Рішення № 91249737, 01.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року м. Київ № 640/7832/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйТіПі» до Київської Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

07.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивачем під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 18.02.2019 №UA100020/2019/366545 подано передбачені Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (МК України), документи, що підтверджують правомірність формування митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Такі документи у повній мірі, підтверджують числові значення складових декларованої позивачем митної вартості товару.

Позивач зазначає, що є офіційним дистриб`ютором виробника Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd. Sti, що, однак, жодним чином не свідчить про наявність між ними зв`язку, який вплинув на митну вартість товару, адже позивач не є одноосібним постачальником продукції Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd. Sti.

Висновок відповідача про те, що наданий позивачем прайс-лист виставлений на конкретну партію товару, що начебто суперечить суті цього документа, позивач вважає безпідставними, адже наданий виробником товару прайс-лист має чіткий термін дії та не є адресованим безпосередньо позивачу, тобто орієнтований на необмежене коло потенційних покупців. У той же час чинним законодавством не передбачено ані визначення прайс-листа, ані чіткого переліку реквізитів, які він має містити.

Посилання відповідача, що у CMR від 12.01.2019 №609178 перевізником зазначено ОСОБА_4, а договір на транспортування укладено із ФОП ОСОБА_1 також не може слугувати доказом не підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідно до договору про транспортну експедицію від 16.10.2018 №16102018 ФОП ОСОБА_1 надає ТОВ «Ейтіпі» послуги транспортної експедиції, при цьому, конкретний перевізник, в даному випадку ОСОБА_4, визначається експедитором в кожному випадку окремо. Перевізник був зазначений в листі від ФОП ОСОБА_1 . Невірне зазначення у CMR від 12.01.2019 №609178 номеру інвойсу №GMI2019000000001, замість вірного №GMI2019000000002, зумовлене помилкою перевізника, яке була ним належним чином виправлена.

Щодо розбіжностей у датах проведення виплат із датою інвойса від 09.01.2019 №GMI2019000000002, позивач зазначив, що фактично поставка товару здійснювалась згідно інвойса від 02.01.2019 №346600290, але з невідомих причин цей інвойс не було подано представником експедитора разом з іншими первинними документами до розмитнення товару, хоча оригінальні екземпляри цього інвойсу супроводжували партію товару в період його транспортування. Натомість подано для розмитнення лише інвойс від 09.01.2019 №GMI2019000000002, який за твердженням постачальника товару був сформований згідно з вимогами турецького митного законодавства.

Також позивач вважає, що у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не зазначив конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності, відповідач прийняв рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. При цьому, контролюючим органом всупереч вимог МК України не доведено неможливості визначення митної вартості на підставі наданих позивачем документів, що є обов`язковою передумовою для застосування другорядного методу, в даному випадку, за ціною договору щодо ідентичних товарів. Також у спірному рішенні не обґрунтовано числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Крім того, позивач зауважив, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено митним органом. Отже, тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на відповідачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ "ЕйТіПі".

Зауважив, що відповідно до пунктів 1.2, 3.1 та 5.3 контракту від 04.05.2018 №180504: найменування, кількість, ціна за одиницю, загальна кількість товару, умови поставки та термін доставки вантажу вказуються в інвойсі, який є невід`ємною частиною даного договору. Платіж за товар здійснюється на умовах та в термін вказаний в інвойсі шляхом банківського переказу.

Відповідно до інформації, зазначеній в рахунку фактурі від 09.01.2019 №GMI2019000000002, оплата вартості товару здійснюється шляхом авансового платежу (advance payment). В той же час у виписках з банківських рахунків, які надаються ТОВ «ЕйТіПі» для підтвердження факту оплати за даний товар, зазначено дати проведення операції 18.12.2018 та 04.01.2019. Тобто, оплата товару фактично здійснена раніше дати формування рахунку фактури, що суперечить положенням зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2018 №180504.

У зв`язку з цим, митним органом прийнято до уваги інформацію наведену у виписках з банківських рахунків, але вона не може бути визначальною для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.

Також для підтвердження складових митної вартості, зокрема щодо вартості доставки вантажу відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2018№180504 та рахунку фактури від 09.01.2019 №GMI2019000000002, TOB? «ЕйТіПі» надано довідку про транспортні витрати від 21.01.2019 №040, договір транспортної експедиції від 16.10,2018 №16102018, заявку на перевезення вантажу від 04.01.2019 №5, рахунок-фактуру від 21.01.2019 №3, транспортні документи (CMR) від 12.01.2019 №609178.

Однак, згідно даних зазначених в CMR від 12.01.2019 №609187, перевізник «ZAІETS V.O.» (код ЄДРПОУ 3061914413) здійснює доставку вантажу згідно інвойсу №GM12019000000001, який до митного оформлення не надавався.

Разом з тим, відповідно до пункту 2.3 договору транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018 на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення у вигляді Заявки, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення. Заявка на перевезення вантажу міжнародного сполучення №5 складена 04.01.2019, в той час інвойс №GMI2019000000002 складено 09.01.2019. Таким чином, інформація, яка наведена в заявці на перевезення вантажу від 04.01.2019 №5 суперечить відомостям наведеним в основних документах, які подаються відповідно до частини другої статті 53 Митного Кодексу для підтвердження митної вартості товарів.

Банківських (платіжних) документів, які підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, ТОВ «ЕйТіПі» не надано.

Також відповідач вказав на неможливість належного підтвердження розміру транспортних витрат таким документом як довідка про транспортні витрати.

З урахуванням викладеного у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів.

Однак, за результатом розгляду додатково наданих позивачем документів відповідач дійшов висновку про неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, у зв`язку із чим заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Зауважив, що прайс-лист складено виключно на асортимент та кількість товару, що постачається згідно рахунку-фактури від 09.01.2019 №СМІ2019000000002. Це суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Не надано виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Враховуючи викладене вище, у митного органу є підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а декларантом не подано додаткових документів на письмову вимогу митного органу.

Крім того, відповідач зауважив, що основний метод неможливо застосувати оскільки частиною 2 статті 58 Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами за ціною угоди, які продано на експорт час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями від 15.02.2019 №UA100110/2019/164231 та від 20.02.2019 №UA100020/2019/366714.

Позивачем подано відповідь на відзив.

Отже, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

18.02.2019 ТОВ "ЕйТіПі" звернулося до Київської міської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, які були поставлені згідно Контракту від 04.05.2018 №180504, укладеного між ТОВ "ЕйТіПі" та компанією Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti. (Туреччина), відповідно до умов якого останнє взяло на себе зобов`язання поставити Позивачу запасні частини для вантажних автомобілів, а Позивач зобов`язався прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого має бути визначена в інвойсах, що є невід`ємними частинами даного Контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту та інвойсу від 09.01.2019 №GMI2019000000002 ТОВ "ЕйТіПі" отримано запчастини в асортименті на загальну суму 8 308,70 Євро.

18.02.2019 з метою митного оформлення зазначеного товару ТОВ "ЕйТіПі" через представника ФОП ОСОБА_2 подано митну декларацію №UA100020/2019/366545, відповідно до якої митна вартість товару визначена за ціною контракту на рівні 268 420,30 грн, у тому числі, ціна товару 254 920,30 грн (8 308,70 Євро за курсом НБУ на дату складання ВМД) та транспортні витрати на перевезення товару за межами України у сумі 13 500 грн.

Разом із митною декларацією від 18.02.2019 №UA100020/2019/366545 декларант подав до митного органу наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення:

- зовнішньоекономічний контракт від 04.05.2018 №180504;

- рахунок-фактура (інвойс) (e-FATURA) від 09.01.2019 №GMI2019000000002;

- автотранспортна накладна (CMR) від 12.01.2019 №609187;

- декларація про походження товару від 09.01.2019 №GMI2019000000002;

- прайс-лист «Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti.» №б/н від 12.01.2019,

- банківські платіжні документи, що стосуються оплати товару від 18.12.2018 №000215298, від 04.01.2019 №000216269;

- договір транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2019 №3;

- довідка про транспортні витрати від 21.01.2019 №040;

- договір про надання послуг митного брокера від 07.02.2018 №2018-13;

- наказ ФОП ОСОБА_2 від 13.12.2016 №1;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 24.01.2019 №3686418;

- лист виробника від 10.10.2018;

- лист №б/н від 24.01.2019 про те, що ТОВ "ЕйТіПі" є офіційним дилером компанії Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti.;

- акт розміщення вантажу від 25.01.2019 Свх №M/0248/V/00/494;

- копія митної декларації країни відправлення від 10.01.2019 №19341200ЕХ007280.

Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій у Митного органу виник сумнів стосовно достовірності наданих ТОВ "ЕйТіПі" до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому, відповідно до статті 53 МК України, Відповідач зобов`язав Декларанта надати додаткові документи.

Так, Митним органом було вказано, що:

- в CMR від 12.01.2019 № 609187 перевізником зазначено ОСОБА_4, а договір на транспортування укладено з ФОП ОСОБА_1 ;

- прайс-лист суперечить суті прайс-листів;

- з наданих документів вбачається зв`язок між постачальником та ТОВ "ЕйТіПі", відповідно необхідно надати агентський або інший договір, що регулює взаємовідносини між ними.

З огляду на викладене та вважаючи подані позивачем документи недостатніми для підтвердження визначеної ним за основним методом митної вартості таких товарів, митний орган пропонував позивачу (у тому числі, шляхом надіслання електронних повідомлень) надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме:

1) рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

3) документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (договір на перевезення, заявки до договору перевезення, що містять відомості стосовно вартості перевезення та є невід`ємною частиною договору);

4) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові та податкові накладні);

5) каталоги, прайс-листи виробника товару;

6) зовнішньоекономічний договір;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Також, декларанта повідомлено, що відповідно до частини 6 статті 53 МК України, він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, які не зазначені у даному переліку.

Представником позивача для підтвердження митної вартості товару направлено лист від 21.02.2019 вих.№18ЕТП-02 у якому надані наступні пояснення:

- Відповідно до договору про транспортну експедицію від 16.10.2018 №16102018 ФОП ОСОБА_1 надає ТОВ «Ейтіпі» послуги транспортної експедиції з перевезення вантажів за допомогою транспортних послуг, які надаються відповідними транспортними організаціями (перевізниками). У даному випадку перевізником визначено ОСОБА_4;

- Прайс-лист надано постачальником згідно з виробничими можливостями, ТОВ «Ейтіпі» не може впливати на кількість позицій в прайс-листі постачальника. Чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд;

- ТОВ «Ейтіпі» не є одноосібним представником постачальника на території України, а є лише офіційним партнером, що має прямий контракт з виробником.

До листа від 21.02.2019 вих.№18ЕТП-02 додано додаткові документи:

- договір транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018;

- заявку на перевезення вантажу від 04.01.2019 №5;

- лист ФОП ОСОБА_1 від 04.01.2019;

- довідка про транспортні витрати від 21.01.2019 №040;

- рахунок на надання послуг з організації перевезень;

- калькуляція собівартості постачальника;

- виписки з банківського рахунку ТОВ «Ейтіпі» про оплату постачальнику.

Після розгляду документів вказаних документів, Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, згідно якого скоригована митна вартість товару склала 11 744,52 Євро, що призвело до збільшення митних платежів на загальну суму 29 686,30 грн.

У якості підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2 зазначено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (прайс-лист складено виключно на асортимент та кількість товару, що постачається згідно рахунку-фактури від 09.01.2019 №GМІ2019000000002. Це суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців; не надано: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території країни; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам).

Враховуючи викладене зазначено, що у митного органу є підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а декларантом не подано додаткових документів на письмову вимогу органу доходів і зборів відповідно до статті 53 МК України. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Також вказано, що митна вартість визначена за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з урахуванням вимог статті 60 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях МД від 15.02.2019 №UA100110/2019/164231 та від 20.02.2019 №UA100020/2019/366714. Попередні методи не застосовані: метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються - відповідно до вимог частини 2 статті 58 МК України; метод за ціною угоди щодо ідентичних товарів не був використаний у зв`язку з відсутністю інформації у органу доходів та декларанта щодо вартості угоди з ідентичними товарами. Процедуру консультації проведено.

З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам пов`язаним з простоєм, позивачем надано до митного органу нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA100020/2019/367065 від 28.02.2019, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії.

18.03.2019 ТОВ «Ейтіпі» за вих. №22ЕТП-03 подано заперечення на рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, разом з документами, що підтверджують заявлену митну вартість товару, додаткові пояснення щодо розбіжностей, про які зазначав відповідач. Однак, листом від 22.03.2019 №2872/10/26-70-19-01 відповідач повідомив ТОВ «Ейтіпі» про відсутність підстав для скасування спірного рішення.

З урахуванням наведеного та вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постановах від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 та від 28.02.2020 у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлено, що підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару слугували:

- в CMR від 12.01.2019 № 609187 перевізником зазначено ОСОБА_4, а договір на транспортування укладено з ФОП ОСОБА_1 ;

- прайс-лист суперечить суті прайс-листів;

- з наданих документів вбачається зв`язок між постачальником та ТОВ "ЕйТіПі", відповідно необхідно надати агентський або інший договір, що регулює взаємовідносини між ними.

Встановлено, що на підтвердження транспортних витрат у сумі 13 500 грн позивачем одночасно із МД від 18.02.2019 №UA100020/2019/366545 подано: договір транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2019 №3; довідку про транспортні витрати від 21.01.2019 №040; CMR від 12.01.2019 № 609187.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018 Експедитор (ФОП ОСОБА_1 ), діючи в межах даного договору, за дорученням і за рахунок коштів Клієнта (ТОВ "ЕйТіПі"), надає експедиторські послуги за допомогою транспортних послуг, які надаються відповідними транспортними компаніями (Перевізники).

За приписами пунктів 1.2, 2.3 вказаного Договору Експедитор організовує перевезення вантажів транспортом Перевізників за маршрутами, зазначеними у разових Заявках, що надаються Клієнтом на кожне окрема замовлення на перевезення.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.6 Договору, виконуючи обов`язки за цим договором, Експедитор уповноважений від свого імені укладати угоди, пов`язані із перевезенням, а також здійснювати інші дії, необхідні для доставки вантажу. При виконанні умов Заявки, Експедитор вправі самостійно вирішувати питання, пов`язані із вибором Перевізника.

Згідно пункту 2.4 Договору підтвердженням факту надання Експедитором послуг Клієнту є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR або ТТН) із відмітками відправника вантажу, Перевізника (Експедитора), одержувача вантажу і митних органів.

За приписами пунктів 5.1 та 5.2 Договору Експедитор пред`являє Клієнтові для оплати рахунок і оригінал CMR (або ТТН) з відміткою одержувача про одержання вантажу. Оплата здійснюється в термін до 10 банківських днів після розвантаження за наявності рахунку та оригіналу CMR (або ТТН).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Суд зазначає, що за змістом вказаних положень договору транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018 факт надання транспортних послуг за цим договором підтверджується належним чином оформленою CMR із відмітками відправника вантажу, Перевізника або Експедитора, одержувача вантажу і митних органів. Вартість перевезення підтверджується рахунком на оплату транспортних послуг.

Встановлено, що CMR від 12.01.2019 №609187 оформлена належним чином, адже містить відмітки відправника вантажу, перевізника (ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_2 - НОМЕР_1 ), одержувача вантажу і митних органів.

При цьому, за умовами договору від 16.10.2018 №16102018 CMR має містити відмітку або експедитора, або перевізника. Отже, відсутність у CMR від 12.01.2019 №609187 відмітки експедитора-ФОП ОСОБА_1 з огляду на наявність відмітки перевізника- ОСОБА_4 узгоджується із умовами вказаного договору.

Крім того, у поданій позивачем довідці про транспортні витрати від 21.01.2019 №040 зазначено, що фактично перевезення здійснено водієм ОСОБА_4 автомобілем Фрейтлайнер НОМЕР_2 - НОМЕР_1 .

Відтак, суд вважає, що відсутність у CMR від 12.01.2019 №609187 відмітки ФОП ОСОБА_1 та доказів залучення до здійснення перевезень ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) не свідчать про наявність розбіжностей щодо фактичного перевізника товару, а тим більше про можливість існування обґрунтованих сумнівів щодо вартості перевезення.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати та її фактичне здійснення безпосередньо ціни товару не стосуються. Отже, у даному випадку доказом вартості перевезення є виставлений експедитором рахунок на оплату.

