Рішення № 91240835, 01.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/9138/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв»

про стягнення 220 838,37 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» (далі - ТОВ «Мета-Логістик», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв» (далі - ТОВ «Прод-Резерв», відповідач) про стягнення 220 838,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на виконання умов договору поставки № 27/02-2017КийО від 27.02.2017.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за товар у розмірі 220 838,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9138/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Так, ухвала суду від 01.07.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473204200 отримана позивачем 07.07.2020, а також згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473204226 отримана представником позивача 06.07.2020. Крім того, ухвала суду від 01.07.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473204218 отримана відповідачем 07.07.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.02.2017 між ТОВ «Мета-Логістик» (постачальник) та ТОВ «Прод-Резерв» (покупець) був укладений договір поставки № 27/02-2017КийО (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених ним договором, постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується приймати й оплачувати цей товар.

Згідно з п. 1.2 договору під товаром, що є предметом поставки за цим договором (далі - товар), розуміються макаронні вироби, плодоовочева консервація та інший товар поставлений постачальником, асортимент, кількість і ціна якого зазначається в товарних накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що факт приймання-передачі товару, в тому числі по кількості, підтверджується накладною, підписаною повноважними представниками сторін. Товар вважається наданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання накладної уповноваженими представниками сторін.

Право власності на поставлену партію Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання повноважними представниками Сторін накладної (п. 2.9 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару встановлюється в національній валюті України та вказується в накладній постачальника, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за партію товару протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника, якщо інше не буде встановлено у повідомленні постачальника про прийняття замовлення (згідно п. 2.3 Договору), або у додатковій письмовій угоді сторін.

У п. 10.1 договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

На виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 664 639,97 грн, що підтверджується видатковими накладними № 401 від 15.01.2020, № 810 від 27.01.2020, № 1240 від 11.02.2020, № 1245 від 21.02.2020, № 2041 від 02.03.2020, підписаними представниками обох сторін та засвідченими їх печатками.

Крім того, з акту звірки взаєморозрахунків за січень 2020 року, також підписаного представниками обох сторін та засвідченого їх печатками, вбачається, що станом на 31.01.2020 у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем за договором № 27/02-2017КийО від 27.02.2017 в розмірі 279 385,22 грн.

Відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору товар, поставлений позивачем, оплатив частково, а саме в сумі 723 186,82 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 09.01.2020 13.01.2020, 23.01.2020, 27.01.2020, 05.02.2020, 07.02.2020, 11.02.2020, 24.02.2020, 02.03.2020, 14.02.2020, 21.04.2020, 08.05.2020, 18.05.2020, 25.05.2020, 01.06.2020.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за товар, поставлений на виконання договору поставки № 27/02-2017КийО від 27.02.2017, в розмірі 220 838,37 грн (664 639,97 грн + 279 385,22 грн - 723 186,82 грн).

При цьому, зважаючи на відсутність у призначеннях платежів, здійснених відповідачем, вказівки на конкретну видаткову накладну або рахунок-фактуру позивач здійснював зарахування грошових коштів, що надходили від відповідача, в погашення найстарішої заборгованості. Таким чином, неоплаченими залишились видаткові накладні № 1245 від 21.02.2020 (частково в сумі 119 105,15 грн) та № 2041 від 02.03.2020 (на суму 101 733,22 грн).

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача, суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом раніше встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору (п. 3.3) поставлений товар повинен бути оплачений відповідачем протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника, якщо інше не буде встановлено у повідомленні постачальника про прийняття замовлення (згідно п. 2.3 Договору), або у додатковій письмовій угоді сторін.

Судом не встановлена наявність будь-яких документів, у яких сторонами був би визначений інший строк оплати, ніж той, що наведений у п. 3.3 договору № 27/02-2017КийО від 27.02.2017.

Матеріали справи, а саме опис вкладення у поштове відправлення № 7902206153597 та накладна підприємства поштового зв`язку № 7902206153597 від 06.05.2020, свідчать, що разом з претензією № 32 від 06.05.2020 позивач направив відповідачу за його юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, й рахунки-фактури № 401 від 15.01.2020, № 810 від 27.01.2020, № 1240 від 11.02.2020, № 1245 від 21.02.2020, № 2041 від 02.03.2020 до вищевказаних видаткових накладних. Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному веб сайті АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) вказане поштове відправлення 24.07.2020 передано на зберігання.

Крім того, як вбачається з опису вкладення у поштове відправлення № 7902206153570 та накладної підприємства поштового зв`язку № 7902206153570 від 06.05.2020, разом з претензією № 32 від 06.05.2020 позивач направив відповідачу за його адресою, зазначеною в договорі поставки 27/02-2017КийО від 27.02.2017 як адреса складу (20704, Черкаська обл., м. Сміла, вул. І.Франка, буд. 18) також і рахунки-фактури № 401 від 15.01.2020, № 810 від 27.01.2020, № 1240 від 11.02.2020, № 1245 від 21.02.2020, № 2041 від 02.03.2020 до вищевказаних видаткових накладних. Вказане поштове відправлення отримане відповідачем 12.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7902206153570.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на момент розгляду та вирішення даного господарського спору строк виконання відповідачем його грошових зобов`язань перед позивачем за договором поставки № 27/02-2017КийО від 27.02.2017 настав.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 220 838,37 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Резерв» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 21-Б, н/п 34, ідентифікаційний код 39438374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Логістик» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367А, ідентифікаційний код 35775486) борг у розмірі 220 838,37 грн (двісті двадцять тисяч вісімсот тридцять вісім грн 37 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 312,58 грн (три тисячі триста дванадцять грн 58 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 01.09.2020.

Суддя О.Г. Удалова