Ухвала суду № 91243123, 28.08.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 208/5623/20

№ провадження 2/208/1889/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2020 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про виділення частки з майна в самостійний об`єкт нерухомого майна, яке знаходиться в спільній частковій власності», -

встановив:

25 серпня 2020 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач - ОСОБА_1 , просить:

-Виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 41/100 (сорок одну/сотих) часток житлового будинку з господарськими, надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 та Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на окремий об`єкт нерухомого майна – житловий будинок під АДРЕСА_1 , а саме:

-Житловий будинок літ. «А-1» (який має окремий вхід), загальною площею: 44,7 кв. м., житловою площею: 28,2 кв.м., з наступними приміщеннями:

-Коридор (прим.1-І) – 3 кв.м.;

-Кухня (прим. 1-1) – 13,5 кв.м. ;

-Кімната (прим 1-2) – 12,7 кв.м.;

-Кімната (прим. 1-3) – 15,5 кв.м;

Крім того, наступні господарські будівлі та споруди:

-Літ. «а-1» - нежитлова прибудова;

-Літ. «а2-1» - тамбур;

-Літ. «Б-1» -гараж;

-Літ. «Л-1» - сарай;

-№ «4» - ворота;

-№ «5» - огорожа;

Зливна яма;

І – тротуар.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 6 Конвенції, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

За змістом положень статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по даній справі, враховуючи вимоги ст.ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне вказану заяву залишити без руху оскільки подано з порушенням, а саме:

- в порушення п.4. частини 3 статті 175 ЦПК України позивачем повинно бути зазначено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, з матеріалів позовної заяви та прохальної частини не вбачається підстав та право на звернення позивача до зазначених відповідачів, позивачем не висунуто жодних позовних вимог до них з зазначенням порушених саме його прав відповідачами.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Частиною 3 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Позивач звертається з позовом, та заявляє дві вимоги, одна майнового характеру "Виділити в натурі.....", та немайнового характеру "Визнати за...".

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює розміри ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону в якому вказується, що при подачі позову майнового характеру збір розраховується у відсотках від ціни позову. Де ціна позову - це грошове вираження майнових вимозі позивача.

Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2020 року становить 840,80 гривень,

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не сплачено судовй збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем зазначена ціна позову у розмірі 58 671,00 гривень, 1 відсоток від вказаної суми становить - 586 гривень 71 копійка, відповідно до вимог закону позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі - 840,80 копійок.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Крім того, суд зазначає, що у складі осіб, які беруть участь у справах позовного провадження, стаття 26 ЦПК виділяє третіх осіб. Будь-яка справа позовного провадження обов`язково передбачає участь у ній двох сторін: позивача й відповідача. Але, крім сторін, у наслідках вирішення справи можуть мати заінтересованість і Інші особи, які не є суб`єктами спору, переданого на розгляд і вирішення суду. Вони отримали законодавче визначення як треті особи, які вступають у процес від свого імені і для захисту власних інтересів, оскільки рішення суду між сторонами так чи інакше може вплинути на їхні права, свободи та інтереси. Позивачем не визначені треті особи, права та інтереси яких можуть бути порушені при винесені рішення.

Відповідно до договору дарування від 13 березня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотарфіального округу Житковим В.Ю. зазначено: "Загальний житловий будинок, де відчужується частка у праві власності, знаходиться на земельній ділянці площею 536 м 2, на яку на момент укладанн договору право власності або право користування якою Дарувальником належним чином не оформлено." Таким чином, позивачу необхідно вказати третю особу, а саме департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, що є розпорядником земельної ділянки.

Участь третіх осіб у цивільному процесі забезпечує можливість більш повного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допомагають правильно вирішити спір між сторонами, сприяють визначенню прав, обов`язків інших осіб, які беруть участь у справі та запобігають ухваленню судом суперечливих рішень.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

В зв`язку із вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачеві строк для виправлення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши позивачеві, що в разі невиконання даної ухвали суду до вказаного строку - позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про виділення частки з майна в самостійний об`єкт нерухомого майна, яке знаходиться в спільній частковій власності» - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених недоліків заяви десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.

Згідно до ст.353 ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя : Івченко Т. П.