Постанова № 9124870, 11.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6562/09/1770

11 січня 2010 року 10год. 26хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Оксимчук А.О., Запорожець С.А., Нечипорець В.Л.

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Технік"

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001922342/3, №0002282342/3 та №0001912 342/3 від 07.10.2009 року.

В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представниками позивача, які вказали, що за висновками акту перевірки, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0001912342/3 від 07.10.2009 року, ТОВ "Технік" в порушення вимог пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, включив до складу валових витрат, витрати по господарським операціям з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", які не підтверджені документально. На обґрунтування незаконності такого рішення податкового органу, представники позивача посилаються на те, що договори з даним контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, відповідно до ст.204 ЦК України, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами перевірки документально підтверджено виконання сторонами вказаних угод. Вказали, що ТОВ "Технік" і ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" уклали договір, відповідно до умов якого ПП останній зобов'язався поставити першому товар, а перший - прийняти його та оплатити. Фактичне виконання договору підтверджено первинними документами обліку та платіжними документами. На отримання товару була видана довіреність, тому твердження податкового органу про відсутність довіреності або інших документів, на думку представників позивача, не відповідає дійсності. Крім того, вказують, що у позивача на момент отримання та оплати товару були в наявності копії свідоцтва про державну реєстрацію ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" та про реєстрацію платником податку на додану вартість. Даний товар в подальшому був поставлений АТЗТ "Фірма Одяг". На обґрунтування незаконності податкових повідомлень-рішень №0001922342/3 та №0002282342/3 від 07.10.2009 року представники позивача покликаються на наведені вище обставини стосовно реальності господарської операції (документи первинного обліку щодо отримання товарів, оплати за них та їх подальшої реалізації іншим контрагентам позивача), наявність належним чином оформлених податкових накладних та норми матеріального права, а саме: пп.7.2.6. п.7.2 , пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Крім того, зазначають про порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року. На таких підставах происть позов задовільнити.

Представник відповідача проти позову заперечив надав пояснення, що повністю збігаються з поданими до суду письмовими запереченнями. Зокрема, покликається на порушення позивачем пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1 пп.7.4.4 п 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Доводить, що ТОВ "Технік" включив до складу валових витрат, витрати по господарським операціям з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", які не підтверджені документально на суму 134018,83 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в ІІІ кварталі 2008 року на суму 33504,70 грн. Підставою для таких висновків слугують ті обставини, що у ТОВ "Технік" відсутня інформація про транспортування товару та проведення вантажних робіт, а також наявність порушеної кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Також посилається також на удаваність господарської операції між позивачем та ТОВ "Преміум Сайт Капітал". На таких підставах просить відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що планова виїзна документальна перевірка позивача за період його діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, проведена відповідачем з 07.04.2009 року по 21.04.2009 року. Її результати оформлені актом №515/23-400/32881001 від 24.04.2009 року (а.с.36-74).

На підставі акту перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження (а.с.75-96,100-123,126-145), відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001922342/3 від 07.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 47355,65 грн., в тому числі за основним платежем 33303,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 14051,88 грн. (а.с.97);

- №0002282342/3 від 07.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 2600,00 грн., в тому числі за основним платежем - 0,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2600,00 грн.(а.с.98);

- №0001912342/3 від 07.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 48774,41 грн., в тому числі за основним платежем 36923,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11850,71 грн.(а.с.99).

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог:

- пп.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді завищено суму амортизаційних відрахувань за 4-ри квартали 2008 року на 9316 грн. внаслідок нарахування амортизації по основних засобах, які не приймають участь у виробництві, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2329 грн.;

- пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого ТОВ "Технік" включив до складу валових витрат, витрати по господарським операціям з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", які не підтверджені документально на суму 134018,83 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в ІІІ кварталі 2008 року на суму 33504,70 грн.;

- п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого позивачем невірно визначено приріст балансової вартості запасів в І кварталі 2006 року на суму 1225 грн., І півріччі 2006 року на суму 3436 грн., 9 місяців 2006 року на суму 4358 грн., 2006 року на суму 4358 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1090 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді завищено суму податкового кредиту по ПДВ на 33303,77 грн. в т.ч. у березні 2008 року на 6500 грн., у вересні 2008 року на 26803,77 грн.

