Рішення № 91235420, 12.08.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2020 Справа №607/10247/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем ОСОБА_3 , посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося. Вони люди різних характерів та поглядів на життя, через що в сім`ї часто виникали сварки та непорозуміння. Зазначила, що сторони близько трьох років, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків. Вважає, що шлюб між ними існує формально, а тому просить його розірвати.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Іващенко О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає та погоджується на розірвання шлюбу. На підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, просить повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при зверненні із позовом в суд.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі із 05 травня 2005 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 12 червня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

У даному шлюбі народилося двоє дітей: донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом із пояснень сторін з`ясовано, що вони близько трьох років не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, втратили почуття взаєморозуміння та любові один до одного, стали чужими людьми.

Сумісне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим. Шлюб існує лише формально.

Відповідно до вимог ст. ст. 111, 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями частини третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

За таких обставин, суд вважає, що шлюб слід розірвати так, як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки порушує його особисті права та законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , зареєстрований 05 травня 2005 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №415.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. сплаченого нею судового збору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі (код 37977726) повернути ОСОБА_1 п`ятдесят відсотків сплаченого нею 16 червня 2020 згідно квитанції №0.0.1737683706 в ПАТ КБ Приватбанк судового збору, у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 14 серпня 2020 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 - місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан