Рішення № 91249408, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 640/2889/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" Головного управління Державної податкової служби у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2019 року № 029380411,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2019 року № 029380411.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, щодо порушення позивачем граничних строків сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 07.09.2018 року №00011101402, оскільки останнє є неузгодженим та оскаржено ТОВ "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

17 березня 2020 року представником ГУ ДПС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

У поданій до суду 24 березня 2020 року відповіді на відзив відповідача, позивач не погоджувався з його доводами та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Окрім цього, 07.04.2020 року позивачем надано до суду копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 року, яким залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2019 року, згідно якого податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 07.09.2018 року №00011101402 визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС".

За результатами проведення камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 14 листопада 2019 року №9212/26-15-04-11-13 (далі по тексту - Акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених підпунктом 57.1.1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акта перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 21 листопада 2019 року № 029380411, яким, за затримку на 7 календарних днів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 44 745, 00 грн. ТОВ "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4 474, 50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 28 січня 2020 року №3473/6/99-00-08-05-05-06 податкове повідомлення - рішення від 21 листопада 2019 року № 029380411 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Незгода позивача з податковим повідомленням - рішенням від 21 листопада 2019 року № 029380411, зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення від 21 листопада 2019 року № 029380411 слугувало несвоєчасне погашення позивачем узгодженої суми зобов`язань за податковим повідомленням - рішенням від 07 вересня 2018 року №00011101402.

У той же час, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року у справі №640/19948/18 відкрито провадження за позовом ТОВ "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 вересня 2018 року №00011101402 за платежем податок на додану вартість, за податковими зобов`язаннями: 1 815 916,00 грн, за штрафними санкціями: 453 979, 00 грн.

25 листопада 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по адміністративній справі №640/19948/18 позов ТОВ "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07 вересня 2018 року №00011101402.

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, дане рішення законної сили не набрало.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом згідно податкового повідомлення - рішення від 07 вересня 2018 року №00011101402, вважається неузгодженим до моменту набрання законної сили рішення в адміністративній справі №640/19948/18.

Відтак, на думку суду, застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов`язання, яке є неузгодженим, визначене спірним податковим повідомленням-рішенням, є протиправним.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві приймаючи податкове повідомлення - рішення від 21 листопада 2019 року № 029380411, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС" (ЄДРПОУ:37880620, місцезнаходження: 02232, місто Київ, проспект Володимира Маяковського, будинок 68, офіс 233) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 21 листопада 2019 року № 029380411.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОКАНАЛ- СЕРВІС"(ЄДРПОУ:37880620, місцезнаходження: 02232, місто Київ, проспект Володимира Маяковського, будинок 68, офіс 233) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко