Ухвала суду № 91234451, 28.08.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/2128/20

Номер провадження 1-кс/585/622/20

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

28 серпня 2020 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О., за участю:

секретаря судового засідання Рибіної Н.В., прокурора Сухоставець О.О., слідчого Заєць О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Маляра М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Роменського міськрайонного суду Сумської області

клопотання слідчого Роменського ВП ГУМВС України в Сумській області Заєць О.М., погоджене із прокурором Роменської місцевої прокуратури Сумської обалсті Сухоставець О.О., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, Млинівського району, с.Терешів, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 12020200100000527 від 26.08.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28.08.2020 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло відповідне клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області. Млинівського району, с.Терешів, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

1.1 Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським ВП ГУМВС України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Роменською місцевою прокураторою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020200100000527 від 26.08.2020 року, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

За версією органу досудового розслідування, 26.08.2020 року близько 17.30 год. ОСОБА_1 приїхав на автомобілі марки «ChevroletLacetti» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 до автомобільної стоянки, яка розташована на території магазину «Рона» в м.Ромни по вул.Залізничній 143Б. На стоянці ОСОБА_1 виявив автомобіль марки «ZAZVida» д.н. НОМЕР_2 з якого вирішив вчинити крадіжку речей.

ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки ,у не встановлений досудовим слідством спосіб, вимкнув сигналізацію вказаного автомобіля, відімкнув передні пасажирські дверцята та проник до середини автомобіля. Там він на задньому пасажирському сидінні помітив поліетиленовий білий пакет, в якому знаходилась жіноча сумка чорного кольору, виготовлена з крокодилової шкіри, яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 взяв даний пакет з сумкою та залишив салон автомобіля, таким чином викравши її. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 шкоди на заявлену суму 15000,00 грн.

Крім того, 26.08.2020 року близько 18.20 год. ОСОБА_1 приїхав на автомобілі марки «ChevroletLacetti» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 до магазину « Шанс », який знаходиться по бульвару Шевченка, 9 у м.Ромни. Поблизу вказаного магазину ОСОБА_1 виявив припаркований автомобіль марки FiatTipo д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцю АДРЕСА_4 , з якого вирішив вчинити крадіжку речей.

З цією метою ОСОБА_1 , у не встановлений досудовим слідством спосіб, вимкнув сигналізацію вказаного автомобіля, відімкнув передні пасажирські дверцята та проник до середини автомобіля де виявив на задньому пасажирському сидінні жіночий рюкзак темного кольору, в якому знаходився мобільний телефон марки «Хуавей» золотистого кольору, грошові кошти в сумі 40 грн. та інші дрібні побутові речі, що належать неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказаний рюкзак з телефоном та іншими речами ОСОБА_1 взяв до рук, та разом із ним покинув автомобіль, таким чином викравши його. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядились на власний розсуд, завдавши шкоди потерпілому на суму 3000,00 гривень.

27.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2,3 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

1.2 Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Сухоставець О.О. у судовому засіданні клопотання підтримала, -пояснення надала аналогічні тексту клопотання та зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину.

З приводу ризиків зазначила, що ризик переховуватись від органів досудового слідства та суду досить високий, оскільки ОСОБА_1 підозрюється в тяжкому злочині, та не проживає на території м. Ромни. Ризик знищити чи спотворити речові докази полягає в тому, що досудовим слідством не з`ясовано, за допомогою якого пристрою було здійснено відключення авто від системи сигналізації, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе приховати можливі докази. Стосовно ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначила, що відносно ОСОБА_1 на розгляді в Солом`янському районному суді м.Києва перебувають матеріали кримінального провадження, за вчинення ним корисливого злочину проти власності на території м.Києва, на шлях виправлення не став, вчинив інше корисливе кримінальне правопорушення, а тому ризик вчинити інше кримінальне правопорушення досить високий. На підставі зазначеного сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Просила обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 72000 грн.

Слідчий заявлене ним клопотання підтримав, додав, що ОСОБА_1 перебував у розшуку в іншому кримінальному провадженні, а тому ризик переховуватись від органів досудового слідства та суду досить високий.

1.3 Доводи сторони захисту

Захисник Маляр М.В. заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що стороною обвинувачення підозра необґрунтована.

