Ухвала суду № 91248061, 31.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2020 року Р і в н е №460/6292/20

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0796 про визнання протиправними бездіяльність та дій, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2020 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військова частина А0796 про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії. Даній справі присвоєний номер № 460/6292/20.

31.08.2020 через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Комшелюк Т.О. у справі № 460/6292/20. Заява подана до вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник стверджує, що з 2020 року за наслідками розгляду справ він отримував лише незаконні та необґрунтовані рішення суду, які не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, з повним ігноруванням основних засад (принципів) адміністративного судочинства, повною зневагою до його законних прав та інтересів, захистом протиправності відповідача, що свідчить, на думку заявника, що суддя Комшелюк Т.О., в силу обставин з 2020 року здійснює розгляд справ упереджено, зокрема у справах № 460/3502/19, № 460/4451/19, № 460/801/20. В той же час, набрання рішення у цих справах законної сили не свідчить про їх законність, а про повну зневагу до Конституції та Законів України в тому числі апеляційним судом. Розгляд справи № 460/3502/20 взагалі не здійснювався, лише з метою захисту незаконних рішень у справі № 817/1578/17, № 817/1643/18, які з одного і того ж питання з питань зарахування заявника у розпорядження, якого не має, які визначили різні дати різні підстави, які повністю суперечать один одному з ігноруванням висновків Верховного Суду з повним ігнорування його доводів як сторони, що є доречним, важливим, стосуються суті спору, зокрема що наказу (по особовому складу) про звільнення ОСОБА_1 по завершенню організаційних заходів немає та бути не може, що є виключно протиправним, призвело до порушення ст. 6 Конвенції, що вказано справі «Котенко та інші проти України», заяви № 2575/09 і 3 інші заяви від 20.06.2019, однак судді Комшелюк Т.О, байдуже про порушені права заявника та законні інтереси, та за відсутності доказів звільнення, ОСОБА_1 визначено звільненим без видання наказу, що апріорі бути не може, що є лише свавіллям. Наведене вище створило умови відсутності довіри до судді Комшелюк Т.О. Оскільки суддя Комшелюк Т.О. , свідомо ігнорувала формалізм відповідача, розгляд справи здійснено з повним ігноруванням прав заявника, що призвело до грубого порушення ст. 6 Конвенції, за умови повної відсутності довіри, дивлячись як чиниться правосуддя суддею Комшелюк Т.О. , коли захищено протиправність відповідача, надає над значні сумніви у неупередженості або об`єктивності судді та жодним чином не надає будь-якої довіри. При цьому, захист відповідача у справі № 460/4451/19 суддею Комшелюк Т.О. , здійснено шляхом над свавілля. Рішення прийнято з метою позбавлення заявника та членів його багатодітної сім`ї грошових коштів за 2 роки, які належать йому за Законом України №2262-ХП, та згідно Порядку № 45, право виникло на підставі постанови Верховного Суду від 21.08.2019 по справі № 569/19058/17 з 29.09.2017, що ОСОБА_1 вважає повною зневагою до своїх прав та законних інтересів та зневагою до Верховного Суду. З урахуванням наведеного просить відвести суддю Комшелюк Т.О. від розгляду справи № 460/6292/20.

Розглянувши подану заяву про відвід, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3, 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Щодо посилання відповідача у заяві про відвід судді Комшелюк Т.О., як на підставу відводу, то суд звертає увагу на таке.

Підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, підстава щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи дозволяє особам, які беруть участь у справі, у разі наявності у них доказів можливої заінтересованості судді у вирішенні справи, заявляти відвід судді.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді із вказаної підстави, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості судді та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Це може стосуватися тих випадків, коли суддя висловив свою думку до початку розгляду справи по суті, тобто вже визначив тим самим своє ставлення до його результату або коли результат справи зачіпає тією чи іншою мірою інтереси самого судді або ж близьких йому людей.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v.), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Разом з тим, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

За змістом ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Позаяк, ОСОБА_1 фактично у змісті поданої заяви про відвід, висловлює свою незгоду з рішеннями в інших справах за позовами заявника, прийнятими цим суддею, то наведені аргументи та мотиви не є підставами для відводу згідно вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Комшелюк Т.О.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 36-41, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Комшелюк Тамарі Оруджалієвні від 31 серпня 2020 року в справі № 460/6292/20 - необґрунтованим.

Заяву про відвід передати відповідальній особі апарату суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк