Ухвала суду № 91245783, 27.08.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10542/20

Провадження №1-кс/369/2137/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді Волчко А.Я., при секретарі Миголь А.А., за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Сідашова О.В., захисника Березуцького Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Чернеця А.А., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200002169 від 28.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та подальший незаконний збут метадону (фенадону), керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи при цьому що метадон (фенадон) являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, у невстановлений досудовим розслідуванням час незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи у невстановленому досудовим розслідуванням місці вказану психотропну речовину, яку незаконно зберігав з метою подальшого незаконного збуту до 07.08.2020 року.

В подальшому, 07.08.2020 о 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 маючи прямий умисел та мету незаконного збуту психотропної речовини - метадону (фенадону), перебуваючи на другому поверсі будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 незаконно збув, а саме продав ОСОБА_2 за 500 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено - метадон (фенадон), який знаходився в згортку з фольги.

Цього ж дня о 17 год. 20 хв. ОСОБА_2 добровільно передала працівникам поліції вказаний згорток з фольги зі вмістом кристалоподібної речовини білого кольору.

Згідно висновку експерта №11-2/4833 від 13.08.2020, надана на експертизу кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метадон (фенадон).

Загальна маса метадону (фенадону) в речовині становить 0,091 г.

Метадон (фенадон), згідно Списку № 1 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці № ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770 (із змінами та доповненнями), є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на повторне незаконне придбання, зберігання з метою збуту та подальший повторний незаконний збут метадону (фенадону), керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи при цьому що метадон (фенадон) являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, у невстановлений досудовим розслідуванням час повторно незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи у невстановленому досудовим розслідуванням місці вказану психотропну речовину, яку повторно незаконно зберігав з метою подальшого незаконного збуту до 25.08.2020 року.

В подальшому, 25.08.2020 о 09 год. 48 хв. ОСОБА_1 маючи прямий умисел та мету повторного незаконного збуту психотропної речовини - метадону (фенадону), перебуваючи на третьому поверсі будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 повторно незаконно збув, а саме продав ОСОБА_2 за 500 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено - метадон (фенадон), який знаходився в згортку з фольги.

Цього ж дня, о 09 год. 55 хв. ОСОБА_2 добровільно передала працівникам поліції вказаний згорток з фольги зі вмістом кристалоподібної речовини білого кольору.

Згідно висновку експерта №11-2/45161 від 26.08.2020, надана на експертизу кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метадон (фенадон).

Загальна маса метадону (фенадону) в речовині становить 0,198 г.

Метадон (фенадон), згідно Списку № 1 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці № ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770 (із змінами та доповненнями), є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.08.2020 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 26.08.2020 за погодженням з прокурором йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України є показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , висновком експерта №11-2/4833 від 13.08.2020, протоколом обшуку від 25.08.2020, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку 208 КПК України та інші докази в своїй сукупності.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В даному випадку ОСОБА_1 раніше не судимий та останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 необхідно застосувати з метою забезпечення виконання нею перед органом досудового розслідування та судом покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні,

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, останній буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, за найтяжчий з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років позбавлення волі. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне.

Так, підозрюваний немає на утриманні батьків похилого віку, немає достатньо міцних соціальних зв`язків, які б утримали б його від зміни місця проживання з метою ухилення від відповідальності.

Крім того, підозрюваний ніде не працює, тобто немає законного джерела доходів, що свідчить про те, що він зможе змінити місце проживання в будь-який час та переховуватися від органу досудового розслідування, а в подальшому і від суду.

Враховуючи ці обставини і тяжкість злочину, в якому він підозрюється, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 зможе впливати на свідків у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.

Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному в ході розслідування стали відомі анкетні дані та місце проживання свідків. Перебуваючи не під вартою та знаючи про фактичне місце проживання свідків, підозрюваний може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань чи не з`являтись на допити, з метою уникнення відповідальності, а свідки на даний час не допитані безпосередньо судом. Такими своїми діями, підозрюваний зашкодить здійсненню належного досудового розслідування в розумні строки.

Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановлення інших осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому реальний ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх.

Реальним є і ризик того, що при незастосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відсутність законного джерела доходів підтверджує ризик здійснення підозрюваним подальшого збуту психотропних речовин з метою отримання незаконного доходу, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні двох злочинів, пов`язаних із незаконним збутом психотропної речовини з метою власного збагачення.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинить інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, щодо ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, застава, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Березуцький Ю.В., просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши пояснення підозрюваного, захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про держбюджет» на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць планується в розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривень.

Враховуючи викладене визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 20 * 2102 гривень = 42 040 гривень (сорок тисяч сорок гривень).

Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, вбачається необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Чернеця А.А., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110200002169 від 28.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Київ, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 24 жовтня 2020 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 20 * 2102 гривень = 42 040 гривень (сорок дві тисячі сорок гривень).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 01.09.2020 року.

Слідчий суддя А.Я. Волчко