Рішення № 91244144, 20.08.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4376/20

Провадження № 2/185/2819/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, в якому просила суд стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 25 квітня 2018 року, приблизно о 19 год. 20 хв., ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_3 на автомобілі проїздили по АДРЕСА_1 . У цей час ОСОБА_2 побачила біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , з якою мала неприязнені стосунки, і у неї виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Своїми протиправними діями ОСОБА_2 заподіяла потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна правого ока, забою м`яких тканин голови та тулубу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрито, а цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду. Тому, в рамках цивільного судочинства, просить відшкодувати їй моральну шкоду, у зв`язку з перенесеним стресом під час спричинення їй тілесних ушкоджень та подальшим лікуванням, яку вона оцінює у 20 000,00 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. в рамках кримінального провадження. Крім того, відповідно до клопотання від 20.08.2020 року, просила долучити докази в підтвердження судових витрат в рамках цивільної справи у розмірі 1 000,00 грн., які також просить стягнути з відповідачки.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2020 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погодившись з позовом, в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачкою було подано відзив на позовну заяву до змісту якого, остання просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження факту спричинення їй моральної шкоди.

Відповідно до наданих заяв до суду, сторони просили розглядати цивільну справу без їх участі, з підтвердженням своїх позицій щодо розгляду зазначеної справи.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 квітня 2018 року приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_3 на автомобілі проїздили по АДРЕСА_1 . У цей час ОСОБА_2 побачила біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , з якою мала неприязнені стосунки, і у неї виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Своїми протиправними діями ОСОБА_2 заподіяла потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді гематоми та садна правого ока, забою м`яких тканин голови та тулубу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відомості щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 були внесені за ч. 1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370001391 від 21 червня 2018 року.

Потерпілою у вищезазначену кримінальному провадженні визнано ОСОБА_1 , якою в рамках кримінального провадження було пред`явлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди до ОСОБА_2 .

За клопотанням обвинуваченої та її захисника, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрито, а цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже факти, встановлені ухвалою суду від 19.05.2020 року про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, а саме: факт спричинення відповідачкою ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, не підлягає доказуванню у даній справі.

Так, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Судом встановлено, що позивачка зазнала душевних страждань та інших негативних явищ, у неї погіршився стан її здоров`я, внаслідок вчинених відповідачкою протиправних дій.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний суд України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4(з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд, враховуючи характер вчиненого відповідачкою кримінального правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, взявши до уваги те, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивачки і може мати тільки умовний вираз та, виходячи з міркувань розумності та справедливості, вважає стягнути з відповідачки на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., оскільки саме такий розмір відшкодування моральної шкоди буде відповідати глибині перенесених позивачкою моральних переживань.

Тому, позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 5 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою частини 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 19.05.2020 року, акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Мелешком І.В. та ОСОБА_1 від 10.11.2019 року, позивачка сплатила в рамках кримінальної справи № 12018040370001391 адвокату Мелешку І.В. 5 000,00 грн. за представництво інтересів у Павлоградському міськрайонному суді, як потерпілої, які підлягають стягненню з відповідачки.

Крім того, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 20.08.2020 року, акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Мелешком І.В. та ОСОБА_1 від 15.06.2020 року, позивачка сплатила адвокату Мелешку І.В. 1 000,00 грн. за збір доказів та складення позовної заяви про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, які підлягають стягненню з відповідачки.

Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати за подання позову підлягають компенсації за рахунок відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме: з відповідачки на користь держави необхідно стягнути 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., а також понесені судові витрати, пов`язані з наданням професійної правової допомоги, урозмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави (отримувач: УК у м. Павлограді/м. Павл-д/22030101, код отримувача: 37936856, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA958999980313181206000004032, код платежу: 22030101) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя В.М. Бондаренко