Вирок № 9123540, 15.04.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-228/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2010 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарі Доля К.В.

за участю прокурора Семененка В.П.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с. Перейма, Балтського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_5 судимого 30 червня 2005 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 1, 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 2 роки; 07 лютого 2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст. 162 ч. 1, 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі

в скоєнні злочинів передбачених ст. 395, ст. 185 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_2 будучи раніше засудженим та звільнившись із місць позбавлення волі 30 квітня 2009 року, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв злочин.

Так, ОСОБА_2 02 вересня 2009 року, приблизно в 17.00 годин, із проникненням у житло, у квартиру АДРЕСА_1, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1

При цьому, ОСОБА_2 02 вересня 2009 року, приблизно в 17.00 годин, знаходячись по місцю свого мешкання, у квартирі АДРЕСА_1 вирішив скоїти крадіжку чужого майна із квартири АДРЕСА_1. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_2 підійшов до вхідних дверей квартири № 51, подзвонив у дзвінок вхідних дверей, та пересвідчившись у тому, що мешканці квартири № 51 відсутні, оскільки вхідні двері йому ніхто не відчинив, повернувся по місцю свого мешкання в квартиру № 52. Продовжуючи далі свої злочинні дії ОСОБА_2 з балкону квартири № 52 проник на балкон квартири № 51 після чого проник у приміщення квартири № 51, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: золоту обручку, ціною 250 гривень, золоту обручку, ціною 250 гривень, золоту обручку, ціною 450 гривень, золоту каблучку, ціною 500 гривень, золоту каблучку, ціною 300 гривень, золотий ланцюжок, ціною 800 гривень, золотий ланцюжок, ціною 250 гривень, гроші в сумі 2900 гривень, а всього майна на загальну суму 5 700 гривень.

З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_2 будучи особою, щодо якої при звільненні з місць позбавлення волі, встановлено адміністративний нагляд, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При цьому, ОСОБА_2, будучи раніше засудженим 07 лютого 2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 3, 162 ч. 1, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

При звільненні з місць позбавлення волі, а саме з Арбузинської виправної колоній № 83 Миколаївської області, ОСОБА_2 згідно постанови Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30 квітня 2009 року було встановлено адміністративний нагляд строком на два роки та встановлені наступні обмеження: заборона виїзду за межі міста в особистих справах; заборона виходу за межі квартири в період з 22.00 годин до 06.00 годин ранку наступного дня; заборона під час дії адміністративного нагляду відвідувати кафе, бари, ресторани та місця торгівлі спиртними напоями на розлив; з'являтись на реєстрацію до відділу внутрішніх справ 3 рази на місяць.

У день звільнення з місць позбавлення волі 30 квітня 2009 року начальником Арбузинської виправної колоній № 83 Миколаївської області, ОСОБА_2 було оголошено постанову про встановлення йому, адміністративного нагляду та його зобовязано зареєструватись в 5 денний строк у Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві не пізніше 05 травня 2009 року. Також ОСОБА_2 був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду й несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання.

По прибуттю до м. Києва за місцем свого проживання, у квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 05 травня 2009 року у встановленому законом порядку став на обліку ВДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де він був письмово попереджений про встановлення відносно нього наступних обмежень: не виїжджати за межі м. Києва по власним та робочим питанням без дозволу Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві; не виходити із квартири АДРЕСА_1 в м. Києві з 22.00 годин до 06.00 годин наступної доби щоденно, на період нагляду; з'являтись на реєстрацію до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 109 до старшого інспектора ВДІМ Березівського В.Р. кожного 1,2,3 понеділка місяця з 16.00 до 18.00 годин, а у випадках його відсутності - до чергового по райуправлінню; не відвідувати на період нагляду кафе, бари, ресторани та місця торгівлі спиртними напоями на розлив.

Однак, ОСОБА_2, перебуваючи під адміністративним наглядом, з метою ухилення від адміністративного нагляду, у період з 12 жовтня 2009 року без дозволу керівництва Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві умисно, самовільно залишив місце проживання, АДРЕСА_1 чим порушив правила адміністративного нагляду.

При перевірці працівниками міліції місця проживання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 в м. Києві: 21 вересня 2009 року в 22.00 години, 22 вересня 2009 року в 22.00 години та 06 листопада 2009 року в 22.00 години було встановлено, що останній був відсутній без поважних причин, про що були складені відповідні рапорти та акти перевірок дільничним інспектором міліції про відсутність піднаглядного.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3, ст. 395 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся в скоєному, дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердив суду обставини скоєння ним злочинів, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочинів. Пояснивши, що 02 вересня 2009 року, приблизно в 17.00 годин, він перебував по місцю свого мешкання в АДРЕСА_1, де в нього виник умисел вчинити крадіжку із квартири АДРЕСА_1 так як йому потрібні були гроші. Подзвонивши в дверний дзвінок квартири № 51, та пересвідчившись, що у вищевказаній квартирі нікого немає, оскільки двері квартири йому ніхто не відчинив, він через балкон своєї квартири, переліз на балкон квартири № 51, який є суміжним з їх квартири. При цьому за допомогою викрутки він відчинив віконну раму та витягши скло, заліз на балкон де за допомогою викрутки відчинив балконні двері. Потрапивши всередину квартири, він почав перевіряти вміст шафи, звідки викрав гроші в сумі 2900 гривень та золоті вироби, а саме: три золоті обручки, два золоті персні та три золоті ланцюжка. Після цього у вхідних дверях він викруткою відкрутив шурупи на дверній ручці та поклав її на підлогу, щоб господарка вирішила, що в її квартиру залізли шляхом злому замка. Після цього, він через балкон повернувся до своєї квартири де на підлозі балкону залишив штапик від рами вікна, який перед цим він виламав із внутрішньої сторони кватирки балкону квартири № 51, щоб у подальшому його викинути. У цей же день він маршрутним таксі направився до м. Одеса, де продав вищевказані золоті вироби на ринку раніше незнайомим йому особам за 2500 гривень які з викраденими грошима витратив на власні потреби.

30 квітня 2009 року відносно нього був встановлений адміністративний нагляд строком на 2 роки. Однак, після скоєння ним крадіжки 02 вересня 2009 року із квартири АДРЕСА_1, він був вимушений переховуватись від працівників міліції та по місцю свого мешкання не проживав та не з'являвся на реєстрацію до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Заявлений потерпілою цивільний позов визнав, згоден його відшкодовувати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 02 вересня 2009 року, приблизно о 09.00 годин, вона, зачинивши вхідні двері своєї квартири та вікна в кімнатах, направилась на дачу до с. Баришівка Баришівського району Київської області, звідки повернулась до місця свого мешкання 08 вересня 2009 року та виявила, що ручка вхідних дверей її квартири знята та лежала на підлозі всередині квартири, а дверцята тумбочок та двері балкону в кімнаті відчинені. Перевіривши чи на місці її цінні речі, вона виявила відсутність у шафі на поличці під постільною білизною гаманця в якому знаходились 2900 гривень, а також золотих виробів, які лежали в шафі на поличці: золотої обручки, вагою 5 г, ціною 250 гривень; золотої обручки, вагою 5 г, ціною 250 гривень; золотої обручки, вагою 4,5 г, ціною 450 гривень; золотої каблучки, вагою 5 г, ціною 500 гривень; золотої каблучки, вагою 3 г, ціною 300 гривень; золотого ланцюжка, вагою 8 г, ціною 800 гривень; золотого ланцюжка, вагою 3 г, ціною 250 гривень.

Пізніше вона помітила, що металопластикові двері на балконі її квартири відчинені, однак пошкоджень не мали, та розбита кватирка із правої сторони вікна балкону та вирваний штапик віконної рами вищевказаного вікна балкону. Після чого вона викликала працівників міліції.

По кримінальній справі нею заявлено цивільний позов на суму 5 700 гривень, завданої їй матеріальної шкоди, яку вона просить стягнути з підсудного.

Оскільки підсудний ОСОБА_2, свою вину в скоєному визнав повністю, не оспорював розмір заявленого потерпілою цивільного позову та фактичні обставини справи, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1, та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2, у скоєнні інкримінованих йому складів злочинів повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України є правильною, оскільки він із проникненням у житло, повторно, таємно викрав чуже майно; будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, самовільно залишив місце проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_2 суд, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що є тяжким злочином та злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем останнього відбування покарання в Арбузинській виправній колонії № 83, на час скоєння злочину суспільно-корисною працею зайнятий не був, не працює, раніше судимий, його відношення до скоєного, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочину, обставиною що пом'якшує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.

Заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов на суму 5700 гривень суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, а саме: вартість проведення дактилоскопічних експертиз, що підтверджується розрахунком їхньої вартості (а.с. 80, 87, 96, 104, 111).

Речові докази по справі: металеві плоскогубці сірого кольору та дерев'яний штапик від віконної рами, що зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, суд вважає за необхідне знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 395 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років шести місяців позбавлення волі; за ст. 395 КК України у вигляді шести місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 3 (трьох) років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 10 листопада 2009 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -5700 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення дактилоскопічних експертиз 2433 гривні 85 копійок. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в ГУДКУ в Київській області код 25575285, МФО 821018 (послуги експерта).

Речові докази по справі: металеві плоскогубці сірого кольору та дерев'яний штапик від віконної рами, що зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: