільно передати йому грошові кошти з метою оплати послуг адвоката та вирішення питання про повернення її онука з поліції додому. В свою чергу, ОСОБА_8 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи повідомлену їй неправдиву інформацію та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та інтересах онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її онука у випадку якщо вона не передасть грошові кошти, погодилася передати наявну в неї суму коштів - 5000 гривень та 150 доларів США, назвав адресу свого проживання. Отримавши згоду потерпілої на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 що до неї прибуде його довірена особа, якому вона і повинна передати гроші. При цьому, наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_8 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення нею телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій. В цей же час, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок, з номеру НОМЕР_7 повідомив за номером НОМЕР_8 особу, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, про необхідність прибуття за адресою: АДРЕСА_4 , для незаконного отримання грошових коштів у ОСОБА_8 . Надалі, 12.01.2018р., біля 01:30 год., особа, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, діючи за вказівкою ОСОБА_1 , прибула за вищевказаною адресою, де на вулиці отримала від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5000 гривень та 150 доларів США, які згідно курсу НБУ, станом на 12.01.2018, виходячи з розрахунку 1 долар США - 28,45 грн., становило 4267,50 грн., а всього на загальну суму 9.267,50 грн. В подальшому особа, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, частиною цих грошових коштів розпорядилась на власний розсуд, а іншу частину коштів, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_1 , перерахувала на вказаний останнім картковий рахунок для отримання.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, 11.03.2018р., о 05:26 год., ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_10 на стаціонарний номер НОМЕР_11 , та у телефонній розмові з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та використовуючи ефект несподіваності, видаючи себе за сина потерпілого, повідомив про те, що останній скоїв дорожньо-транспортну пригоду, постраждала в ДТП перебуває у лікарні. Скориставшись розгубленим станом та схвилюванням ОСОБА_9 , ОСОБА_1 запропонував йому добровільно передати грошові кошти з метою вирішення питання про не притягнення його сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито спричиненої дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_9 реально сприймаючи повідомлені ОСОБА_1 обставини та будучи переконаним в тому, що діє в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно нього у випадку, якщо він не передасть грошові кошти, погодився на цю пропозицію та вказав адресу свого місця проживання. Отримавши згоду потерпілого на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_9 про те, що до нього прибуде його довірена особа, якому він повинен передати гроші. При цьому, ОСОБА_1 постійно знаходився з потерпілим на телефонному зв`язку, не даючи йому можливості усвідомити події, що відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілим телефонних дзвінків до близьких родичів та викриття факту вчинення шахрайських дій.

ОСОБА_9 не маючи при собі грошей, однак, перебуваючи під пильним впливом на нього з боку ОСОБА_1 в спосіб постійного телефонування по мобільному зв`язку, 12.03.2018р., після отримання кредиту в ПАТ «Акцент-Банк» у розмірі 10000 грн., потерпілий повідомив ОСОБА_1 про наявність коштів. Тоді ж, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок з номерів НОМЕР_12 та НОМЕР_7 повідомив особу, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, за номером НОМЕР_13 про необхідність прибуття за адресою: АДРЕСА_5 , для незаконного отримання в ОСОБА_9 для нього грошових коштів.

Надалі 12.03.2018р., близько 17:30 год., особа, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, відповідно до вказівок обвинуваченого, прибула за вищевказаною адресою, де на площадці між будинками №4 та №4а по бульвару Героїв Крут м. Чернівці, отримала від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 10000 грн. та у подальшому, частиною з цієї суми грошових коштів розпорядилась на власний розсуд, а іншу частину обумовленої з ОСОБА_1 заздалегідь суми коштів, перерахував на вказаний останнім картковий рахунок.

З метою реалізації умислу та корисливого мотиву, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у зв`язку з відбуванням покарання за вироком суду, в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)», що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, 03 квітня 2018 року біля 02:53 годин, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_14 , належний потерпілій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і такий, що установлений в її квартирі, передзвонивши останній, в телефонній розмові, використовуючи ефект несподіваності, видаючи себе за її сина, повідомив про те, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду, постраждала від якої загинула. Скориставшись розгубленим станом та схвилюванням ОСОБА_10 , ОСОБА_1 запропонував їй добровільно передати грошові кошти з метою вирішення питання про звільнення її сина з поліції додому до рішення суду.

ОСОБА_10 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконана в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилася передати грошові кошти в сумі 10 000 доларів США та вказала адресу свого проживання і номер свого стільникового телефону. Отримавши згоду потерпілої на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_10 про те, що до неї за місцем проживання прибуде його довірена особа, якому вона повинна передати кошти; при цьому наказавши потерпілій постійно знаходитись на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_11 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій. З цією метою, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок з номера НОМЕР_10 на номер НОМЕР_8 повідомив особу, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження про необхідність прибуття за адресою: АДРЕСА_6 , для незаконного отримання грошових коштів у ОСОБА_10 .

В цей же день, - 03.04.2018р., близько 03:30 год., особа, кримінальне провадження відносної якої виділено в окреме провадження, діючи за вказівкою обвиунваченого, прибула за вищевказаною адресою, де на вулиці, біля будинку №12 по вул. Переяславська м. Чернівці, отримала від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 150 доларів США, які згідно курсу НБУ, станом на 03.04.2018, із розрахунку 100 доларів США - 2616,096 грн., становило 3.924,14 грн. та у подальшому, розпорядилась частиною коштів на власний розсуд, а іншу частину зазначених коштів, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_1 , перерахувала на вказаний останнім картковий рахунок для його отримання.

Допитаний, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав в повному обсязі пред`явленого обвинувачення.

Суду, в порядку вимог ст.. 351 КПК України, надав показання про те, що в 2017 році за місцем його відбування покарання в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці прийшли працівники поліції та в камері у нього провели обшук, виявили в його кишені один мобільний телефон, який немає відношення до цієї справи, другий мобільний телефон було виявлено в камері під умивальником і його підкинули працівники установи. Пояснив, що з ним в камері перебували ще дві особи, ім.»я однієї з яких також ОСОБА_12 , прізвища не пам`ятав, припускає, що телефон мобільний з номерами належить йому та до нього ніякого відношення не має. Пояснив, що ідентифікацію його голосу за експертизою під час слідства не було проведено, а записи які були досліджені судом не стосуються його взагалі. В показах зазначив, що скарги на прокурора писав в усі інстанції під час досудового розслідування, вважає, що прокурором не доведено пред`явлене йому обвинувачення відносно того, що саме він заволодів шахрайським шляхом коштами потерпілих, а також і те, що він знайомий із ОСОБА_13 . На запитання прокурора, визнав той факт, що один чи два рази, дружина його друга - ОСОБА_14 в колонію йому щось передавала, а з дружиною своєю він тривалий час розлучний, при цьому визнав що бачив її на колонії. Пояснити чому потерпілі вказують на нього, що саме його голос схожий на той що з ними розмовляв по телефону, пояснити не зміг. В показах не заперечував того факту, що дійсно перебуваючи у Вінницькій колонії 78 він дзвонив і викликав таксі але батькові, а не для вчинення злочинів. Заперечив повністю приналежність йому чорнових записів із номерами телефонів потерпілих, яких не знає і їх адресами місця проживання, а також заперечив обставини пред`явленого йому обвинувачення, що він дзвонив потерпілим та шахрайським способом заволодівав їх коштами. Цивільні позови, заявлені потерпілими, цивільними позивачами - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 не визнав в повному обсязі; просив ухвалити відносно нього виправдувальний вирок та врахувати доводи, викладені ним в письмових поясненнях виступу на дебатах.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, його вина підтверджується представленими стороною обвинувачення наступними доказами, які визнані судом належними та допустимими, заперечень щодо яких стороною захисту не надано, зокрема поясненнями безпосередньо допитаних, в судовому засіданні потерпілих, свідків, дослідженими письмовими доказами.

Так, в судовому засіданні, під присягою, потерпіла ОСОБА_10 надала показання про те, що о 3 годині ночі 3 квітня 2018 року їй зателефонували на стаціонарний домашній телефон. Вона підняла слухавку, оскільки бували випадки, що вночі дзвонив син справитися про її здоров`я. В телефонній розмові голосом сина їй було повідомлено про ДТП і те, що син збив жінку насмерть і потрібні кошти в сумі 10.000 грн. В ході розмови їй стало погано, голос в телефоні говорив, що прийде чоловік, якому вона повинна передати кошти. Відповівши, що грошей в домі є лише 150 доларів США почула у відповідь: «ну давай те що маєш» та коли до будинку під`їхала машина, вона вийшла з коштами в руці і передала їх водію. Пояснила, що після передачі 150 доларів США, вона повернулася до кімнати, після чого знову пролунав дзвінок та особа все тим же голосом наполягав на передачі водію 10.000 грн., особа в телефоні говорила про зняття коштів з кредитки та коли вона сказала, що передзвонить однокласснику, розмова припинилася. Зрозуміла що її ошукали лише тоді, коли передзвонила оператору на гарячу лінію. В судовому засіданні в голосі обвинуваченого ОСОБА_1 впізнала сааме той голос в телефонній розмові, який видав себе за її сина і шахрайським способом заволодів її коштами. Підтримала в засіданні, заявлений нею до початку розгляду справи цивільний позов, з врахуванням відмови від частини позовних вимог. Просила, визначити обвинуваченому покарання по закону.

Заявлений цивільний позов був підтриманий в судовому засіданні і представником потерпілої ОСОБА_10 , адвокатом Мазур О.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що 16 грудня 2017 року в нічний період часу, на її стаціонарний домашній телефон пролунав дзвінок. Піднявши слухавку, почула голос ніби її сина, який був схвильований і який повідомив, що потратив в дорожню транспортну пригоду та збив жінку, яка в лікарні, а він знаходиться в поліції в м. Глибока. Їй було повідомлено, що за не притягнення до кримінальної відповідальності потрібно заплатити кошти і була названа сума 30000 доларів США. Запитавши чи жінка, яку було збито жива, в телефоні почула що так і їй було сказано, що жінка в тяжкому стані, аз нею має бажання говорити слідчий. Вона відповіла, що в неї дома є гроші названої суми лише в гривнях; їй було сказано що приїде на таксі чоловік, якому потрібно передати кошти. Пояснила, що до приїзду автомобіля таксі, її постійно тримали на телефонному зв`язку, просили не класти слухавку та коли під`їхала машина, в ній вона побачила двох дівчат перегаром та таксисту вона передала кошти 30000 грн. та 100 доларів США. Пояснила, що таксистом був ОСОБА_13 , оскільки в судовому процесі відносно останнього, вона вже надавала покази щодо нього. В засіданні цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі; пояснила, що гроші ніхто їй не відшкодував та просила останнього покарати по закону.

Будучи приведеним до присяги, в залі суду, потерпілий ОСОБА_9 надав показання про те, що на його домашній телефон в березні місяці 2018 року, точної дати не пам`ятав, біля 5 години ранку подзвонили; в телефоні він почув голос сина, який йому сказав, що потрапив в ДТП, збив жінку, яка в лікарні та потрібні кошти. Знаючи, що син тривалий час проживає за кордоном, він запитав, чому він дзвонить на домашній телефон, на що йому голосом сина було сказано, що прийдуть від «лисого» за грошима. Він, знаючи,що в домі грошей не має, повідомив про це, на що йому було сказано подивитися в мами чи є кошти або взяти кредит. Пояснив, що оформив кредит в Альфа Банку і коли до нього приїхала на таксі особа, а це був ОСОБА_15 , так як він його впізнав в судовому процесі по обвинуваченню останнього, він йому передав гроші в сумі 10.000 грн. та документи на квартиру, які в подальшому він забрав у слідчого. Пояснив, що гроші йому повернуто не було, на сьогоднішній день він ще погашає кредит. Цивільного позову по справі не подавав. Просив, обвинуваченого ОСОБА_1 , по голосу в засіданні впізнав такого, який йому телефонував і видавав за сина, шахрайським способом заволодів його коштами, покарати суворо по закону.

Приведений в залі суду до присяги, потерпілий ОСОБА_16 суду надав показання про те, що в листопаді місяці 2017 року 25 числа він пізно увечері дивися телевізор коли пролунав дзвінок на домашній стаціонарний телефон та він почув голос сина який повідомив, що попав в аварію, його забрали в лікарню і терміново потрібні кошти; відповівши, що передзвонить на мобільний дружини йому по телефону було сказано продектувати номер номер телефону дружини, що він і зробив. Особа, яка дзвонила видаючи за його сина назвала суму коштів 6000 доларів США і попередив, що приїде до його будинку чоловік, якому він повинен передати кошти в пакунку. Він усвідомлюючи, що дзвонить син, склав гроші в кульок та по приїзду автомобіля - таксі, віддав таксисту гроші, як про це йому було сказано і став чекати дзвінка, який пролунав дуже швидко, і особа яка видала себе за сина сказав, що з ним буде розмовляти працівник поліції, йому в телефоні вже особа з іншим голосом представилася капітаном поліції і сказала, якщо він хоче, щоб син уникнув відповідальності за скоєне, слід заплатити ще 3000 доларів США; відповівши, що кошти вдома є, йому було сказано, що приїде таксі і слід таксисту передати в пакунку кошти, він так і зробив, по приїзду вже в - друге таксі, він віддав таксисту завернуті в кульок гроші в сумі 3000 доларів США. Вказав, що наступного дня, він передзвонив до дружини, яка йому повідомила, що розмовляла із сином, і ніяких ДТП він не скоював, а згодом і сам син йому це підтвердив, після чого, він зрозумів, що його ошукали і шахрайським способом заволоділи його коштами. Пояснив, що цивільний позов заявлений до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення як матеріальної суми коштів, оскільки вона йому повернута не була, так і визначену ним в 10000 грн. моральну шкоду він підтримує в повному обсязі та просив задовольнити; визначити обвинуваченому сувору міру покарання по закону

Потерпіла ОСОБА_8 , 1936 року народження, в судове засідання не з`явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про день, час і місце судового розгляду, суду надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, у зв`язку з неможливістю прибути в суд за віком і станом здоров`я.

У відповідності до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку прокурора, думку представника потерпілої ОСОБА_10 , адвоката Мазур О. та думку обвинуваченого і в його інтересах захисника, дійшов висновку, що судовий розгляд кримінального провадження можливо провести без участі потерпілої ОСОБА_8 , останньою цивільного позову до обвинуваченого не заявлено.

Свідок ОСОБА_17 під присягою, в засіданні надав покази про те, що був засуджений за ч. 2 ст. 190 , ст. 307 ч.2 КК України; за ч. 2 ст. 190 КК України йому було визначено покарання у вигляді штрафу. Пояснив, що в потерпілих, пожилих людей він брав кошти. За вказівкою особи яка йому дзвонила на ім.»я ОСОБА_12 , він як водій таксі служби Захід - Браво у якій він працював, приїздив за названою йому адресою до потерпілих додому і йому люди давали кошти, він їх забирав і частину з яких по домовленості з ОСОБА_12 залишав собі, іншу пересилав на картковий рахунок, який також йому надавали. Вказав, що самого ОСОБА_12 він не бачив, лише розмовляв з ним по телефону. При проведенні слідчого експерименту він показував слідчому куди приїздив до яких будинків потерпілих. Не заперечував, що номер телефону НОМЕР_15 на який йому дзвонив ОСОБА_12 та давав вказівки, що і як робити належить йому.

В ході слідства йому стало відомо прізвище ОСОБА_1 , який і здійснював до нього дзвінки та надавав вказівки забирати в людей кошти. Зазначив, що прізвищ людей і точних адрес їх проживання куди він приїздив за грошима та в який період, не пам`ятає, бо пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_5 , допитаний у присутності захисника, надав покази, що в 2017 році чи 2018 році він отримав заказ так як працював в службі таксі на отримання пакунку. Якого це було числа не пам`ятав, він приїхав за вказаною йому адресою до нього вийшов чоловік з пакунком і йому передав пакунок, при цьому, йому чоловіком було повідомлено місце куди потрібно було відвезти пакунок, що він і зробив. Через деякий проміжок часу в той же день, до нього на телефон подзвонили і чоловік представився ОСОБА_12 , сказав що треба забрати з с. Тарашани з автозаправній станції ЄвроНатфта забрати в чоловіка, який під`їде на автомобілі Мерседес пакунок. По його приїзду на заправку в с. Тарашани, чоловік на Мерседесі приїхав і передав йому пакунок, який він за замовленням відвіз до м. Вінниці , де до його машини на заправці, підійшла особа і взяла пакунок. Що було в пакунку він не знав. На запитання прокурора, підтвердив, що до нього поступав дзвінок від ОСОБА_12 в м. Вінниця, з проханням привезти чи відвезти кудись його батька, називав адресу, яку він не пам`ятає за спливом часу. Пояснив, що ОСОБА_12 називав своє прізвище ОСОБА_19 . Не запречував в поясненнях і того, що знайомий на протязі 10 років з ОСОБА_20 , який також працював в службі таксі.

Окрім наведеного, вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих йому діянь, повністю підтверджується і письмовими доказами, речовими доказами, які безпосередньо були досліджені в засіданні, зокрема: Том.1

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25.11.2017 року о 15:30 год., зареєстроване Садгірським ВП 25.11.2017 року за №5308;

- протоколом огляду від 15.06.2018 року, який розпочато о 10 год. 00 хв. та закінчено о 11 год. 00 хв., в ході якого, проведено огляд диску, який добровільно видав 27.11.2017 року ОСОБА_21 . Проведеним оглядом встановлено паперовий конверт білого кольору у якому знаходився ДВД -диск з написами «ALERUS» DVD+R 4.7GB/120min. Під час перегляду відеозапису, який міститься у файлі під назвою « export20171127144106105 3F55.dat000000 » встановлено, що події відбуваються в приміщенні магазину на території АЗС з фототаблицею до протоколу огляду від 15.06.2018 року

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 16.12.2017 року о 02:50 год;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15.06.2019 року. Впізнання розпочато о 12 год. 30 хв. та закінчено о 12 год. 40 хв. Згідно даного протоколу ОСОБА_6 впізнала особу, якій передала грошові кошти на фотознімку №3;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.01.2018 року

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 18.09.2018 року. Впізнання розпочато о 16 год. 00 хв. та закінчено о 16 год. 10 хв. Згідно даного протоколу ОСОБА_8 впізнала особу, якій передала грошові кошти на фотознімку №2;

- протоколом пред`явлення автомобіля для впізнання за фотознімками від 18.04.2018 року. Впізнання розпочато о 17 год. 32 хв. та закінчено о 17 год. 43 хв. Згідно даного протоколу ОСОБА_8 впізнала автомобіль на якому до неї під`їхала особа, якій вона передала грошові кошти на фотознімку №3;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 13.03.2018 року о 12:00 год.

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 07.05.2018 року. Впізнання розпочато о 13 год. 20 хв. та закінчено о 13 год. 35 хв. Згідно даного протоколу ОСОБА_9 впізнав особу, якій передав грошові кошти та документи на фотознімку №3;

- протоколом огляду від 19.06.2019 року, який розпочато о 15 год. 10 хв. та закінчено о 15 год. 25 хв. (а.с.), в ході якого, проведено огляд мобільного телефону, який добровільно надав до протоколу допиту потерпілий ОСОБА_9 . Проведеним оглядом встановлено мобільний телефон «Sony Ericsson» із корпусом чорного кольору на якому в меню «Входящие сообщения» наявні записи, серед яких «Батя все вернем даю слова!» надісланий даний запис з телефону за номером НОМЕР_16 21.04.2018 року о 23:44 год. з фототаблицею до протоколу огляду від 19.06.2019 року. На фото №1 зображено мобільний телефон «Sony Ericsson», на фото №2 зображено НОМЕР_17 та на фото №3 зображено номер телефону, а саме НОМЕР_18

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.04.2018 року

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 07.05.2018 року. Впізнання розпочато о 13 год. 00 хв. та закінчено о 13 год. 15 хв. Згідно даного протоколу ОСОБА_10 впізнала особу, якій передала грошові кошти на фотознімку №1;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.12 2018 року наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.11.2018 року, справа 727/12569/18 до ДВД -диска виробництва «ALERUS» на якому наявні електронні файли, отриманий у приміщенні ПрАТ «Київстар», з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.12.2018 року, а саме ДВД -диска виробництва «ALERUS»;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.12 2018 року наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.11.2018 року, справа №727/12569/18 до ДВД -диска з виробництва «ALERUS» на якому наявна електронна інформація, отриманий у приміщенні ВФ «Україна», з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.12.2018 року, а саме ДВД -диска виробництва «ALERUS»;

том 2 - протоколом про результати проведення НСРД - №1879/123/14/01-2018 від 07.06.2018 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_1 , з додатком стенограми розмови до вказаного протоколу Законність проведення зазначених НСРД підтверджена дослідженими у суді ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області від 03.04.2018 р., якими надано дозволи на проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з яких знято гриф таємності, відповідно до Акту експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду Чернівецької області від 09.07.2019 року;

В судовому засіданні проаналізовано детально вхідні і вихідні дзвінки з мобільних телефонів обвинуваченого, а також стенограми розмови до протоколу про результати проведення НСРД - №1879/123/14/01-2018 від 07.06.2018

том 3 - протоколом про результати проведення НСРД - №1603/123/14/02/2018 від 14.05.2018 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_17 (т.3 а.с 9); з додатком стенограми розмови до вказаного протоколу. Законність проведення зазначених НСРД підтверджена дослідженими у суді ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області від 06.04.2018 р., якими надано дозволи на проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з яких знято гриф таємності, відповідно до Акту експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду Чернівецької області від 09.07.2019 року

В судовому засіданні проаналізовано детально вхідні і вихідні дзвінки з мобільних телефонів обвинуваченого, а також стенограми розмови до протоколу про результати проведення НСРД - №1603/123/14/02/2018 від 14.05.2018р.;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.02 2019 року наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.11.2018 року, справа 727/12570/18 до ДВД -диска на якому наявні електронні файли, отриманий у приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 26.12.2019 року, а саме ДВД -диска з інформацією;

- протоколом обшуку від 31.05.2018р. помешкання, за адресою: АДРЕСА_7 в якій проживав ОСОБА_22 , наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.05.2018 року, в ході якого виявлено мобільний телефон чорного кольору, коробка від сім картки «Vodafone Red XS», телефон чорного кольору із написом «Lenovo», мобільний телефон «Blackview», сім картка білого кольору, чек «Ощадбанк», 2 чеки кредитного договору, поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, дві коробки від мобільних сім карток, мобільний телефон «Samsung» синього кольору, електронні ваги, три банківські картки «Приватбанк», набір поліетиленових пакетів, дві пластикові пробірки, балон із написом Терен-16, пристрій для куріння наркотичних речовин, три упаковки від мобільних сім карток;

- протоколом огляду від 07.06.2018 року проведено речей та документів, які виявлені та вилучені 31.05.2018 року під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_17 . Проведеним оглядом встановлено: мобільний телефон «Samsung» із корпусом чорно-сірого кольору, мобільний телефон «Nokia MODEL: N73-1», мобільний телефон «Blackview», мобільний телефон «Lenovo», мобільний телефон «Samsung», коробка від стартового пакету «Київстар», коробки від стартових пакетів «Vodafone», з фототаблицею до протоколу огляду від 07.06.2018 року на якій зображено сорок дві фотографії;

- протоколом обшуку від 31.05.2018р. помешкання, за адресою: АДРЕСА_8 в якій проживав ОСОБА_5 , наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.05.2018 року, в ході якого виявлено мобільний телефон «Samsung», телефон «Nokia», планшет «Lenovo»;

- протоколом огляду від 06.06.2018 року проведено огляд речей та документів, які виявлені та вилучені 31.05.2018 року під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 , з фототаблицею до протоколу огляду від 06.06.2018 року;

- протоколом обшуку від 31.05.2018р. транспортного засобу АУДІ 100, ДНЗ НОМЕР_19 , яким користується ОСОБА_5 , наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.05.2018 року,в ході якого виявлено мобільний телефон «Nokia Х2», банківську картку ОТР-банк, крім того виявлено три флеш носія технічний паспорт на квартиру ОСОБА_9 , ордер на житло, чек «Приватбанк», свідоцтво на право власності на житло, додаток до ордера, документи на т.з. АУДІ 100, розписки;

- протоколом огляду від 06.06.2018 року проведено огляд речей та документів, які виявлені та вилучені 31.05.2018 року під час обшуку транспортного засобу АУДІ 100, ДНЗ НОМЕР_19 , яким користується ОСОБА_5 , з фототаблицею до протоколу огляду від 06.06.2018 року;

- протоколом обшуку від 31.05.2018р. в Державній установі Вінницька установа виконання покарань №1 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, камері №15, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул Островського, 2, а саме де відбуває покарання ОСОБА_1 наданий на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.05.2018 року, в ході якого виявлено мобільний телефон «Samsung», сім картки, навушники до телефону;

В судовому засіданні безпосередньо було досліджено і переглянуто увесь хід проведення обшуку від 31.05.2018р. в Державній установі Вінницька установа виконання покарань №1 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, камері №15 та місця у яких було виявлено і відповідно вилучено як мобільні телефони в ОСОБА_1 , так і належні йому чорнові записи із зазначенням номерів телефонів потерплих та інших осіб;

- протоколом огляду від 08.06.2018 року, відповідно до якого проведено огляд речей та документів, що були виявлені та вилучені 31.05.2018 року під час обшуку в Державній установі Вінницька установа виконання покарань №1 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, камері №15, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул Островського, 2, а саме де відбував покарання ОСОБА_1 з фототаблицею до протоколу огляду від 06.06.2018 року;

- протоколом огляду від 06.07.2019 року проведено огляд квитанцій, які були видані 05.07.2019 року ОСОБА_17 з фототаблиця до протоколу огляду від 06.07.2019 року

- протокол проведення слідчого експерименту з застосуванням звукозапису (відеозапису) та звукозаписами (відеозаписами) проведеної слідчої дії від 05.07.2019 року. Вказані звукозаписи та відеозаписи безпосереднього в засіданні досліджувалися в якості речового доказу.

Дослідженою довідкою (а.с.к.п 231) ДУ Вінницька установ виконання покарань 1 вбачається, що 05.04. 2018 року для ОСОБА_1 надходила передача від ОСОБА_23 , довгострокових побачень ОСОБА_1 не мав.

том 4 - висновоком експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/109/17-51ВЗ/19 від 11.11.2019 року за результатами проведеної експертизи експертом надані висновки про не можливість ідентифікації голосу ОСОБА_1 для порівняльного дослідження.

В судовому засіданні був досліджений наданий стороною обвинувачення вирок від 09.12.2019 року відносно ОСОБА_17 , який набрав законної сили02.03. 2020 року, яким ОСОБА_17 був засуджений за ст. 190 ч.2 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. З досліджених показів ОСОБА_17 вбачається, що йому телефонував ОСОБА_1 і надавав вказівки іхати до потерпілих додому, називаючи адреси їх проживання та забирати кошти. В розмові з ОСОБА_24 , він зрозумів, що останній сидить в СІЗО. Дане спростовує доводи сторони захисту в тій частині, що ОСОБА_17 не знав прізвища особи на ім.»я ОСОБА_12 і де він перебуває.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд вважає, що вони відповідно до вимог ст.ст. 85-86 КПК України є належними та допустимими, оскільки дані докази кожний окремо, а також у своїй сукупності, за своїм змістом та послідовністю підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України й відповідно підтверджують вину ОСОБА_1 в пред`явленому обвинуваченні.

Отже, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд, вірно кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що обвинувачений своїми діями заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за вказаними кваліфікуючими ознаками, стороною захисту не оспорювалась; в судовому засіданні достовірно встановлено, що умисел останнього, був спрямований саме на заволодіння коштами потерпілих та обвинувачений вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Так, стаття 190 КК України передбачає заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Об`єктивна сторона даного злочину полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Обман повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виявлятися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документах. Зловживання довірою полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року № 10, відповідно до статті 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

В судовому засіданні було установлено і дане вбачається відповідно, з показів потерпілих, що потерпілі кошти передавали добровільно; їх було переконано в обов`язковості передачі грошей.

На думку суду не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого відносно того, що він кримінальних правопорушень не вчиняв та не мав будь - якого умислу на вчинення шахрайських дій відносно потерпілих, в цій частині доводи спростовуються дослідженими вище доказами по справі, показаннями потерпілих та свідків.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого і розцінюю покази ОСОБА_1 , як позицію його захисту та намагання уникнути кримінального покарання.

Судом роз`яснено обвинуваченому вимогу ч.1 ст.337 КПК України, яка передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, фактичні обставини справи, особу винного та його відношення до скоєного, поведінку під час судового розгляду, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зокрема, обираючи обвинуваченому міру покарання, суд, приймає до уваги те, що вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України належать до категорії тяжких злочинів.

Судом враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, в тому числі і за шахрайство; кримінальні правопорушення вчинив в період не знятої і не погашеної судимості, про що свідчать досліджені копії судових вироків та дані ВІТ ГУ НП у Чернівецькій області; по місцю останнього відбування покарання ДУ Вінницька установа покарань № 1, ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, за місцем проживання згідно характеристики від 13.06. 2019 року ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований; власником вказаної квартири є ОСОБА_25 ; за час фактичного проживання скарг від сусідів не надходило; не працює, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та не перебуває на обліку в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері; за даними Хмельницького РАЦС та актового запису № 7 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_26 був зареєстрований в Райковецькій виправній установі; відомостей про його розірвання в актовому записі відсутні; майнова шкода завдана злочинами потерпілим не відшкодована.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України та обставин, які б обтяжували покарання,згідно ст.. 67 КК України, судом не встановлено.

При вирішенні питання щодо наявності в діях обвинувачених обставин, що обтяжують їх покарання суд враховує роз`яснення, надані в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 р., згідно із якими у разі якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Отже, із урахуванням фактичних обставин справи, доказів досліджених в їх сукупності та відсутності обставин, що пом"якшують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , його особу суд, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання останнього, є не можливим без ізоляції обвинувченого від суспільства і ОСОБА_1 слід призначити міру покарання, передбачену санкціями відповідно, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі, при цьому, слід застосувати правила вимог ч. 1 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На підставі ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Суд, звертає увагу і на судову практику Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Харченко проти України», рішення від 10.02.2011 року), яким визначено, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції…

Верховний Суд у правових позиціях (постанова від 07.06.2018 р. (справа № 203/921/16-к) наголосив на тому, що призначаючи покарання, суди, також повинні враховувати і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.

На думку суду, ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства, перевищує положення принципу поваги до його особистої свободи, та не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання останньому вимог ст.ст. 69, 75 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Саме такий вид покарання, суд вважає, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 був судом застосований у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в розмірі 150000грн., відповідно, продовжений на підставі ухвали суду від 11.08. 2020 року термін дії якого спливає 06.10.2020 року.

Отже, вказані заходи забезпечення кримінального провадження, міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу, слід залишити ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а строк відбування ним покарання відраховувати, з часу фактичного затримання, з 23.08. 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи дану норму закону, є підстави для стягнення з ОСОБА_1 , на користь держави - 2826,18 грн. процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта.

Питання про речові докази підлягають вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 368,370,371 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обгрунтованість, законність і вмотивованість судового рішення обумовлена і в правових позиціях ВП Верховного Суду від 03.07. 2019 року (справа № 288/1158/16к).

До початку судового розгляду справи по суті, від потерпілих, цивільних позивачів, поступили позовні заяви до ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної і моральної шкоди спричиненої злочином, а сааме: - ОСОБА_3 на суму майнової шкоди 9000 доларів, що згідно курсу НБУ у перерахунку на грн. складає - 217.835.35 грн. та 10.000 грн. моральної шкоди; - від ОСОБА_6 про стягнення 32.741.00 грн. матеріальної шкоди та 10.000 грн. моральної шкоди; - ОСОБА_10 про стягнення на її користь з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 3.924.14 грн. та 5000 грн. моральної шкоди. В подальшому, ОСОБА_10 просила, у зв`язку з відшкодуванням їй частково матеріальної шкоди, залишити без розгляду вимоги про стягнення на її користь матеріальної шкоди в сумі 3.924.14 грн. та підтримала стягнення лише щодо моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Потерпілі, цивільні позивачі, відповідно ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , та в їх інтересах представники вимоги заявлених відповідно цивільних позовів, в судовому засіданні, підтримали.

Обвинувачений, цивільний відповідач ОСОБА_1 заперечував проти заявлених цивільних позовів в повному обсязі.

Суд, з`ясувавши доводи по заявлених позовах та думку учасників процесу, зважає на наступне.

У пункті 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Тобто, при вирішенні цивільного позову, суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер правовідносин, що склалися між учасниками, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 (із змінами і доповненнями), визначено, що «у разі заподіяння особі майнової шкоди неправомірно вчиненими діями, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини».

Позовні вимоги потерпілими мотивовано положеннями ст. 1166, 1177, 1199 ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода. Завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Положеннями ст. 1177 ЦК України передбачено, що відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення відшкодовується відповідно до закону.

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог закону, сукупності досліджених доказів по справі, суд вважає, що цивільні позови потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди. Вказаними потерпілими, відповідно не доведено розмір визначеної моральної школи в сумі 10.000 грн. і 5000 грн.; в частині стягнення матеріальної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_16 та ОСОБА_6 задовольнити в повному обсязі; позовні вимоги ОСОБА_10 про стягнення майнової шкоди, за клопотанням останньої залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65-67 КК України, ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України та призначити останньому наступне покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 190 КК України у вигляді шести років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного майна, окрім житла;

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 покарання у вигляді шести років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного майна, окрім житла

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 23.08.2019 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 , залишити застосовану судом у вигляді тримання під вартою.

Стягнути на кристь держави, з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта, в сумі 2826,18 грн. (довідка про витрати т. 4 а.с. 67)

Речові докази, за відповідними постановами слідчого, зокрема:

- оптичний носій CD-R диск (т.1 а.с. 87) - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон Соні Еріксон, належний потерпілому ОСОБА_9 повернути останньому за належністю (т.1 а.с. 140); мобільний телефон Нокія Х2 , докумети правовстановлюючі на житло та боргову розписку від імені ОСОБА_9 - повернути останньому за належністю (т.3 а.с. 48);

-мобільний телефон, марки: - Самсунг, коробку від стартового пакету, 2 картки «ПриватБанку, належні ОСОБА_17 та передані йому на відповідальне зберігання за розпискою - повернути останньому за належністю (т.3 а.с. 71);

- мобільний телефон, марки Нокіа, що зданий на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського ВП ЧВП ГУ НП у Чернівецькій області (т. 3 а.с. 97,98), належний ОСОБА_5 - повернути останньому за належнітю;

- мобільні телефони Самсунг СТ-В7722і, Нокія С5, Самсунг СТ Е12001, чотири утримувачі стартового пакету, два зарядних пристрої до мобільного телефону, навушники чорного кольору, дві акумуляторні батареї, 6 штекерів, один динамік від мобільного телефону - звернути в рахунок конфіскації майна ОСОБА_1 , а два блокноти з обладинками, коробку від Грінфленд з написами, використаний конверт, сорок два уривки аркушів паперів - знищити; - фотокартку із зображенням дівчини та Біблію - повернути ОСОБА_1 (т.3 а.с. 151 - 153);

- вісім квитанцій про перерахування коштів - залишити в матеріалах кримінального провадження ( т. 3 а.с. 185)

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди завданої злочином, задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду завдану злочином в сумі в сумі 9000 доларів, що згідно курсу НБУ в перерахунку на грн. складає 217.835.35 грн. та 5000 грн. моральної шкоди. В решта заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_28 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди завданої злочином, задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_28 майнову шкоду завдану злочином в сумі в сумі 32.741.00 грн. та 5000 грн. моральної шкоди. В решта частині заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 3000 грн. В решта частині заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Позовні вимог ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди на суму 3.924.14 грн за клопотанням ОСОБА_10 - залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку. Копію вироку після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

С у д д я Слободян Г.М.