Постанова № 9125102, 03.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7969/09/1770

03 лютого 2010 року 09год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мамай І.Є.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне <Список ><в особі >

доФізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція в м.Рівне звернулася в суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 4644 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 4644 (чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 60коп., в тому числі: по податку з доходів фізичних осіб в сумі 203,95 грн. та по податку на додану вартість в сумі 4440,65 грн.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився. Відповідачу надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками до неї та повідомлення-виклики до суду за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру, як місцезнаходження юридичної особи. Інформацією щодо іншого місцезнаходження відповідача суд не володіє. Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради 16.03.2001 року за № 22323 (а.с.4), відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.03.2009 року (а.с.3), 03.04.2001 року відповідач взятий на облік, як платник податків Державною податковою інспекцією в м.Рівне (а.с.5) та є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.6,7).

Станом на 9 грудня 2009 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується наступна заборгованість перед бюджетом:

- по сплаті податку на додану вартість в сумі 4440,65 грн., в тому числі: недоїмка в сумі 4435,60 грн., пеня всумі 5,05 грн.

- по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 203,95 грн.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у звязку з несплатою даного податку:

- відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року № 97066 від 20.08.2009 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму податково зобов'язання за вказаний період в розмірі 1400,00 грн. (а.с. 9,10);

- відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року № 104954 від 21.09.2009 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму податково зобов'язання за вказаний період в розмірі 1600,00 грн. (а.с. 11,12);

- відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року № 128514 від 20.10.2009 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму податково зобов'язання за вказаний період в розмірі 640,00 грн. (а.с. 13,14);

- відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року № 146739 від 20.11.2009 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму податково зобов'язання за вказаний період в розмірі 1296,00 грн. (а.с. 15,16).

- пеня в сумі 5,05 грн.

Заборгованість відповідача по сплаті податку з доходів фізичних осіб виникла у звязку з несплатою даного податку згідно з податковим розрахунком №0001491709 від 10.02.2009 року, і становила 251,25 грн.

Позивачем було винесене податкове повідомлення рішення форми "ф" №0001491709/0 від 10.02.2009 року, відповідно до якого відповідачу було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1005,00 грн. (а.с.17).

Згідно ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991 року, податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість належать до загальнодержавних та справляються на всій території України.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно п. 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Всупереч цьому, станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед бюджетом по сплаті податків в повному обсязі не погашена і становить 4644,60 грн., в тому числі:

- заборгованість по сплаті податку на додану вартість, з урахуванням переплати в сумі 0,40 грн, та сплати в сумі 500,00 грн., становить 4440,65 грн.;

- заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням сплати в сумі 47,30 грн., становить 203,95 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком податкового боргу (а.с.8), копією облікової картки відповідача (а.с.22-29), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.30).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та згідно з п.6.2.3 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, позивачем для відповідача виставлено першу податкову вимогу № 1/3764 від 17.08.2009 року (а.с.18) та другу податкову вимогу № 2/4526 від 25.09.2009 року (а.с.19), які відповідачем у встановленому порядку не оскаржені та не задоволені.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача-Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державної податкової інспекції у м.Рівне податкову заборгованість в сумі 4644 (чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 60коп., яку перерахувати в наступному порядку:

- податок з доходів фізичних осіб в сумі 203,95 грн. - на р/р 33212801700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, одержувач - місцевий бюджет, код платежу 11010200;

- податок на додану вартість в сумі 4440,65 грн., - на р/р 31114031700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, одержувач - державний бюджет, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.02.10р.