Рішення № 91248452, 14.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1395/2010 год 40 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Новіковій Т.А.,

за участю:

представника позивача - Козачек О.Д.

представника відповідача - Литовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 04.11.2019 № Ф-49315-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 109202,87 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувана вимога складена неправомірно та необґрунтовано. Позивачем до 27.11.2019 подано до податкового органу всі необхідні документи та податкову звітність за 2017 рік. Вказує, що фактичною датою формування вимоги від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У є 27.11.2019, оскільки саме на цю дату обраховано заборгованість в розмірі 109202,87 грн. Крім того, акт про результати перевірки складений 20.03.2019, а спірна вимога на підставі акта сформована 04.11.2019, тобто з порушенням встановленого законодавством строку. Зважаючи на те, що контролюючим органом порушена процедура, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також строк обчислення боргу зі сплати єдиного внеску, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 05.06.2020 відкрите спрощене провадження в адміністративній справі та призначене судове зсідання на 04.08.2020 о 15:00, відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

23.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому податковий орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивує тим, що на підставі наказу від 28.01.2019 № 158 та повідомлення від 28.01.2019 №68/21-22-13-04 посадовими особами контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 до 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства період з 01.01.2017 до 31.12.2017. Перевірку проведено у період з 11.03.2019 до 13.03.2019 та за її результатами складений акт від 20.03.2019 № 174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 . У зв`язку з виявленням ряду порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.04.2019: № 0017561305, № 0017551305, № 0017571305, №0017581305; рішення № 0004651305, № 0004641305 та сформована вимога про сплату боргу від 17.04.2019 № Ф-0001921305. Після прийняття податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату єдиного внеску за актом перевірки від 20.03.2019 № 174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 сума боргу по обліковій картці збільшилась до 103694,51 грн. В подальшому, ОСОБА_1 не сплачувався єдиний внесок за травень-жовтень 2019 року, що призвело до збільшення суми боргу в розмірі 109202,87 грн. Вимога від 04.11.2019 р. № Ф-49315-17 сформована із врахуванням існування боргу станом на 31.10.2019. Зауважує, що вся кореспонденція була направлена на адресу позивача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому вважається врученою. Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

04.08.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої ОСОБА_1 наполягає на позовних вимогах, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, вважає непереконливими та такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою від 05.08.2020 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та протокольною ухвалою від 05.08.2020 судове засідання відкладено до 13.08.2020 об 11:00 год.

У судовому засіданні 13.08.2020 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

14.08.2020 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.08.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені КАС України, зокрема, розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, строк розгляду адміністративної справи визначений строком дії карантину.

У свою чергу, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 30.04.2015, основним видом економічної діяльності за КВЕД є: 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; місцем проживання є: АДРЕСА_1 .

На підставі наказу від 28.01.2019 № 158 та повідомлення від 28.01.2019 № 68/21-22-13-04 посадовими особами контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 до 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства період з 01.01.2017 до 31.12.2017, за результатами якої складений акт від 20.03.2019 № 174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення пункту 2.1, 2.5, 2.7, 2.10:

1. п. 44.1 ст. 44, п. 16.1 ст. 16, п. 121.1 ст. 121 ПК України у результаті ненадання платником оригіналів документів чи їх копій за період з 01.01.2017 до 31.12.2017;

2. п. 4 ч. 1 ст. 6, п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, у результаті неподання звітності з єдиного внеску за 2017 рік;

3. п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у результаті чого визначена сума єдиного внеску за 2017 у розмірі 68705,13 грн.;

4. п. 177.2 ст. 177 ПК України, а саме: заниження податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 на суму 56213,28 грн.;

5. пп. 1.4 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, що призвело до ненарахування та несплати військового збору за 2017 рік у сумі 4684,44 грн.;

6. пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 ст. 177 ПК України у результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.

На підставі акта перевірки від 20.03.2019 № 174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийняті:

1) податкові повідомлення-рішення від 17.04.2019:

- № 0017561305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій;

- № 0017551305 про збільшення грошового зобов`язання та штрафної санкції за податком на доходи фізичних осіб в розмірі 84 319,92 грн.;

- № 0017571305 про збільшення грошового зобов`язання та штрафної санкції за платежем військовий збір в розмірі 7 026,66 грн.;

- № 0017581305 про застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн. за ненадання оригіналів та їх копій первинних документів при проведенні перевірки.

2) рішення від 17.04.2019:

- № 0004651305 про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в розмірі 170 грн.;

- № 0004641305 про застосування штрафних санкцій з питань правильності, обчислення та сплати єдиного внеску в розмірі 13741,03 грн.;

3) вимогу про сплату боргу від 17.04.2019 № Ф-0001921305 на суму 68705,13 грн.

У зв`язку із збільшенням суми боргу відповідачем сформована та направлена на адресу ОСОБА_1 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У на загальну суму 109202,87 грн., з яких: недоїмка - 95291,84 грн., штраф - 13911,03 грн., пеня - 0,00 грн.

Не погоджуючись із законністю вимоги від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У, позивач звернулась до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2464-VI передбачено, що податкові органи мають право: проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

12.10.2018 податковим органом на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) з метою визначення правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів та підтвердження обсягів постачання товарів, робіт та послуг за 2017 рік направлений запит від 04.10.2018 № 1785/ФОП/21-22-13-02, в яокму зазначено, що підприємцем не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, але згідно відомостям бази даних ДРФО за 2017 рік наявні відомості щодо отримання ФОП ОСОБА_1 доходу за ознакою "157" (дохід від підприємницької діяльності) - 312296,00 грн.

19.11.2018 до відділу контрольно-перевірочної роботи надійшла службова записка №209/2122-51-13, відповідно до якої станом на 19.11.2018 платником ОСОБА_1 не подано податкову декларацію та не надано пояснень, документів на запит від 04.10.2018.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнятий наказ від 28.01.2019 № 158 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 )".

Крім того, контролюючим органом сформоване повідомлення від 28.01.2019 № 68/21-22-13-04 та разом з наказом від 28.01.2019 № 158 направлено на адресу позивача ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв`язку.

За змістом п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано копії рекомендованих повідомлень, відповідно до яких поштові відправлення не вручені ОСОБА_1 та повернуті до податкового органу із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

У свою чергу, представник позивача у судовому засіданні не заперечувала, що ані заяви про зміну адреси листування, ані заяви про отримання документів через електронний кабінет ФОП ОСОБА_1 до податкового органу не надано.

Отже, податковим органом дотримано вимоги ПК України щодо призначення документальної позапланової перевірки та повідомлення платника податків щодо її проведення.

Як зазначено вище, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 до 31.12.2017 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування. За перевіряємий період платником податків не подано до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.

Разом з тим, з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 отриманий дохід від підприємства, а саме від виконавчого комітету Антонівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 4401210) в розмірі 312296,00 грн.

19.04.2019 податкові повідомлення-рішення від 17.04.2019, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога від 17.04.2019 № Ф-0001921305, які були прийняті відповідачем за результатами перевірки, направлені платнику податків засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності до п. 42.5 ст. 42 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтвердила ту обставину, що позивач не оскаржувала жодне з рішень, прийнятих за результатами перевірки.

З огляду на викладені обставини та норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення контролюючим органом порядку призначення, проведення перевірки є безпідставними. Так, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки стало неподання ФОП ОСОБА_1 податкової декларації, а вся кореспонденція направлена на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що відповідає вимогам ПК України. Отже, контролюючим органом вжито всіх передбачених податковим законодавством заходів для повідомлення ФОП ОСОБА_1 про проведення перевірки, можливість надання пояснень та документів, наслідки проведення перевірки та щодо прийнятих рішень.

Судом встановлено, що у 2017 році ФОП ОСОБА_1 знаходилась на загальній системі оподаткування без використання найманих працівників.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).

Із аналізу вказаних норм слідує, що ФОП ОСОБА_1 повинна була нараховувати єдиний внесок на загальнообов`язкове страхування у розмірі 22 відсотки на суму, визначену на підставі даних річної податкової декларацій за 2017 рік, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, оскільки платником податків не надано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, а згідно бази даних у відповідача наявна інформація про отримання підприємцем доходу в розмірі 312296 грн., то податковим органом самостійно визначено суму грошового зобов`язання з єдиного внеску в сумі 68705,13 грн.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на тому, що ФОП ОСОБА_1 подано податкову декларацію за 2017 рік, згідно з якою результат підприємницької діяльності був збитковим, а тому відповідач неправомірно визначив суму єдиного внеску до сплати, сформувавши вимогу від 04.11.2019 № Ф-49315-17.

Як вбачається із наданих до суду копій податкових декларацій про майновий стан і доходи та уточнюючої декларацій про майновий стан і доходи, їх подано до контролюючого органу 07.11.2019 та 13.11.2019 відповідно, у той час, як спірна вимога сформована відповідачем 04.11.2019.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно із п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Положеннями п. 50.2 ст. 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Аналізуючи наведені вище норми, суд вважає, що податковим законодавством встановлені чіткі строки подання річної звітності, за порушення яких платник податків несе відповідальність. Таким чином, у зв`язку з тим, що станом на 20.03.2019, тобто на день проведення перевірки, ФОП ОСОБА_1 не подано податкову звітність за 2017 рік, то подання її після проведення перевірки, а саме 07.11.2019, не може вважатись належним виконанням обов`язку платника податків та відповідно вказана у податковій звітності інформація не може вплинути на результати перевірки.

Щодо строку формування вимоги від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платнику єдиного внеску, який має недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно із ч. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Дослідивши вимогу від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У та витяг з облікової картки платника ФОП ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що станом на 30.04.2019 у позивача існувала заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі 21078,35 грн. У подальшому, у зв`язку з прийняття податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату єдиного внеску за актом перевірки від 20.03.2019 № 174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 , сума боргу по обліковій картці збільшилась до 103694,51 грн. У зв`язку із несплатою єдиного внеску за травень-жовтень 2019 року сума боргу по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 станом на 31.10.2019 збільшилась до 109202,87 грн.

На підставі наявного боргу платника податків ОСОБА_1 , контролюючим органом сформовано та направлено на адресу платника вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У на загальну суму 109202,87 грн.: недоїмка - 95291,84 грн., штраф - 13911,03 грн.

Суд зауважує, що зазначення у вимозі від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У інформації про те, що заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 109202,87 грн. обраховано станом на 27.11.2019 є технічною помилкою, оскільки дана дата є датою узгодження вимоги від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У. Фактично борг сформований станом на 31.10.2019, та це підтверджується обліковою карткою платника.

На переконання суду, вказана помилка не впливає на порушення позивачем Законом Закону № 2464-VI, податкового законодавства та утворення заборгованості.

Відтак, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що формуючи спірну вимогу із зазначенням суми боргу станом на 27.11.2019, відповідач повинен був взяти до уваги подану ФОП декларацію про доходи за 2017 рік із уточненнями.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки жодних підстав для скасування оскаржуваної позивачем вимоги судом не встановлено.

Натомість, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність винесення вимоги від 04.11.2019 № Ф-49315-17 У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 109202,87 грн.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправною та скасування вимоги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 серпня 2020 р.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 111060000