Оскільки декларантом надано митному органу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2019 №3 із чітким зазначенням вартості перевезення, суд вважає безпідставними доводи відповідача у цій частині. Крім того, зазначена у рахунку від 21.01.2019 №3 вартість перевезення підтверджується також довідкою про транспортні витрати від 21.01.2019 №040.

Побічно суд враховує й те, що вказані обставини підтверджується також і наданими позивачем на вимогу відповідача додатковими документами, а саме, заявкою на перевезення вантажу від 04.01.2019 №5 та листом ФОП ОСОБА_1 від 04.01.2019.

Щодо посилань відповідача на те, що прайс-лист складено виключно на асортимент та кількість товару, що постачається згідно рахунку-фактури від 09.01.2019 №СМІ2019000000002, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, а також на відсутність іншої довідкової інформації (висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, через те, що відправник товару не є виробником), суд зазначає наступне.

Встановлено, що поданий для митного оформлення прайс-лист має чіткий термін дії та адресований необмеженому колу потенційних покупців, а не безпосередньо позивачу.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.

Висновок спеціалізованих експертних організацій про якісні та вартісні характеристики товарів також не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, відповідно, його неподання декларантом не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 06.02.2020 у справі №540/2219/18 та від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16 зазначає про безпідставність посилань митниці в обґрунтування власних сумнів на неподання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, через те, що відправник товару не є виробником, оскільки такі документи згідно з частиною другою статті 53 МК не є обов`язковими. Відповідно, неподання декларантом таких документів не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача у цій частині безпідставними, та не такими, що викликають обґрунтований сумнів у заявленій позивачем митній вартості.

Щодо посилань відповідача на те, що наявний взаємозв`язок між ТОВ "ЕйТіПі" та Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti, який впливає на заявлену декларантом митну вартість, суд зазначає наступне.

Згідно до листа ТОВ "ЕйТіПі" №б/н від 24.01.2019, ТОВ "ЕйТіПі" є офіційним дилером компанії Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti.

При цьому, позивач зазначає про відсутність зв`язку із Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti, який вплинув на митну вартість товару, адже позивач не є одноосібним постачальником продукції Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd. Sti.

Відповідно до частини сімнадцятої статті 58 МК України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У свою чергу, згідно частини четвертої статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

- вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

- вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

- вони є роботодавцем і працівником;

- будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

- один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

- обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

- разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

- вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Разом з тим, митним органом не надано суду належних та допустимих доказів, що засвідчують відповідність ТОВ "ЕйТіПі" критеріям, встановленим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач являється офіційним дистриб`ютором виробника товару-експортера в силу положень наведеної норми не визначає сторін контракту пов`язаними між собою особами, адже відсутні вважати позивача одноосібним покупцем/постачальником таких товарів.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №826/5562/16.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не викликали обґрунтованого сумніву у правильності заявленого позивачем розміру митної вартості товару, що свідчить про незаконність подальших дій відповідача щодо витребування додаткових документів, відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару.

У постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано зводиться до наведення вказаних вище обставин, які викликали сумнів у заявленій позивачем митній вартості та зазначення про ненадання позивачем достатніх документів без відповідної конкретизації.

Щодо обставин проведення коригування митної вартості та обґрунтування її скоригованого розміру, зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України.

Однак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Щодо інших доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, суд, не надає їм правову оцінку, оскільки вони не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вимоги вказаної норми, повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав невизнання заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій позивачем митній вартості товару, оскільки під час здійснення митного оформлення товару та прийняття рішення про коригування митної вартості вони не були заявлені.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.01.2019 у справі №821/1697/17.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2 не відповідає імперативній вимозі щодо обґрунтованості таких рішень, що свідчить про протиправність та необхідність скасування вказаного рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваного рішення, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення від 24.04.2019 №000223392 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двацять одна) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" (місцезнаходження юридичної особи: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 13/1, кімната 204; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 32825675).

Відповідач - Київська митниця Держмитслужби (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43337359).

Суддя О.М. Чудак