Постанова № 91239718, 31.08.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/459/19

Провадження № 1-кп/487/199/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі:

головуючого судді – Бобрової І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Мазницької Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018150030001304, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Калінінграді Калінінградської області Росія, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

-10.05.2018 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт;

-29.10.2018 року Центральним районним судом міста Миколаєва за ч.2 ст.190 КК України до 850 грн. штрафу;

-20.02.2020 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 389 КК України із застосуванням ст.71, ст.72 КК України до 3 місяців 28 днів арешту та 850 грн. штрафу,-

обвинуваченого у скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.185, ст.198 КК України

сторони кримінального провадження

прокурор Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Прохорчук І.М.

обвинувачений ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:

06.04.2018 року, у невстановлений досудовим розслідуванням та під час судового розгляду час, але не пізніше 21:00 год., ОСОБА_1 , який знаходився на вулиці Соборній у місті Миколаєві, вступив у домовленість із особою, матеріали щодо якою були виділені в окреме провадження, невстановленою органами досудового розслідування особою та ОСОБА_2 , засудженим вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.09.2019 року, спрямовану на таємне викрадення чужого майна із гаража домоволодіння АДРЕСА_2 . Діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою ОСОБА_2 разом з особою матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, та невстановленою органами досудового розслідування особою, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_3 та сторонніх осіб, попередньо знаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення дверей проникли в середину гаражу, звідки таємно викрали зварювальний апарат марки «TelWin» червоного кольору, вартістю 2000 грн. та шліфувальну кутову машинку марки «EDON» червоного кольору вартістю 700 грн., що належать ОСОБА_4 .. При цьому ОСОБА_1 , який виступив у ролі пособника, увесь час знаходився неподалік від місця скоєння злочину, з метою своєчасного повідомлення співучасників злочину про появу сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню останніми крадіжки. Тобто сприяв вчиненню злочину шляхом усунення перешкод.

Після чого, утримуючи викрадене майно при собі ОСОБА_1 спільно з із особою, матеріали щодо якою були виділені в окреме провадження, невстановленою органами досудового розслідування особою та ОСОБА_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 разом з іншими співучасниками спричинили ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 2700 гривень.

Крім того 07.04.2018 року, у невстановлений досудовим розслідуванням та під час судового розгляду час, але не пізніше 23:00 год., ОСОБА_1 , який знаходився на вулиці Соборній у місті Миколаєві, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якою були виділені в окреме провадження, невстановленою органами досудового розслідування особою та ОСОБА_2 , засудженим вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.09.2019 року, спрямовану на таємне викрадення чужого майна із гаража домоволодіння АДРЕСА_2 . Діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою ОСОБА_2 разом з особою матеріали щодо якої були виділені в окреме провадження, та невстановленою органами досудового розслідування особою, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_3 та сторонніх осіб, попередньо знаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення дверей проникли всередину гаража домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали електродвигун марки «АЛМАЗ» вартістю 350 грн. та металобрухт чорного металу вагою 35 кг загальною вартістю 248,50 грн., що належать ОСОБА_4 .. При цьому ОСОБА_1 , який виступив у ролі пособника, увесь час знаходився неподалік від місця скоєння злочину, з метою своєчасного повідомлення співучасників злочину про появу сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню останніми крадіжки. Тобто сприяв вчиненню злочину шляхом усунення перешкод.

Після чого, утримуючи викрадене майно при собі ОСОБА_1 спільно з із особою, матеріали щодо якою були виділені в окреме провадження, невстановленою органами досудового розслідування особою та ОСОБА_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 разом з іншими співучасниками спричинили ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 598,50 гривень.

Крім того 10.04.2018 року близько 08:30 год. ОСОБА_1 будучи обізнаним про те, що домкрат автомобільний моделі «JF-01 PVC 2.5 т.» вартістю 700 грн. та шліфувальна машинка марки «Biltema 140W» вартістю 1100 грн., були викрадені ОСОБА_2 напередодні, діючи умисно з корисливих мотивів, на території ринку «Колос» реалізував зазначене майно невстановленій особі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.5 ст.27 ч.3 ст.185 КК України, ст. 198 КК України, та визнає його винуватим у пособництві у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, а також у збуті майна отриманого злочинним шляхом.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 , який безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснив, що 06.07.2018 року та 07.04.2018 року він домовився з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ще одним чоловік, даних якого не знає, скоїти крадіжку із гаража домоволодіння АДРЕСА_2 . Крадіжки скоювали пізно увечері, точного часу не пам`ятає. При цьому його роль полягала у тому щоб стояти на «стрьомі» та спостерігати за оточенням. Яке саме майно було викрадене точно не пам`ятає, але не заперечує проти того переліку, що зазначений в обвинувальному акті. 10.04.2018 року він на території ринку «Колос» продав невідомій особі майно, яке попередньо було викрадене ОСОБА_2 .. Грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаявся. Погодився з думкою прокурора про можливість дослідження доказів у даному кримінальному провадженні в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, підтвердивши що така його позиція є добровільною.

Викладенні показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження встановлених обставин кримінального провадження, оскільки вони отримані судом при його безпосередньому допиті, є чіткими та послідовними щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованих злочинів, що свідчить про повне розуміння ОСОБА_1 пред`явленого та визнаного судом доведеним обвинувачення.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів що характеризують ОСОБА_1 ..

За положеннями ст..9 Конституції України, ч.2 ст.8 КПК України, ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов`язанні застосовувати положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерела права.

Відповідно до положень ст..6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий суд.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, викладену у справі «Еззе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Так ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст.12 КК України, вчинено тяжкий та нетяжкий злочин.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до положень ст.66 КК України – є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - судом не встановлено.

Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні, та в Миколаївському обласному наркологічному диспансері не перебуває.

Відповідно до положень ст.65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкцій ч.3 ст.185 та ст.198 КК України із застосуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.

Відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України при призначенні остаточного покарання, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20.02.2020 року, більш суворим, призначеним за скоєння зазначених злочинів, остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на строк – три роки та 850 грн. штрафу.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до положень ст..100 КПК України.

Цивільний позов а даному кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.185, ст.198 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч.5 ст.27 ч.3 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі.

за ст.198 КК України – два роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20.02.2020 року, більш суворим, призначеним за скоєння зазначених злочинів, остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на строк – три роки та 850 грн. штрафу.

На підставі ч.3 ст.72 КК України кожне покарання виконувати окремо.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з 28 травня 2020 року, тобто з моменту затримання.

Речові докази по справі:

-Сліди папілярних узорів, упаковані в спеціальний пакет №3968714, передані до кімнати зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області (п/н 1768) – залишити на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області.

-Зварювальний апарат, електродвигун, шліфувальну машинку кутову, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити власнику ОСОБА_4

-Повітряний компресор, камеру відеоспостереження, що знаходяться в рюкзаку, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 – залишити власнику ОСОБА_6

-до кімнати зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області (п/н 98); рушницю та 57 боєприпасів, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області (п/н 99) та – знищити.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не обирався.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлялися.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.В. Боброва