Ухвала суду № 91235193, 31.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2020 Справа №607/12180/17

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Кунцьо С.В.

суддів Базан Л.Т., Багрій Т.Я.

секретаря с/з Гнатів Ю.П.

прокурора Єдинак І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Гончарова М.С.

представника потерпілої адвоката Бутрин С.В.

потерпілої ОСОБА_2

під час проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , з домашнього арешту на тримання під вартою, зазначивши про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, а також наявність ризиків того, що ОСОБА_1 зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та експерта у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, запобігти яким можна лише застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того прокурор підтримала подане нею раніше клопотання про призначення повторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, з урахуванням того, що у висновках експертів, що містяться в матеріалах справи, наявні розбіжності щодо психічного стану ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення. Проведення повторної експертизи просить доручити експертам Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1, що знаходиться в с. Скаржинці Ярмолинецького району Хмельницької області та на її вирішення поставити наступні питання: чи страждав ОСОБА_1 під час вчинення суспільно небезпечного діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки; якщо ОСОБА_1 страждав на будь-який із вказаних розладів на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, чи міг внаслідок цього усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та/або керувати ними; якщо ОСОБА_1 не страждав на будь-який із вказаних розладів, чи міг він під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії; якщо ОСОБА_1 не страждав на будь-який із вказаних розладів чи міг він під час вчинення суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями; чи була на момент вчинення суспільно небезпечного діяння у ОСОБА_1 знижена здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, якщо так, то чи усвідомлював ОСОБА_1 свої дії та чи керував ними внаслідок цього; якщо на момент вчинення суспільно небезпечного діяння у ОСОБА_1 не була знижена здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, то чи усвідомлював ОСОБА_1 свої дії та чи керував ними; чи в даний час ОСОБА_1 страждає психічними хворобами, чи може давати звіт своїм діям і керувати ними; чи потребує ОСОБА_1 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, яких саме. У разі задоволення судом клопотання про призначення повторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_1 просить направити останнього до медичного закладу для проведення такої експертизи.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Бутрин С.В. підтримали клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, а також про призначення повторної експертизи та направлення обвинуваченого до медичного закладу для її проведення, при цьому зазначивши про необхідність при проведенні експертизи урахування експертами усіх обставин справи та пояснень свідків.

Захисник обвинуваченого - адвокат Гончаров М.С. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на тримання під вартою та в його задоволенні просив відмовити, зазначивши про безпідставність такого клопотання.

Крім того захисник обвинуваченого - адвокат Гончаров М.С. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про призначення повторної судової психолого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні, зазначивши про те, що під час проведення попередніх експертиз в справі перед експертами ставились різні питання, тому висновки експертів різняться між собою. При цьому захисник обвинуваченого також заперечив щодо направлення обвинуваченого до медичного закладу для проведення експертизи, посилаючись на недопустимість застосування в даному випадку положень ст. 509 КПК України. Також захисник обвинуваченого зазначив, що у разі задоволення клопотання прокурора про призначення експертизи її проведення доцільно доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз або експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою обвинуваченому, колегія суддів приходить до висновку про доцільність його часткового задоволення, зокрема в частині клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на тримання під вартою слід відмовити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом, заборонивши йому залишати житло цілодобово, з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що згідно ухвали колегії суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2020 року застосований відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було змінено на цілодобовий домашній арешт.

При вирішенні клопотання прокурора про зміну обвинуваченому запобіжного заходу колегією суддів враховується те, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України за ступенем тяжкості відноситься до особливо тяжкого злочину. Також колегією суддів враховується наявність ризиків того, що обвинувачений зможе переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків та інших учасників кримінального провадження у кримінальному провадженні, однак зазначений ризик зменшився, оскільки останні вже допитані під час судового розгляду.

В той же час колегія суддів вважає, що прокурором не доведено того, що запобігти зазначеним ризикам зможе лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому суд бере до уваги положення ст. 183 КПК України, згідно якої передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Окрім цього судом враховується і те, що обвинувачений ОСОБА_1 жодного разу не порушив умови застосованого відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Таким чином на даний час суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на тримання під вартою, натомість приходить до переконання про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_1 - цілодобово із застосуванням електронного засобу контролю.

Крім того при вирішенні клопотання прокурора про призначення повторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи колегія суддів приходить до висновку про доцільність часткового задоволення зазначеного клопотання та призначення у даному кримінальному провадженні повторної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити питання, зазначені в клопотанні прокурора, однак проведення даної експертизи слід доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії на наркології Міністерства охорони здоров`я України, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду - ч. 3 ст. 242 КПК України.

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 передбачено, що повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Крім того п. 4.15 вказаної Інструкції передбачено, що у дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Згідно ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Так, з висновку судово-психіатричного експерта № 424 Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні від 05 вересня 2017 року вбачається, що «в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину, ОСОБА_1 психічними хворобами чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними».

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №145 КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» « ОСОБА_1 в момент скоєного кримінального правопорушення перебував в стані значного емоційного збудження, який суттєво вплинув на усвідомлення ним власних дій та керування ними. … в такому стані відсутнє планування та однозначне передбачення наслідків своїх дій».

Таким чином, зважаючи на доводи прокурора, з врахуванням того, що у вказаних вище експертних висновках містяться розбіжності щодо психічного стану обвинуваченого ОСОБА_1 в момент вчинення кримінального правопорушення, з метою повторного з`ясування питань, які потребують спеціальних знань та мають суттєве значення для кваліфікацій дій обвинуваченого, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні слід призначити повторну стаціонарну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії на наркології Міністерства охорони здоров`я України, куди слід направити обвинуваченого ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, та надати у розпорядження експертів матеріали кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 242, 331, 332, 336, 369, 376, 509 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково. В частині клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на тримання під вартою - відмовити. Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово із застосуванням електронного засобу контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за першою вимогою до суду; здати на зберігання в Тернопільське РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; носити засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до 00 год. 00 хв. 30 вересня 2020 року.

Клопотання прокурора про призначення повторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи - задовольнити частково.

Призначити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, повторну комплексну стаціонарну судову психолого-психіатричну експертизу з метою встановлення психічного стану обвинуваченого ОСОБА_1 , проведення якої доручити експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії на наркології Міністерства охорони здоров`я України, розташованого за адресою 04080, м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), будинок 103.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1). Чи страждав ОСОБА_1 під час вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки?

2). Якщо ОСОБА_1 страждав на будь-який із вказаних розладів на момент вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, чи міг внаслідок цього усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та/або керувати ними?

3). Якщо ОСОБА_1 не страждав на будь-який із вказаних розладів, чи міг він під час вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, усвідомлювати свої дії?

4). Якщо ОСОБА_1 не страждав на будь-який із вказаних розладів чи міг він під час вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, керувати своїми діями?

5). Чи була на момент вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, у ОСОБА_1 знижена здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то чи усвідомлював ОСОБА_1 свої дії та чи керував ними внаслідок цього?

6). Якщо на момент вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, у ОСОБА_1 не була знижена здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, то чи усвідомлював ОСОБА_1 свої дії та чи керував ними?

7). Чи в даний час ОСОБА_1 страждає психічними хворобами, чи може давати звіт своїм діям і керувати ними?

8). Чи потребує ОСОБА_1 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру? Якщо так, яких саме?

Для вирішення вищевказаних питань, поставлених перед експертами, направити обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 для проведення повторної комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи в Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров`я України, що розташований за адресою 04080, м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), будинок 103, на строк не більше двох місяців.

У розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року (справа №607/12180/17 в 4-ох томах).

Розгляд кримінального провадження за №12017210000000234 від 07 серпня 2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст.115 КК України, відкласти до отримання судом висновку експерта.

Ухвалу про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді домашнього арешту передати на виконання та контроль за поведінкою обвинуваченого в Тернопільське РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику, прокурору, а також надіслати в Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії на наркології Міністерства охорони здоров`я України (04080, м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), будинок 103) для виконання в частині проведення експертизи та в ГУНП в Тернопільській області для виконання в частині направлення обвинуваченого ОСОБА_1 для проведення повторної комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи в експертну установу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Кунцьо С.В.

Судді Базан Л.Т.

Багрій Т.Я.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо