Рішення № 91254033, 01.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7185/20

Провадження № 2/643/2876/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2020року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся з позовом, в якому зазначив, що 21.04.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №DNH4KS20820550, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 22834,59 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 397700,94 грн., з яких:

-21069,36 гривень тіло кредиту;

-171381,33 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-205250,25 гривень пеня за не своєчасність виконання зобов`язань за договором;

Від цієї суми заборгованості віднімається сума, яка була задоволена рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року, різниця становить 307807,10 грн., з яких:

-132526,27 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-175280,83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором;

Позивач, користуючись своїм правом, просить стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитом, яка становить 132526,27 грн., з яких:

-132526,27 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо): не застосовувалися.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, зазначила, що позивач пропустив строк позовної давності, а тому просить його застосувати та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №DNH4KS20820550, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 22834,59 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Остаточна дата повернення кредиту 21.10.2009 року. Зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 397700,94 грн., з яких:

-21069,36 гривень тіло кредиту;

-171381,33 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-205250,25 гривень пеня за не своєчасність виконання зобов`язань за договором.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №DNH4KS20820550 в розмірі 94888,53 грн., яка віднімається від загальної суми заборгованості, різниця становить 307807,10 грн., з яких:

-132526,27 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-175280,83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором;

Позивач, користуючись своїм правом, просить стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитом, яка становить 132526,27 грн., з яких:

-132526,27 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 256, 257, 260, 261, 264, 265, 267 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вже було встановлено, пунктом 1.1. кредитного договору №DNH4KS20820550 від 21.01.2006 року визначено остаточну дату повернення кредиту 21.10.2009 року. Відповідач до цієї дати кредит повністю не повернула, а тому позивачу з 21.10.2009 року стало відомо про порушення свого права. У зв`язку з цим він в межах трирічного строку позовної давності звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача. Таким чином, позивач перервав строк позовної давності. Суд ухвалив рішення 30.08.2011 року, однак з цього часу позивач не звертався в суд з вимогою про захист свого порушеного права. З дня винесення рішення минуло більше 9 років і таким чином позивач пропустив встановлений трирічний строк позовної давності. Доказів про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності позивач не подав, а тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності, оскільки відповідач просить його застосувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: АТ КБ «Приватбанк», місцезнаходження за адресою: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна перемоги, будинок 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя - Н.В. Єрмак