Постанова № 9123988, 18.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.03.10Справа №2а-14326/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого судді Котаревої Г.М.,

при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача – Бахарева Н.Ю., представник за довір. № 04-5/04 від 04.01.2010 р.,

від відповідача – Чернухіна В.В., довіреність від 18.03.10р.,

розглянув адміністративну справу

за позовомКримського республіканського відділення Фонду соціального захисту

інвалідів

до відповідачаВідкритого акціонерного товариства «Джанкойське спецавтотранспортне підприємство - 1206»

про стягнення заборгованості.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Джанкойське спецавтотранспортне підприємство - 1206» (далі – відповідач), про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 7978,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2008 році працевлаштування інвалідів на 2 робочих місця, фактично працевлаштовані 1 особа, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 7978,00 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліду і не зайняте ним.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, вказав, що у позивача відсутні підстави накладати адміністративно-господарські санкції, оскільки відповідач здійснював усі можливі заходи по пошуку і працевлаштуванню інвалідів, а відповідні державні органи інвалідів для працевлаштування на підприємстві на направляли.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 03359842, державну реєстрацію якого проведено Джанкойською районною державною адміністрацією 27.10.1997 року (а.с. 6).

Порядок, підстави та умови участі суб’єктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 року № 875 (далі –Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН “Звіт про наявність вакансій”(далі Інструкція № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, зазначено, що відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звіту про зайнятість інвалідів за 2008 рік, наданого відповідачем позивачу (а.с. 8), середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 46 осіб; працюючих інвалідів 1; кількість інвалідів, які повинні працювати 2, фонд оплати праці штатних працівників 367,00 тис. грн., середньорічна заробітна плата одного працівника 7950,00 грн. При цьому відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3675,00 грн.

Судом зроблено запит до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості, у відповіді на який (№ 01-07/62 від 12.11.2010 року) останній повідомив про систематичне направлення у 2008 році Відкритим акціонерним товариством «Джанкойське спецавтотранспортне підприємство - 1206» вакансій для працевлаштування інвалідів: 24.02.08р. – прибиральник території 2 вакансії; 20.02.08р. – архіваріус 1 вакансія; 20.02.08р. –прибиральник території 2 вакансії; 26.03.08р.- прибиральник території 2 вакансії; 29.04.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 28.05.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 02.06.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 25.07.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 27.08.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 26.09.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 27.10.08р. - прибиральник території 1 вакансія; 27.11.08 - прибиральник території 1 вакансія; 26.12.08р. - прибиральник території 1 вакансія. 24.02.08р. працевлаштований інвалід на посаду архіваріуса.

За таких обставин суд дійшов висновку про виконання відповідачем вимог діючого законодавства шляхом створення підприємством робочих місць для працевлаштування інвалідів, систематичне інформування про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів центру зайнятості, подання позивачу відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

При цьому суд вважає необхідним визначити, що враховуючи вищезазначене, не працевлаштування інваліда на створеному відповідачем робочому місці, на якому може використовуватись праця інваліда, сталося не з вини відповідача, а у зв’язку з відсутністю на обліку в центрі зайнятості інвалідів.

На підставі викладеного суд вважає, що у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.03.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 25.03.2010р.

Керуючись ст.ст.160-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Котарева Г.М.