Ухвала суду № 91245593, 19.08.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4299/20

Провадження № 2-о/362/76/20

У Х В А Л А

19.08.2020 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Васильківської міської ради, приватний нотаріус Бобкова Ірина Олександрівна про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в якій просить встановити факт, постійного її проживання із спадкодавцем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини – 25.02.2017 року

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом,у порядку: 1)наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів,що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Пред`явлена заява подана з порушенням вимог ст. 318 та ст.175 ЦПК України.

На вимогу п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вказується мета встановлення юридичного факту, оскільки вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. В заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та вказати докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

Як вбачається із заяви, заявник просить встановити факт постійного проживання заявника з померлим спадкодавцем на момент відкриття спадщини, яка є дочкою спадкодавця та спадкоємицею першої черги.

Суд встановлює юридичні факти, які є новими, оскільки саме на підставі таких фактів у особи виникають суб`єктивні права. Такі юридичні факти зазначаються у судових рішеннях, які відіграють роль первинних документів, оскільки саме в них містяться відомості, які є якісно новими по відношенню до існуючих, і саме вони породжують виникнення у особи суб`єктивних прав.

Проте, як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , та приватним нотаріусом їй було надано роз`яснення, в якому вказано, що заявнику відмовлено у подачі заяви про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що строк для прийняття спадщини нею пропущений.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщин, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України

Законодавець у частині першій статті 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Враховуючи викладене, позивачу потрібно уточнити чи правильно ним обрано спосіб захисту.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 174-177, 184, 185, 294, 318, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Васильківської міської ради, приватний нотаріус Бобкова Ірина Олександрівна про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко