Рішення № 91248209, 31.08.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1852/20

31 серпня 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди,, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якій позивач просить визнати неправомірними дії виконавчого комітету Тернопільської міської ради у формі приховання запитуваної інформації по запиту за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020 та зобов`язати виконавчий комітет Тернопільської міської ради вчинити наступні дії, а саме надати відповідь по суті запиту за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020, стягнути в його користь моральну шкоду в сумі 108951,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із вказаним запитом до Тернопільського міського голови, в якому вимагав невідкладно упродовж 5 робочих днів з моменту отримання даного запиту зняти копії з оригіналів правовстановлюючих документів (реєстраційне посвідчення, інвентарну справу, тощо) на квартиру АДРЕСА_1 , якою підтверджується право власності на дану квартиру Тернопільської міської ради (чи виконавчого комітету Тернопільської міської ради).

Вказує, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №295 від 27.03.2002 (п.44) квартирі АДРЕСА_1 було присвоєно статус гуртожитку і передано прокуратурі області для поселення прокурорів.

Звернення пов`язане з тим, що позивач претендує на вказану квартиру, оскільки звернувся із заявою про передачу даної квартири в його користування.

У відповідь на запит за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020 отримав лист з виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.07.2020 за №7874/06-ф за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради В. Дідича з посиланням на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV про витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них виключно за рішенням суду.

Не погоджуючись з такою відповіддю позивач також просить стягнути в його користь моральну шкоду в сумі 108951,50 грн., яка завдана внаслідок на його думку неправомірної відмови у наданні запитуваної інформації у поєднанні з посиланням на норму закону, що не має жодного стосунку до суті та змісту запиту.

Ухвалою суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

10.08.2020 у строк, встановлений судом відповідач подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно запиту ОСОБА_1 за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020, адресованому Тернопільському міському голові Надалу С.В. позивач вимагав невідкладно упродовж 5 робочих днів з моменту отримання даного запиту зняти копії з оригіналів правовстановлюючих документів (реєстраційне посвідчення, інвентарну справу, тощо) на квартиру АДРЕСА_1 , якою підтверджується право власності на дану квартиру Тернопільської міської ради (чи виконавчого комітету Тернопільської міської ради).

08.07.2020 за №7874/06-ф надано відповідь за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради В. Дідича про те, що згідно пункту 6 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV (із змінами) встановлено, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду.

Таким чином, позивач вважає, що має місце неправомірна відмова у наданні запитуваної інформації з посиланням на норму закону, що не має жодного стосунку до суті та змісту запиту, що спричинило завдання йому моральної шкоди на суму 108951,50 грн., яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку з протиправною поведінкою стосовно нього з боку виконкому міської ради, який приховує інформацію, необхідну для здійснення дій по передачі вказаної квартири у його користування.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина друга статті 34 Конституції України встановлює право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон України №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

У частинах першій, другій статті 1 Закону України №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 3 Закону України №2939-VI визначає, що право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 4 Закону України №2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до вказаного Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Доступ до публічної інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України №2939-VI).

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша статті 19 Закону України №2939-VI).

Згідно з частинами другою-четвертою статті 19 Закону України №2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Реквізити запиту на інформацію зазначені у частині п`ятій статті 19 Закону України №2939-VI, згідно з якою такий запит повинен містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Строк розгляду запитів на інформацію визначено у статті 20 Закону України №2939-VI. Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта статті 20 Закону).

У статті 22 Закону України №2939-VI наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.

Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Даний лист згідно електронного документообігу заступником міського голови був розписаний до виконання на управління державної реєстрації, управління житлово-комунального господарства та екології, відділ квартирного обліку та нерухомості. 02.07.2020, 03.07.2020 відділ квартирного обліку та нерухомості, управління житлово-комунального господарства та екології, відповідно повідомили про відсутність в останніх запитуваної інформації.

У відповідь на даний електронний запит позивача з урахуванням наданої виконавчими органами Тернопільської міської ради відповіді 08.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно пункту 6 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду.

При цьому допущено виконавцем розгляду запиту ОСОБА_1 описку цифри "17".

Відповідач надаючи відповідь на запитувану інформацію, керувався пунктом 6 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в якому вказано, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, слід прийти до висновку, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розглядаючи запит позивача за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020 виконавчий комет Тернопільської міської ради діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідь відповідача від 08.07.2020 за №7874/06-ф надіслана позивачу у передбачений строк у відповідності до законодавства України, а факт незгоди позивача із такою відповіддю не свідчить про те, що відповідач приховав запитувану інформацію та порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди в розмірі 108951,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пунктів 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, позивач повинен довести зазначені обставини належними, допустимими та достовірними доказами.

Аналогічна правова позиція вказана, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 по справі №554/9740/16-а, від 22.12.2018 по справі №826/23650/15.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).

Водночас, позивач не надав суду жодних доказів спричинення моральної шкоди, також ним не доведено завдання такої шкоди, наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, а тому підстави для стягнення моральної шкоди у розмірі 108951,50 грн. відсутні.

Згідно із частини першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій виконавчого комітету Тернопільської міської ради у формі приховання запитуваної інформації по запиту за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020 та зобов`язання виконавчого комітету Тернопільської міської ради вчинити наступні дії, а саме надати відповідь по суті запиту за Вих.№ВСВ-1961-09-29/60-К/2020/12 від 16.06.2020, стягнення в користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 108951,50 грн. відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1

відповідач:

- Виконавчий комітет Тернопільської міської ради місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 04058344.

Головуючий суддя Мартиць О.І.