Рішення № 91239214, 28.08.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8049/20

н/п 2-а/766/618/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа№766/8049/20; провадження№2-а/766/618/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Федак Лілія Романівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській облассті (ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Лютеранська, 4), Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу ГУНП в Херсонській області(місцезнаходження: 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул.. Московська, 4-а), Департаменту патрульної поліції України (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3,) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

21.05.2020 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову ЕАК №2228125 від 11.03.2020 року, винесену інспектором капітаном поліції УПП в Херсонській області Романчук Павлом Миколайовичем батальйону УПП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. Також представник позивача клопоче про поновлення строку на оскарження постанови.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що 11.03.2020 року інспектором капітаном поліції УПП в Херсонській області Романчук Павлом Миколайовичем батальйону УПП, було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК №2228125 відносно ОСОБА_1 . За змістом постанови, керований позивачем транспортний засіб не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті на коло праворуч кругового руху чим порушив п. 9.2. б ПДР.

З позиції позивача постанова не відображає дійсних обставин справи, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, 11 березня 2020 року о 06 год. 23 хв. ОСОБА_1 зупинив капітан поліції УПП в Херсонській області Романчук П.М. за адресою: м. Гола Пристань на дорозі Гола пристань - Залізний порт 1 кілометр та повідомив про відпрацювання поліцією щодо наявності технічного огляду на транспортні засоби. Після пред`явлення документів позивача звинуватили у тому, що він порушив ПДР.

Якщо враховувати інкриміноване позивачу правопорушення (не подав сигнал повороту на коло праворуч кругового руху), та врахувати рух транспортного засобу, яким керував позивач (рухався по кругу без зміни напрямку руху та не перестроюючись), то вимога вмикати сигнал світловим покажчиком є незаконною.

Позиція відповідача

03.07.2020 року представник ГУНП в Херсонській області Замостний О. через канцелярію суду подав відзив на адміністративний позов про скасування постанови ЕАК №2228125 від 11.03.2020 року у справі про адміністративне правопорушення.

Вказує, що 11.03.2020 року близько 06год.23хв., під час несення служби поліцейським було виявлено автомобіль SUBARU XV 2.0, державний номер НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал повороту відповідного напрямку при повороті на коло праворуч кругового руху, чим порушив п.9.2. «б» ПДР України. Зупинивши даного водія, поліцейським на місці було роз`яснено причину зупинки, роз`яснено права та обов`язки та повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водієм даного автомобіля був позивач.

Представник відповідача зазначає, що попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр. Крім того, сигнали покажчиками повороту обов`язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території, тощо), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру, що підтверджується поясненнями інспектора СРПП Голопристанського відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Романчука П.М. та поліцейського Голопристанського відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Бузила М.М.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення інспектором поліції Романчуком П.М., у відношенні до позивача було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2228125 від 11.03.2020 року.

Вказує, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування та задоволення позову немає.

Викладаючи свою позицію у відзиві, відповідач нормативно обґрунтовував свої заперечення посилаючись на Правила дорожнього руху України п.9.2. «б», ст. ст. 222, 255, ч.5 ст.258 КУпАП, ст. ст. 23, 62 ЗУ «Про національну поліцію».

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.05.2020 року вказана позовна заява передана в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.05.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 03.06.2020 року.

03.06.2020 року справа не розглядалась, оскільки суддя перебувала в нарадчій кімнаті з розгляду іншої цивільної справи.

Розгляд справи призначено на 15.06.2020 року.

У судове засідання, призначене на 15.06.2020 року учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, направлення судових повісток на відомі суду електронні адреси сторін, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Клопотань про можливість розгляду справи у відсутності учасників процесу та відкладення розгляду справи до суду на час проведення судового засідання не надходило.

Розгляд справи відкладено на 22.06.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.06.2020 року замінено відповідача по справі Управління патрульної поліції в Херсонській області на належних відповідачів - Головне управління Національної поліції в Херсонській області та Голопристанське відділення поліції Новокаховського відділу ГУ НП в Херсонській області.

Розгляд справи відкладено на 11.08.2020 року.

У час призначений для розгляду справи позивач та його представник не з`явився. 10.08.2020 року на електронну адресу суду Федак Л.Р. , діючи в інтересах позивача, подала заяву про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 11.08.2020 року представник відповідача за довіреністю - Замостний О.І. проти відкладення розгляду справи не заперечував. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено клопотання представника позивача задовольнити, розгляд справи відкласти на 18.08.2020 року.

18.08.2020 року справа не розглядалась, оскільки суддя перебувала в нарадчій кімнаті з розгляду іншої цивільної справи.

Розгляд справи призначено на 28.08.2020 року.

У час призначений для розгляду справи позивач та його представник не з`явилися, 28.08.2020 року через канцелярію суду Федак Л.Р., діючи в інтересах позивача, подала заяву про проведення розгляду справи в письмову провадженні без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримали, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Додатково зазначила, що протягом 5-днів буде подано заяву щодо ухвалення додаткового рішення щодо судових витрати.

У поданій заяві 28.08.2020 року Замостний О.І., який діє від імені ГУНП в Херсонській області на підставі довіреності, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви представника позивача, представника відповідача про розгляд справи без їх участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду із позовом.

До позовної заяви долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду з підстав того, що постанова позивачеві не була вручена капітаном поліції 11.03.2020 року, а 15.03.2020 року він виїхав за кордон.

Повернутись як планував позивач 18.03.2020 року не вдалось до України із-за закриття кордонів, що пов`язано встановленням з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на всій території України карантину, який подовжено до 22.05.2020 року.

Постанову ЕАК №2228125 від 11.03.2020 року отримано захисником позивача Федак Л.Р. 19.05.2020 року у Суворовському РВ ДВС у м. Херсоні після того як 15.05.2020 року представнику позивача стало відомо про відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваної постанови.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Строки звернення до суду визначенні ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом, або іншими Законами.

Згідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення(постанови), а щодо рішень(постанов) у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З урахуванням положень ст. ст. 122,123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Із долучених до клопотання доказів вбачається, що з постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не можливо встановити наявність підпису позивача про отримання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 виїхав з України 15.03.2020 року.

12.05.2020 року старшим державним виконавцем Суворовського РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Кондратюк О.М. відкрито виконавче провадження №62029737 з примусового виконання постанови № ЕАК 2228125 від 11.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 850 грн. Вказану постанову направлено на адресу позивача 14.05.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням №7300336643103.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.

Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року Розділ VІ КАС України доповнено частиною 3, зі змісту якої вбачається, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину (у редакції станом на 21.05.2020 року).

Карантин на території України встановлено з 12.03.2020 року Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 року), і станом на 21.05.2020 року не скасовано.

Виходячи із обставин, викладених вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду є обґрунтованими а тому їх слід поновити.

Обставини встановлені судом.

11 березня 2020 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

У постанові серії ЕАК №2228125 від 11.03.2020 року, що винесена відносно позивача, зазначено, що 11.03.2020 року о 06:23 год. у м. Гола пристань Дорога Гола Пристань - Залізний порт 1 км., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SUBARU XV 2.0, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті на коло праворуч кругового руху, чим порушив п.9.2 б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З позиції позивача постанова не відображає дійсних обставин справи, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, адже якщо враховувати інкриміноване правопорушення (не подав сигнал повороту на коло праворуч кругового руху), та врахувати рух транспортного засобу, яким керував позивач (рухався по кругу без зміни напрямку руху та не перестроюючись), то вимога вмикати сигнал світловим покажчиком є незаконною.

З поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву встановлюється, що відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що 11.03.2020 року близько 06год.23хв., під час несення служби поліцейським було виявлено автомобіль SUBARU XV 2.0, державний номер НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал повороту відповідного напрямку при повороті на коло праворуч кругового руху, чим порушив п.9.2. «б» ПДР України. Зупинивши даного водія, поліцейським на місці було роз`яснено причину зупинки, роз`яснено права та обов`язки та повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що додатково підтверджується поясненнями інспектора СРПП Голопристанського відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Романчука П.М. та поліцейського Голопристанського відділення поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Бузила М.М .

Представник відповідача зазначає, що попереджувальні сигнали застосовуються для своєчасного інформування учасників дорожнього руху про намір виконати маневр. Крім того, сигнали покажчиками повороту обов`язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території, тощо), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, в тому числі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.8.1. ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

За п. 8.4. ПДР України дорожні знаки поділяються на групи: попереджувальні знаки, знаки пріоритету, заборонні знаки, наказові знаки, інформаційно-вказівні знаки, знаки сервісу, таблички до дорожніх знаків.

Відповідно до п. 9.1.а. ПДР України попереджувальними сигналами є: сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом (п. 9.2.б. ПДР України)

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи, що відповідачами не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ) строк звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Федак Лілія Романівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській облассті (ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Лютеранська, 4), Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу ГУНП в Херсонській області(місцезнаходження: 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул.. Московська, 4-а), Департаменту патрульної поліції України (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3,) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ЕАК №2228125 від 11.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 28.08.2020 року.

Суддя: Є.М. Булах