Підставою для висновків відповідача про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат, витрат по господарським операціям з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", які не підтверджені документально на суму 134018,83 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в ІІІ кварталі 2008 року на суму 33504,70 грн. слугували доводи, що у ТОВ "Технік" відсутня інформація щодо транспортування товару та проведення вантажних робіт та обставини порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Господарські операції позивача з даним контрагентом по придбанню у нього кабелю ВВГ сектор 100 3х240+1х120 оформлені видатковою накладною №61 від 23.09.2008 року на суму 160822,65 грн., в т.ч. ПДВ - 26803,77 грн., податковою накладною №61 від 23.09.2008 року, виписками банку за 08.09.2008 року та 22.09.2008 року, де зафіксовані платіжні доручення на оплату товару №1258 від 08.09.2008 року на суму 158619,60 грн. та №1290 від 22.09.2008 року - 2203,05 грн. (а.с.16,18-19). На отримання товару була видана довіреність №15 від 22.09.08 на гр.ОСОБА_1 (а.с.20-21). Крім того, у ТОВ "Технік" в наявності копія свідоцтва про державну реєстрацію ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" за №815894 (серія АОО) від 30.03.2008 року, виданого Виконавчим комітетом Рівненської міської Ради та копія свідоцтва про реєстрацію ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" платником податку на додану вартість №1001200905 від 10.06.2008 року, виданого ДПІ у м.Рівне (а.с.13-14).

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, у звязку з висновками про порушення якого, позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток спірним рішенням, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року.

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право ТОВ "Технік" на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаного товару.

Актом перевірки також констатовано наявність накладної, податкової накладної та банківських виписок (а.с.43-44) та підтверджено, що вказана операція відображена по рахунках бухгалтерського обліку ТОВ "Технік".

Крім того, позивачем на підтвердження факту наявності у ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" товару - кабелю ВВГ сектор 100 3х240+1х120 на момент поставки такого для ТОВ "Технік", надано суду копії видаткової накладеної та податкових накладних на придбання ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" даної продукції у ЗАТ "ПП "Азовкабель" (а.с.22-24).

Що стосується висновків відповідача про непідтвердження факту придбання ТОВ "Технік" кабелю у ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" через ненадання до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару та проведення вантажних робіт, то податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" передавало призначений для ТОВ "Технік" товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, а відтак, відсутність у документообігу позивача транспортних та вантажних документів, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару у ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон".

Аналогічним чином не приймаються судом доводи відповідача про неспроможність ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" здійснити господарські операції з поставки, з огляду на відсутність реєстрації за вказаним суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості та відсутністю необхідної кількості штатних найманих працівників. Поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних і оборотних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Згідно з положеннями п5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивачем, факт використання придбаних у ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" товарів у власній господарській діяльності підтверджено первинною документацією, а саме накладною №064 від 25.09.2008 року, податковою накладною, довіреністю, банківською випискою (а.с.25-28), згідно з якими ТОВ "Технік" реалізувало попередньо придбаний у ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" товар АТЗТ "Фірма Одяг" із відповідною торгівельною надбавкою.

Посилання відповідачем в акті перевірки ТОВ "Технік" на обставини, що викладені в акті перевірки ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" №1725/23-400/35953541 від 18.12.2008 року (а.с.174-186) та факт порушення кримінальної справи проти посадових осіб вказаного підприємства судом до уваги не береться, позаяк ненадання в ході перевірки ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" його посадовими особами документів, які підтверджують його господарську діяльність несе негативні наслідки лише для такого платника. Таке повністю кореспондується зі статтею 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Висновок експерта (а.с.212-214) поряд з іншими доказами, що підтверджують законність намірів щодо здійснення господарської операції та реальність її проведення, не є беззаперечним доказом недійсності вказаного правочину, адже відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру (а.с.15). Ні установчі, ні статутні документи даного контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Обставини порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.

За змістом приписів ст.228 ЦК України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Однак, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, які були предметом перевірки податкового органу завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо винними в скоєнні відповідних злочинів. В той же час, таких належних і допустимих доказів на сьогоднішній день не існує. Інших доказів суду не надано, хоча суд пропонував відповідачу надати усю документацію, яку він мав у своєму розпорядженні та використав під час перевірки та іншу, яку він має, для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку суду також не надано.

Таким чином, ДПІ у м. Рівне безпідставно позбавлено ТОВ "Технік" права на віднесення до складу валових витрат сум витрат, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Крім того, на думку суду, відповідач безпідставно дійшов висновку стосовно неправомірності дій ТОВ "Технік" по віднесенню до складу валових витрат амортизаційних відрахувань по БКМ-302, з покликанням на те, що ТОВ "Технік" не здійснювались операції з придбання БКМ-302 у ТОВ "Преміум Сайт капітал".

Судом встановлено, що ТОВ "Технік" на підставі первинних документів (а.с.32-33,35): видаткової накладної №РН 000001 від 25.03.2008 року, виписаної ТОВ "Преміум Сайт капітал" на суму 39000 грн., в т.ч. ПДВ 6500 грн., платіжного доручення на оплату 39000 грн. №863 від 25.03.2008 року, в березні 2008 року поставлено на облік БКМ-302 як основний засіб. В подальшому на придбаний вантажний автомобіль змонтовано та встановлено бурильно-кранову установку БМ-302, яка використовується у виробничій діяльності і на неї нараховувалась амортизація відповідно до податкового законодавства (а.с.163, 165-170).

БКМ-302 є в наявності, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер ВК9877АН від 16.07.2008 року, згідно з яким Бурильно-кранову установку БМ-302Б зареєстровано ВКС ДАІ м. Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області за ТОВ "Технік" (а.с.34, 164).

Фактично, ДПІ у м. Рівне, констатуючи завищення амортизаційних відрахувань у сумі 9316 грн., посилається лише на ту обставину, що кількість працівників ТОВ "Преміум сайт капітал": 1, підприємству присвоєно стан 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також на те, що ТОВ "Преміум сайт капітал" не декларує податкових зобовязань з податку на додану вартість, звітність подає з прочерками (а.с.219-222).

Твердження про неправомірність дій ТОВ "Технік" по віднесенню до валових витрат амортизаційних відрахувань по БКМ-302 та висновок про те, що операції з придбання БКМ-302 у ТОВ "Преміум Сайт капітал" не здійснювались суперечить чинному законодавству.

Так, договір купівлі-продажу бурильно-кранової установки не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаного правочину відповідно до статті 204 ЦК України. Свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, актом введення в експлуатацію бурильно-кранової установки, видатковою накладною та платіжним дорученням повністю підтверджено факт передачі даної установки позивачу, її оплати, монтажу на існуючий транспортний засіб та введення в експлуатацію, а отже - і правомірності нарахування амортизаційних відрахувань.

Посилання на неподання звітності продавцем - ТОВ "Преміум Сайт Капітал" не давало підстав податковому органу знімати нараховану позивачем амортизацію, позаяк чинне законодавство України не повязує правомірність віднесення сум до валових витрат підприємства з відповідним декларуванням отриманих сум його контрагентом. Навпаки, стаття 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, відповідальність за недекларування відповідних зобовязань покладається на особу порушника.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. А ч.1 ст.19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством

Чинне податкове законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податки ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, суми податкових зобов'язань включаються до ціни товарів, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цих податків до бюджету. У даному випадку ДПІ у м. Рівне фактично переклала такий обов'язок на покупця, що суперечить вимогам чинного законодавства.

ДПІ у м. Рівне ставить в порушення ТОВ "Технік" абз.1 пп.8.2.1. п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, проте вказаний пункт не містить положень (конкретного переліку випадків), які б виключали право платника податків нараховувати амортизацію. Навпаки, пп.8.1.1. п. 8.1 ст.8 вказаного Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміє поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Підпункт 8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону визначає, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання. Абзац 1 пп.8.2.1. п.8.2 ст.8 Закону встановлює, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом. Тому, ДПІ у м. Рівне дійшла хибних висновків щодо завищення амортизаційних відрахувань ТОВ "Технік" за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 у сумі 9316 грн.

Позивачем у судовому засіданні визнаються факти виявлених порушень стосовно неправильного визначення приросту балансової вартості запасів в І кварталі 2006 року на суму 1225 грн., І півріччі 2006 року на суму 3436 грн., за 9 місяців 2006 року на суму 4358 грн., за 2006 рік на суму 4358 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1090,00 грн. А отже, визнаються і штрафні санкції, застосовані відповідачем за таке порушення, відповідно до пп.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року. Відповідно податкове повідомлення-рішення №0001912342/3 від 07.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 48774,41 грн., в тому числі за основним платежем 36923,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11850,71 грн., в частині нарахування основного платежу в сумі 1090,00 грн. та штрафної санкції в сумі 545,00 грн. є правомірним.

Що стосується податкових повідомлень-рішень №0001922342/3 та №0002282342/3 від 07.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість", то вказані рішення не ґрунтуються на нормах податкового законодавства з огляду на наступне.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, яка визначена згідно з цим законом. Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону (у редакції, що діяла на дату віднесення ТОВ "Технік" до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 26803,77 грн.) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпункт 7.2.6. п.7.2 ст.7 визначає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, нормами Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року на дату здійснення позивачем операцій з придбання товарів у постачальників було визначено два випадки неможливості включення витрат із сплати податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду:

- у разі коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат зі сплати (нарахування) податку на додану вартість податковими накладними, митними деклараціями чи іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону.

Судом встановлено, що податкові накладні позивача складені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, внесені в реєстр отриманих податкових накладних і включені у податкову звітність.

На момент складання податкових накладних s ТОВ "Технік" і його контрагенти - ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" і ТОВ "Преміум сайт капітал" були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платники ПДВ, що вказує на правомірність видачі останніми податкових накладних.

Суму податкового кредиту у розмірі 652500 грн. за 2006 2008 роки позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від контрагентів, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, а вартість придбаних товарів, у складі ціни яких ним нарахований податок на додану вартість, правомірно віднесена останнім до складу валових витрат.

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. В даному випадку, всупереч вимогам чинного законодавства, ДПІ у м. Рівне такий обов'язок переклало на ТОВ "Технік".

Крім вищенаведеного, суд погоджується з доводами позивача про порушення посадовими особами ДПІ у м. Рівне вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, п.1.7. якого передбачає, що факти виявлених порушень подат-кового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а згідно з п.2.3.4, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, “приховування обєкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо). Така норма повністю кореспондується зі статтею 62 Конституції України, яка зазначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Проте, всупереч встановленим імперативам, посадовими особами ДПІ у м. Рівне в акті перевірки посилається на матеріали порушеної кримінальної справи (зокрема - допити свідків, висновки експертизи), які, по-перше, не є первинними або іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, а, по-друге, не можуть свідчити про наявність вини у вчиненні злочину. Крім того, таким матеріалам в ході вирішення кримінальної справи буде надана оцінка, що в своїй сукупності з іншими діями передбаченими КПК України може призвести або до закриття провадження у кримальній справі, або до постановлення вироку у кримінальній справі. Проте ні на момент проведення перевірки, ні на момент розгляду справи судом рішення у кримінальній справі не прийнято, а відтак висновки податкового органу є передчасними і кваліфікуються як суб'єктивні припущення.

На підставі наведених вище норм матеріального та процесуального права, безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані у відповідній частині повідомлення-рішення №0001922342/3, №0002282342/3 та №0001912342/3 від 07.10.2009 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м.Рівне від 07 жовтня 2009 року за №0001922342/3, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Технік" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 47355,65 грн., в тому числі за основним платежем 33303,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 14051,88 грн.,- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі

Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Рівне від 07 жовтня 2009 року за №0002282342/3, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Технік" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 2600,00 грн., в тому числі за основним платежем - 0,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2600,00 грн., - визнати протиправним та скасувати в повному обсязі

Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Рівне від 07 жовтня 2009 року за №0001912342/3, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Технік" нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 48774,41 грн., в тому числі за основним платежем 36923,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11850,71 грн - визнати протиправним та скасувати в частині нарахування 47139,41 грн., в тому числі за основним платежем - 35833,70 грн. та за штрафними санкціями - 11305,71 грн.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3.40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.01.10р.