З приводу наведених у клопотанні ризиків зазначив, що ОСОБА_1 не вчинив ніяких дій, які б давали прокурору можливість стверджувати про існування зазначених ризиків. Просив обрати відносно ОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та додатково пояснив, що до злочину він не причетний, ніяких крадіжок він не вчиняв. Просив обрати відносно нього домашній арешт по місцю проживання свідка ОСОБА_2 .

1.4 Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чожого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаній з проникненням у інше сховище.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) показами свідка ОСОБА_2 наданими слідчому судді, відповідно до яких він повідомив, він працює таксистом на автомобілі «ChevroletLacetti» д.н. НОМЕР_1 , який взяв в оренду. Близько місяця тому в м.Києві він познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , спілкувався з ними періодично. 25.08.20 року він вирішив повернутись в м.Ромни щоб відпочити від таксування, повідомив останніх про свої наміри, на що вони запитали чи можна поїхати з ним. Він погодився на це. Сказав, що вони всі разом відпочинуть. 26.08.20 року вони в м.Ромни гуляли з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , десь о 16 годині 45 хвилин приїхали до магазину «Рона», стали на стоянку, він сидів і писав повідомлення в своєму телефоні. ОСОБА_1 вийшов з авто. ОСОБА_7 сидів поряд ним. В автомобілі ніяких речей не було. Потім ОСОБА_7 сказав, поїхали. Вони поїхали за ОСОБА_1 , який йшов по дорозі на вихід зі стоянки,. Коли вони підїхали то він сів у автомобіль позаду, сказав, що потрібно повернутись та підібрати пакет біля машини. Він це зробив. Коли повернулись на стоянку до магазина Рона, то ОСОБА_1 забрав пакет, який лежав під сріблястим «Шевроле». ОСОБА_1 не пояснив, що це за пакет. Спочатку він розсердився на ОСОБА_1 , щоб той не тягнув в автомобіль різні речі, але той його запевнив, що все буде добре. Після Рони вони приїхали на вулицю Соборну і зупинились біля магазину «Шанс». Він сидів у автомобілі та переписувався, а ОСОБА_1 знову кудись ходив. Після цього він залишив ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в місті, а сам поїхав купатись з товаришем. Коли повернувся, то вони зустрілись біля парку Шевченка , він пішов гуляти в парк з дружиною та дитиною, а ОСОБА_1 та ОСОБА_7 залишились в автомобілі. Коли повернувся, близько 19 години, то біля автомобіля була поліція. Хлопців затримали. Потім з його дозволу обшукали автомобіль. Вилучили речі, які йому не нележать. Серед них був пакет, в якому була сумка, схожа на шкіряну. Потім з його дозволу обшук був у нього вдома;

(2) протоколами огляду місця події від 26.08.2020 року, з автомобіля ChevroletLacetti» д.н. НОМЕР_1 вилучено: мобільні телефони, рюкзак сірого кольору, 2 квитанції, одяг;

(3) протоколом обшуку від 26.08.2020 року, проведеного в кватирі АДРЕСА_5 , згідно якого було вилучено: 4 сімкартки, 3 мобільних телефони, набої в кількості 5 шт, предмет схожий на вогнепальну зброю разом з магазином;

(4) відеозаписом з камер спостереження розміщених на стоянці будівельного маркету «Рона» в м.Ромни згідно яких вбачається, що з автомобіля «ChevroletLacetti» д.н. НОМЕР_1 ., виходить особа , чоловічої статі, зовні схожа на ОСОБА_1 підходить до сріблястого автомобіля «Шевроле»., і кидає щось під колеса цього авто. Авто ОСОБА_2 виїжджає з стоянки , потім повертаєть, під`їжджає до сріблястого «Шенвроле», паркується біля цього автомобіля, після чого зупиняється і стоїть кілька хвилин. Десь через одну хвилину, в автомобілі «ChevroletLacetti» відчиняються праві задні дверцята, ніхто не виходить, а потім двері зачиняються. Автомобіль «ChevroletLacetti» виїжджає зі стоянки.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, є обґрунтованими та допустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, допустимості доказів, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Належну оцінку доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 , вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу

1.6 Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 , за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, а зважаючи на той факт, що у відношенні підозрюваного на розгляді в суді перебуває інше кримінальне провадження, у звязку з чим розуміє невідворотність покарання. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, підозрюваний вчиняв дії, які свідчать про ухилення від органів досудового слідства та суду, оскільки на досудовому слідстві оголошувався у розшук в інших кримінальних провадженнях, що значно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, судом береться до уваги , що підозрюваний не має паспорту, який з його слів ним втрачено, зареєстрований по місцю навчання, яке закінчив два роки тому, та не має власного житла, а живе у квартирі, яку, з його слів, винаймає з батьком. Всі ці обставини і їх сукупності свідчать про те, що ризик переховуватись від органів досудового слідства та суду досить високий.

Також, слідчим суддею береться до уваги твердження прокурора, щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на те, що ОСОБА_1 вже вчиняв кримінальне правопорушення( на розгляді в Солом`янському районному суді м.Києва перебуває кримінальне провадження відносно нього) , а тому вказаний ризик має місце, що у сукупності зазначених тверджень було доведено прокурором у судовому засіданні.

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчий суддя вважає, що такий не є явно небгрунтованим, оскільки з показів потерпілих, автомобілі були зачинені на сигналізацію, у звязку з чим слідству належить зясувати, яким способом було здійснено проникнення.

Що стосується ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, то слідчий суддя вважає такий ризик досить високим, оскільки свідок ОСОБА_2 є товаришем підозрюваного і вже вході його допиту слідчим суддею дав покази, які не вповній мірі відповідають показам викладеним в протоколі допиту слідчим, а тому підозрюваний може вплинути на свідка з метою зміни показів останнім на свою користь з метою уникнення відповідальності, враховуючи, що підозрюваний не визнає своєї причетності до злочину.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та впливати на свідків.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочини у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, та беручи до уваги, що ОСОБА_1 не має свого житла, втратив паспорт, не має місця постійного проживання та міцних соціальних зв`язків, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопрушення. Крім того, підозрюваний не має постійного місця проживання, а бажання проживати у житлі свідка ОСОБА_2 , зробить реальним ризик впливати на цього свідка. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувалося, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.

Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України 26.08.2020 року, час фактичного затримання зазначено,-23год.15хв. 26.08.2020 року, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що працівники поліції затримали ОСОБА_1 о 19 год.00 хв., а слідчий утоснив, що необхідно часом затримання вважати час зазначений в протоколі огляду місця події,- 20 год.10.хв.26.08.2020 року. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не спростованими стороною обвинувачення доводи свідка ОСОБА_2 в цій частині, а тому фактичним часом затримання необхідно вважати,- 19 год.00хв. 26.08.2020 року, у звязку з чим датою закінчення дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_1 слід вважати 24 жовтня 2020 року 19 год.00 хв..

1.7 Щодо визначення застави

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні слідчий не просить застосувати заставу, разом з тим, прокурор у судовому засіданні зазначила, що як альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_1 може бути обрано тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 72000 грн.

Слідчий суддя не погоджується із слідчим, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави, та частково погоджується з прокуром, з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосований у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого (підозрюваного), його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (підозрюваного).

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого (підозрюваного), його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого (підозрюваного) в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, розміру завданої шкоди вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень. Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного та його родини, не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною для нього та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного.

При вирішенні питання можливості застосування застави, слідчим суддею враховано наявну в матеріалах справи позитивну характеристику на підозрюваного та відсутність у нього майна.

1.8 Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави.

Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце проживання,-м.Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020200100000527 від 26.08.2020, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду;

За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Роменського ВП ГУМВС України в Сумській області Заєць О.М., погоджене із прокурором Роменської місцевої прокуратури Сумської обалсті Сухоставець О.О., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Рівненської області. Млинівського району, с.Терешів, громадянина України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючому в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 жовтня 2020 року до 19 години 00 хвилин.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за реквізитами: отримувач коштів UA558201720355249001000008869, Отримувач коштів ТУ ДСА в Сумській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240, ДКСУ м.Київ, код банку отримувача 820172.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом часу дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

3) не відлучатися з міста фактичного проживання місто Київ без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 з дня отримання повного тексту ухвали..

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 31 серпня 2020 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О.О.Євлах