Ухвала суду № 91247870, 01.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8229/20

УХВАЛА

01 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа – Південне управління офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування попередження про наступне вивільнення, зобов`язання утриматися від звільнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Офісу ВПП ДПС щодо попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади начальника Одеського управління Офісу ВПП, вручене 18.08.2020; визнати протиправним та скасувати попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади начальника Одеського управління Офісу ВПП, вручене 18.08.2020; зобов`язати Офіс ВПП ДПС утриматися від звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Одеського (Південного) управління Офісу великих платників податків ДПС на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» по закінченню 30 календарних днів з моменту вручення повідомлення про наступне вивільнення, тобто з 18.08.2020.

Ухвалою від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Разом із позовом до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Офісу великих платників податків ДПС до ухвалення рішення в адміністративній справі: - продовжувати процедуру добору на посаду Начальника Південного управління Офісу великих платників податків ДПС; - звільняти позивача з посади начальника Одеського (Південного) управління Офісу великих платників податків ДПС.

В обґрунтування заяви наведено, що 18 серпня 2020 року позивача було ознайомлено з Попередженням про наступне вивільнення за підписом Начальника Офісу великих платників податків ДПС М. Чмерук, яким позивача було попереджено про зміну організаційної структури та штатного розпису державного органу та наступне вивільнення з посади начальника Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС по закінченню 30 календарних днів з моменту вручення повідомлення на підставі пункту 1 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Наразі відсутні будь-які законні підстави для такого вивільнення, змін у організаційній структурі держаного органу не відбувалось, відсутні будь-які накази та/або розпорядження щодо скорочення штату. Після перейменування відокремленого підрозділу «Одеське управління» на «Південне управління» Офісу великих платників податків ДПС, що мало відбутись 8 липня 2020 року, позивач фактично продовжує безперервне виконання посадових обов`язків начальника управління.

Однак, після попередження про вивільнення, позивач дізналася, що відповідачем розпочато процедуру добору на заміщення вакантної посади начальника Південного управління Офісу великих платників податків ДПС - посади, яку фактично обіймає позивач. Строк подання документів для участі у доборі був встановлений з 14.08.2020 по 17.08.2020. А на офіційному сайті Офісу великих платників податків ДПС оголошення про початок процедури добору на цю вакантну посаду розміщене 18.08.2020, тобто вже після закінчення строку подання документів для участі у доборі. При цьому, процедури добору на будь-які інші посади перейменованих управлінь (Північне, Центральне, Східне та Західне) не було. Оголошення про початок таких процедур - відсутні.

Отже, продовження процедури добору на посаду, яку фактично обіймає позивач, унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У разі невжиття заходів забезпечення позову 17 вересня 2020 р. позивача буде незаконно та безпідставно звільнено з посади і позивач втратить єдиний заробіток та буде перервано його трудовий стаж. На утриманні позивача наразі знаходиться двоє неповнолітніх синів, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В сім`ї позивача не має інших працівників із самостійним заробітком. Відтак, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Адже фактично позивач сумлінно продовжує роботу на посаді начальника Південного управління Офісу великих платників після перейменування. Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також перешкодити спричиненню значної шкоди позивачу.

Застосування вказаного заходу забезпечення позову не матиме негативних наслідків для інших осіб.

Оскільки заборона відповідачу вчиняти дії, а саме звільняти позивача з посади начальника Одеського (Південного) управління Офісу великих платників податків ДПС, а також зупинення процедури добору на посаду, яку фактично обіймає позивач, до ухвалення рішення в адміністративній справі стосуються предмета спору, зокрема, випливає з попередження про наступне вивільнення позивача за підписом Начальника Офісу великих платників податків ДПС М.Чмерук від 18.08.2020, позивач просила суд заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову, на підставі ст. 151 КАС України, може відповідною ухвалою як зупинити дію оскаржуваного індивідуально чи нормативно-правового акта, так і заборонити вчиняти певні дії.

При цьому, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Отже, забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Законодавець необхідність вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі пов`язує з наявністю таких ризиків: по-перше, істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення у разі невжиття таких заходів, по-друге, істотне ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача у разі невжиття таких заходів, по-третє, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та відповідне порушення прав, свобод або інтересів.

Предметом спору у даній справі, є оскарження законності попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади начальника Одеського управління Офісу ВПП.

З огляду на матеріали справи, 18 серпня 2020 року позивача було ознайомлено з Попередженням про наступне вивільнення за підписом Начальника Офісу великих платників податків ДПС М. Чмерук, яким позивача було попереджено про зміну організаційної структури та штатного розпису державного органу та наступне вивільнення з посади начальника Одеського управління Офісу великих платників податків ДПС по закінченню 30 календарних днів з моменту вручення повідомлення на підставі пункту 1 частини 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

В той же час, за твердженням позивача, змін у організаційній структурі держаного органу не відбувалось, відсутні будь-які накази та/або розпорядження щодо скорочення штату. Після перейменування відокремленого підрозділу «Одеське управління» на «Південне управління» Офісу великих платників податків ДПС, що мало відбутись 8 липня 2020 року, позивач фактично продовжує безперервне виконання посадових обов`язків начальника управління.

Поряд із тим, відповідачем розпочато процедуру добору на заміщення вакантної посади начальника Південного управління Офісу великих платників податків ДПС (роздруківки з сайту додаються) - посади, яку фактично обіймає позивач. Строк подання документів для участі у доборі був встановлений з 14.08.2020 по 17.08.2020. А на офіційному сайті Офісу ВПП ДПС оголошення про початок процедури добору на цю вакантну посаду розміщене 18.08.2020, тобто вже після закінчення строку подання документів для участі у доборі. При цьому, процедури добору на будь-які інші посади перейменованих управлінь (Північне, Центральне, Східне та Західне) не було. Оголошення про початок таких процедур - відсутні.

Вирішуючи поставлене перед судом процесуальне питання, суд враховує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Невжиття заходів задля попередження звільнення позивача, ймовірність якого перебуває у прямому зв`язку із існуванням оскаржуваного попередження, очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Більш того, захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) у вигляді скасування попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 з посади начальника Одеського управління Офісу ВПП взагалі може бути знівельовано наслідками застосування Офісом ВПП ДПС заходів реагування на його скасування у вигляді звільнення. Потенційний розвиток подій в такому напрямку для позивача цілком ймовірний, а тому дозволяє цілком обґрунтовано припускати необхідність вжиття заходів забезпечення позову в заявлений спосіб.

Також суд враховує, що навіть у разі ухвалення в подальшому судового рішення, за наслідком розгляду судом по суті заявлених позовних вимог на користь позивача, останньому необхідно буде докласти значних зусиль для повернення працевлаштованого стану, у випадку застосування наслідків попередження у вигляді звільнення з посади.

Крім того, суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які запроваджують певні обмеження не є постійними, а мають тимчасовий характер, при цьому сторони не позбавлені права звертатися до суду з клопотання про зміну заходів забезпечення позову або їх скасування.

Поряд із цим, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд не дає оцінки оскаржуваним діям та рішенню відповідача: не оцінює ґрунтовність та підставність обставин їх вчинення / прийняття та покладене в його основу правове обґрунтування, не перевіряє їх на відповідність критеріям, закріпленими у ст. 2 КАС України.

Суд також не оминає увагою зворотній бік такого способу забезпечення позову, зокрема наявність або відсутність потенційної загрози виконання позивачем службових обов`язків за посадою до вирішення питання правомірності попередження про вивільнення.

Відтак, незалежно від результатів вирішення цього спору, вжиття заходів даного адміністративного позову щодо забезпечення працевлаштування (збереження становища статус-кво) позивача не в змозі завдати істотної шкоди, тоді як звільнення позивача безумовно завдає більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У випадку встановлення в ході судового процесу безпідставності попередження про вивільнення, - пов`язане із даною обставиною звільнення позивача становитиме суттєве порушення прав та інтересів позивача, яке фактично буде поширюватися на гарантовані Конституцією України права, що обумовлені адміністративними процедурами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

В контексті наведеного суд вважає заявлений в цій частині позивачем захід забезпечення даного позову співмірним позовним вимогам, і за встановлених судом обставин дієвим та ефективним заходом забезпечення, у зв`язку із чим вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання настання для позивача негативних наслідків, з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов`язків сторін, підлягає задоволенню в заявлений спосіб.

Одночасно звернути увагу, що суд відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Заборони Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43141471) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі: - продовжувати процедуру добору на посаду Начальника Південного управління Офісу великих платників податків ДПС; - звільняти ОСОБА_1 з посади начальника Одеського (Південного) управління Офісу великих платників податків ДПС.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.

Суддя І.В. Завальнюк