Ухвала суду № 91249785, 28.07.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 553/888/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 553/888/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 553/888/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Їх неявка не є перешкодою для розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження.

Суд, перевіривши зібрані матеріали, приходить до наступного.

Згідно зі ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Так, ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 553/888/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з метою звернення в подальшому до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки 24 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 15 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № _Д017/АК-068.07.2 (а.с.13-18).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження ВССУ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 «Про визначення підсудності справ» визначено, що Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області підсудні справи, які були підсудні Червоногвардійському районному суду міста Макіївки Донецької області.

Проте, цивільні справи, що перебували в архіві Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області, у зв`язку із дією розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ (зі змінами), на зберігання до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області не надходили.

Факт ухвалення Червоногвардійським районним судом м.Макіївки Донецької області відповідного рішення, зміст цього рішення, склад учасників процесу, а також відповідно і рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджується електронними копіями зазначених рішень (а.с.52-53, 56-57, 58-61).

Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному законодавству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим висновок про можливу втрату судового провадження в цивільній справі № 533/888/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Для відновлення тексту рішення Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02 серпня 2012 року та тексту рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2013 року по справі № 533/888/12 використано електронні копії зазначених рішень, які підписано електронним цифровим підписом судді та внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.52-53, 56-57, 58-61).

Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.3 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень – автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007).

Згідно з абз.4 п.3 Порядку електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму. П.п.12-13 Порядку передбачено, що суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе встановити точний і повний зміст рішення Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02 серпня 2012 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2013 року по справі № 533/888/12 та відновити втрачене судове провадження в цивільній справі в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.488-495 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 553/888/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Частково відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 533/888/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 02 серпня 2012 року по справі № 533/888/12 (повний текст) в наступній редакції:

«

02.08.2012

Справа № 2/0553/418/12

Україна

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Маркєлова Р.І.

при секретарі Когунь А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК`до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 09.11.2007 року позивач та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Д048/МБ-036.07.1, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в доларах США на купівлю автомобіля згідно з договором купівлі-продажу автомобіля № 09/11/07 від 07 листопада 2007 року у розмірі 35 940,00 доларів США строком до 09 листопада 2014 року зі сплатою 9% річних за користуванням кредитними коштами. В забезпечення зобов`язання кредитного договору, 09 листопада 2007 року було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_2 виступає як поручитель, прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її зобов`язань перед позивачем за кредитним договором. Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором, але, у порушення умов договору, погашення кредиту ОСОБА_1 здійснювалося нерегулярно і станом на 06.02.2012 року, сума заборгованості за кредитом становить 865 559,03 гривень. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість в сумі 865 559,03 гривень, а також усі судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача яка діяла на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги і просила суд позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що дійсно 09 листопада 2007 року вона заключила кредитний договір з ПАТ «РОДОВІД БАНК», згідно з умовами якого позивач надав їй кредит у розмірі 35 940,00 доларів США строком до 09.11.2014 року. Вона сплатила заборгованість в розмірі 6031,47 доларів США. До червня 2009 року вона сплачувала встановлені Банком відсотки по кредиту і комісію. В зв`язку з тим, що у 2008 році настала усесвітня фінансова криза, стався різкий стрибок курсу долара, сплата заборгованості по кредиту стала для неї непосильною ношею, оскільки вона є багатодітною матір`ю трьох неповнолітніх дітей, один з яких інвалід дитинства. У зв`язку із збільшенням курсу долара і суми по кредиту, виникла вказана заборгованість за договором. Позивачем не застосовані вказані норми закону і пеня налічена за 2 роки до звернення до суду, що є незаконним і пеня за 2009-2010 роки підлягає виключенню з позовних вимог. Оскільки розмір пені значно перевищує суму боргу і є поважні причини невчасності погашення боргу, розмір неустойки підлягає зменшенню. Вважає, що позивач сприяв утворенню розміру пені і умисно не приймав міри до її зменшення, збільшуючи розмір пені. Крім того, відповідачка просить суд зобов`язати ПАТ «РОДОВІД БАНК`перерахувати заявлені в позові суми і уточнити позовні вимоги з врахуванням позовної давності і зменшити розмір пені.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, на заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей, 09.11.2007 року позивач та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Д048/МБ-036.07.1, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в доларах США на купівлю автомобіля згідно з договором купівлі-продажу автомобіля № 09/11/07 від 07 листопада 2007 року у розмірі 35 940,00 доларів США строком до 09 листопада 2014 року зі сплатою 9% річних за користуванням кредитними коштами. В забезпечення зобов`язання кредитного договору, 09 листопада 2007 року було укладено договір поруки № Д017/АК-068/2.07.2, згідно якого ОСОБА_2 виступає як поручитель, прийняв на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її зобов`язань перед позивачем за кредитним договором. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором, але, у порушення умов договору, погашення кредиту ОСОБА_1 здійснювалося нерегулярно і станом на 06.02.2012 року, сума заборгованості за кредитом становить 865 559,03 гривень, з яких: 29 908,53 доларів США –прострочена заборгованість за кредитом, що еквівалентно 238 963,17 гривень, 2 080,22 доларів США –прострочена заборгованість за відсотками по кредиту, що еквівалентно 16 620,54 гривень, 5 726,73 гривень –прострочена заборгованість за комісією, 535 677,09 гривень –неустойка (пеня) за прострочення виконання грошових зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту, 53 283,14 гривень - неустойка (пеня) за прострочення виконання грошових зобов`язань зі своєчасної сплати відсотків за користування кредитом. Згідно наданих свідоцтв про народження, відповідачка ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно консультативного висновку «Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Академії медичних наук України», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства по слуху.

Відповідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 865 559,03 гривень, а також судовий збір у розмірі 3 219,00 гривень відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610-612, 624, 625, 629, 1049,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 14, 88, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК`до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Донецька та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Терсанка, Ново-Миколаївського району, Запорізької області на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК»(04136, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок № НОМЕР_1 у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором у розмірі 865 559 (вісімсот шістдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 03 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Донецька та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Терсанка, Ново-Миколаївського району, Запорізької області на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК`судовий збір в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через даний районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ:».

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2013 року по справі № 533/888/12 (повний текст) в наступній редакції:

«

Категорія – 27 Головуючий у 1 інстанції – Маркєлов Р.І.

Доповідач - Зінов`єва А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов`євої А.Г.

суддів: Ларіної Н.О.

Азевича В.Б.

при секретарі: Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_6 , діючого на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 , на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 серпня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Родовід Банк» (далі Банк) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року Банк звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.11.2007 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №Д017/АК-068.07.2 на суму 35940 доларів США шляхом відкриття кредитної лінії цільового призначення – придбання автомобілю строком на сім років (до 09.11.2014 р.) під 9% річних. Погашення даного кредиту необхідно було проводити відповідно до умов Договору, а згодом - до графіку, складеного та узгодженого між сторонами додатковою угодою, підписаною Банком та ОСОБА_1 12.01.2009 р. На виконання грошового зобов`язання за Договором між Банком та ОСОБА_2 09.11.2007 р. був укладений договір поруки №Д017/АК-068/2.07.2. Прийняті на себе зобов`язання ОСОБА_1 виконувала неналежним чином, в результаті чого утворилася заборгованість, розмір якої за станом на 20.01.2012 р. складає 1215466 грн. 70 коп., яку просили стягнути на їх користь з відповідачів у солідарному порядку. Також просили стягнути на їх користь судові витрати в розмірі 3219 грн.

В ході слухання справи Банк свої позовні вимоги вточнив і просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на їх користь заборгованість за договором кредиту за станом на 02.02.2012 р. в розмірі 865559 грн. 03 коп., з яких – прострочена заборгованість за тілом кредиту – 29908,53 доларів США, що еквівалентно 238963 грн. 17 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 2080,22 доларів США, що еквівалентно 16620 грн. 54 коп.; прострочена заборгованість за комісією – 5726 грн. 73 коп.; пеня за прострочення виконання грошових зобов`язань – 604248 грн. 59 коп.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 02 серпня 2012 року позовні вимоги Банку були задоволені у повному обсязі: на їх користь з відповідачів у солідарному порядку стягнуто заборгованість за договором кредиту в сумі 865559 грн. та судові витрати в сумі 3219 грн.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача Чубітова М.С. приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині щодо нього скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну оцінку. Просив ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача ОСОБА_2 посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення заборгованості за договором кредиту з поручителя, оскільки на момент звернення до суд договір поруки вже припинив свою дію за спливом строку пред`явлення вимоги до поручителя, передбаченого діючим законодавством. Скориставшись своїм правом дострокового повернення кредитних коштів, Банк у червні 2010 р. направив на адресу поручителя повідомлення-вимогу. При цьому, з вимогами до суду позивач звернувся лише у лютому 2012 року, тобто в супереч ч.4 ст. 559 ЦК України у строк більш ніж через шість місяців. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що додатковою угодою, укладеною між боржником та Банком, була збільшена відповідальність поручителя без отримання на то згоди останнього. Вказані обставини, відповідно до діючого законодавства, також свідчать про припинення договору поруки. Суд взагалі не перевірив правомірність укладання з ОСОБА_1 договору кредиту в іноземній валюті і можливість зменшення розміру неустойки, на чому остання наполягала.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник Банку проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Відповідачі до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про наявність заборгованості за договором кредиту та поклав на відповідачів солідарну відповідальність щодо її погашення.

Разом з тим, при визначенні розміру заборгованості та судових витрат, які підлягають стягненню, суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни судового рішення.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що 09.11.2007 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №Д017/АК-068.07.2 на суму 35940 доларів США шляхом відкриття кредитної лінії цільового призначення – придбання автомобілю строком на сім років (до 09.11.2014 р.) під 9% річних (далі Договір). Погашення даного кредиту необхідно було проводити у сумі, визначеній умовами договору. На виконання грошового зобов`язання за Договором між Банком та ОСОБА_2 09.11.2007 р. був укладений договір поруки №Д017/АК-068/2.07.2. Прийняті на себе зобов`язання за Договором ОСОБА_1 виконувала неналежним чином, що стало підставою для складення графіку її погашення, узгодженого між сторонами додатковою угодою, підписаною Банком та ОСОБА_1 12.01.2009 р. У зв`язку з даними обставинами утворилася заборгованість, розмір якої за станом на 02.02.2012 р. складає 865559 грн. 03 коп., з яких – прострочена заборгованість за тілом кредиту – 29908,53 доларів США, що еквівалентно 238963 грн. 17 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 2080,22 доларів США, що еквівалентно 16620 грн. 54 коп.; прострочена заборгованість за комісією – 5726 грн. 73 коп.; пеня за прострочення виконання грошових зобов`язань – 604248 грн. 59 коп.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

При цьому, як вбачається з вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договір поруки сторонами в судовому порядку не оспорюється, оскільки поручитель вважає його припиненим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції, між Банком та відповідачкою ОСОБА_1 укладений Договір і даний факт сторонами не оспорюється. Вказаний Договір, як і договір поруки були підписані відповідачами, що свідчить про досягнення між сторонами згоди стосовно всіх істотних умов щодо його виконання. Банком прийняті на себе зобов`язання виконані і претензій з цього приводу відповідачкою ОСОБА_1 не заявлено. Остання прийняті на себе зобов`язання виконувала неналежним чином і тому, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про припинення договору поруки на підстави вимог ч.4 ст. 559 ЦК України, тобто у зв`язку зі спливом строків пред`явлення вимог до поручителя, оскільки вони безпідставні.

Як вбачається з вимог ст.ст. 256-237 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк дії Договору – до 09.11.2014 р., до суду Банк звернувся 06.02.2012 р., тобто в період дії основного Договору.

Крім того, згідно п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 (далі Постанова Пленуму), відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову. При цьому в разі пред`явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов`язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов`язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Необгрунтовані також доводи апелянта про припинення договору поруки з підстав збільшення об`єму відповідальності поручителя.

Відповідно до вимог п.7.1. Договору, у разі зміни облікової ставки Національного Банку України, кредитної політики в Україні, економічної ситуації та кон`юктури ринку Банк має право змінити умови цього Договору, про що письмово повідомляє позичальника.

Згідно п. 7.5. Договору, всі зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише в разі їх укладання в письмовій формі та підписання уповноваженими на це представниками обох сторін.

З такими умовами погодилися відповідачі при підписанні Договору кредиту та договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі додаткової договори, укладеної між Банком та ОСОБА_1 12.01.2009 р., були внесені зміни до п. 3.1. Договору. Вказаними змінами було встановлено графік погашення заборгованості, але при цьому розмір суми та процентів не змінювався були змінені лише суми щомісячних платежів у зв`язку із збільшенням розміру прострочених платежів, що спростовує доводи апелянта про збільшення об`єму відповідальності поручителя.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про неправомірність Банку надавати кредит в іноземній валюті, оскільки вони необґрунтовані.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року (в редакції на день виникнення правовідносин) (далі Закон), кошти є грошима у національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом.

У статтях 47,49 Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти. яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року (далі Декрет), операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі індивідуальних та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного Банку України 14.10.2004 р. №483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. №1429/10028 (далі Положення), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Оскільки ПАТ «Родовід Банк» має відповідну генеральну ліцензію та письмовий дозвіл Національного Банку України, то здійснення ним або його відділеннями кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Разом з тим, доводи представника відповідача Чубітова М.С. щодо зменшення розміру пені, заслуговують уваги.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.27 Постанови Пленуму, положення вищезазначеної норми про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які мають іншу правову природу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданих Банком розрахунків, загальний розмір заборгованості за станом на 02.02.2012 р. складає 865559 грн. 03 коп., з яких розмір пені (неустойки) - 604248 грн. 59 коп.

Таким чином, нарахована позивачем пеня значно перевищує фактичну суму заборгованості (більш ніж у два рази) і про її зменшення заявлялося відповідачкою ОСОБА_1 .

За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог Банку у повному обсязі. Апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір пені у відповідності з фактичним розміром заборгованості, наданих доказів та обставин справи (відповідачка ОСОБА_1 приймала заходи для погашення заборгованості і до певного часу справно сплачувала суму кредиту та процентів за користування грошима) до 100000 грн.

Враховуючи висновки про можливість часткового задоволення позовних вимог Банку, розподіл судових витрат, понесених позивачем, необхідно провести у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , діючого на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 серпня 2012 року в частині стягнутого розміру заборгованості та судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за договором кредиту №Д017/АК-068.07.2 від 09 листопада 2007 року за станом на 02 лютого 2012 року в розмірі 361310 (триста шістдесят одна тисяч триста десять) грн. 44 коп., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту – 29908,53 доларів США, що еквівалентно 238963 грн. 17 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 2080,22 доларів США, що еквівалентно 16620 грн. 54 коп.; прострочена заборгованість за комісією – 5726 грн. 73 коп.; пеня за прострочення виконання грошових зобов`язань – 100000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку в дохід держави судовий збір в розмірі 394 грн. 10 коп.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання чинності..

Головуючий:

Судді:»

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя