Рішення № 91248513, 01.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/905/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання провести перерахунок пенсії на підставі заяви від 17.05.2017 року та довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Хмельницької області №18-287 вих.16 від 31.03.2016 року в розмірі 90% місячного заробітку, з моменту звернення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у грудні 2015 року постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування, структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» збільшено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів та службовців органів прокуратури, у зв`язку з чим позивач набув право на перерахунок пенсії.

17 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №18-287 вих.16 від 31.03.2016 року, виданої прокуратурою Хмельницької області, виходячи з розміру 90% місячного заробітку позивача.

В подальшому повідомленням органу пенсійного фонду від 31.05.2017 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з підстав скасування Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Позивач у грудні 2019 року повторно звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХП на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2016 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019.

Листом від 24.01.2020 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з підстав втрати чинності частиною 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХП та невідповідності заяви вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити.

Покликається на те, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, та для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.

Вважає, що права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та згідно з вказаною довідкою про заробітну плату позивач не має, оскільки перерахунок проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури саме після 13.12.2019 року. Оскільки станом на 16.05.2017 року була відсутня постанова Кабінету Міністрів України про перерахунок призначених пенсій, підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 31.03.2016 року № 15- 287 вих. 16, виданої прокуратурою Хмельницької області, у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури відсутні.

Зазначає, що заява ОСОБА_1 від 17.12.2019 року не відповідала вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, тому була розглянута відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Позивач подав відповідь на відзив, де не погоджується з доводами відповідача, зазначає, що при подачі заяви про перерахунок пенсії та довідки про заробітну плату, а також заяви про перерахунок від 23.12.2019 року, ним були дотриманні всі вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд відмовив у задоволенні клопотань про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, залишенні позовної заяви без розгляду та зупиненні провадження.

Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ та з урахуванням постанови Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2005 року.

У зв`язку із збільшенням заробітної плати працюючим працівникам прокуратури ОСОБА_1 проводились перерахунки пенсії.

В подальшому на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 24.07.2014 року ( набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року) позивачу проведений перерахунок пенсії в розмірі 90 % середнього заробітку з 11.01.2014 року.

17 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №18-287 вих.16 від 31.03.2016 року, виданої прокуратурою Хмельницької області, виходячи з розміру 90% місячного заробітку позивача.

Рішенням правління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому (лист 213/П-12 від 31.05.2017 року) позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з підстав скасування пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213, а також скасування Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 року з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

23 грудня 2019 року позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №18-287 вих.16 від 31.03.2016 року.

Листом №П-2572-П-02.26-04 від 24.01.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років з підстав втрати чинності частиною 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХП. Відповідач зазначив, що умови та порядок перерахунку та призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому оскільки до 16.05.2017 р. була відсутня постанова Кабінету Міністрів України про перерахунок призначених пенсій, підстав для проведення перерахунку немає.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих станом на час виходу позивача на пенсію визначались статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно з ч.1, 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відтак, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені ч.12, та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ та застосовувались до позивача.

У подальшому Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VІ до ст.50-1 Закону було внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ року не зазнали.

Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ були внесені наступні зміни, які передбачали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

14.10.2014 року прийнятий новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Крім того, Законом України від 02.03.2015 року №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) внесені зміни до ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, якими визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно із Законом №1789-ХІІ до статті 50-1 неодноразово вносились зміни, а нова редакція ст.50-1 Закону суттєво звузила і обмежила зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія була призначена до набрання чинності новою редакцією.

У той же час, норми законів, які передбачили обмеження максимального розміру пенсії прокурорів набрали чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років, тому на нього поширюватись не повинні.

Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність. Зважаючи на це, безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині обмежень, які можуть застосовуватись лише щодо прокурорів та працівників слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону та з дати набрання ним чинності.

Крім того, вищевказані зміни стосувались саме призначення пенсії, а не її перерахунку, відтак при перерахунку пенсії працівникам прокуратури повинна застосовуватись норма, що визначає той відсоток пенсії, на який особа набула право на момент її призначення.

Отже, оскільки пенсія позивачу була призначена відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ ( до 1 січня 2016 року), положення щодо встановлення тимчасового обмеження максимального розміру пенсії або зменшення відсоткового розміру пенсії до нього не застосовуються.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Таким чином, змінений порядок призначення, виплати та перерахунку пенсій не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до моменту таких змін, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, оскільки подальші зміни до законів суттєво звузили набуте пенсіонером право на належний рівень пенсійного забезпечення.

Відповідно до п.21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 року №17-рп/2010, від 22.12.2010 року №23-рп/2010, від 11.10.2011 року №10-рп/2011).

Суд також критично ставиться до твердження відповідача про те, що Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Верховний Суд звернув увагу на те, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму рішенні від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України зазначив, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідно до положень ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

При цьому, призначені колишнім працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Судом встановлено, що з заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років, позивач звернувся до відповідача 17 травня 2017 року надавши довідку прокуратури Хмельницької області №18-287 вих.16 від 31.03.2016 року.

Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалене 13.12.2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року №2136-VIII.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до статті 77 КАС у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності власних дій, позов підлягає задоволенню. З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову, викладену у адресованій позивачеві відповіді.

З метою захисту права особи на пенсійне забезпечення необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі поданої ним заяви від 17 травня 2017 року з урахуванням довідки прокуратури Хмельницької області про розміри складових заробітної плати для перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 90% сум заробітної плати, з 17 травня 2017 року.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №П-2572-П-02.26-04 від 21 січня 2020 року у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі поданої ним заяви від 17 травня 2017 року та довідки, виданої прокуратурою Хмельницької області, виходячи з розрахунку 90% суми місячної заробітної плати, з 17.05.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 вересня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок