Ухвала суду № 91233522, 21.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11942/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Федосєєва С.В.,

при секретарі Неділько Л.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Петреченка А.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тбілісі, Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, без постійного місця проживання на території України, зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040004798 від 20.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Новицького М.І.,

захисника Дунь В.В..,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Бакурадзе З.В.,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Петреченко А.О. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Новицьким М.І.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20 серпня 2020 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 та спільно з ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, перебували поблизу будинку АДРЕСА_4 , де у останніх виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, та вони обрали об`єктом свого протиправного посягання чуже майно, яке знаходилось в приміщенні квартири АДРЕСА_4 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, пов`язаного з проникненням до житла, з метою особистого протиправного збагачення, за попередньою змовою групо осіб ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи за заздалегідь розподіленими між собою ролями, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 проникли у приміщення вищевказаної квартири № 28 попередньо пошкодивши скло вікна шляхом розбиття що на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 проникли всередину квартири АДРЕСА_4 , а ОСОБА_2 , згідно попередньо розподілених заздалегідь ролей, залишився в дворі будинку № 5 та спостерігав за протиправними діями, а також за навколишньою обстановкою, маючи намір попередити ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 в разі появи на місці події мешканців будинку або інших осіб які могли бути свідками злочину.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті незаконне збагачення ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 діючи за заздалегідь розробленим планом дій та розподіленими між собою ролями, перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири здійснили її обшук, де виявили наступне майно яке таємно викрали, після чого ОСОБА_3 , діючи за чітким розподілом ролей міняється ролями з ОСОБА_2 , таким чином за зовнішньою обстановкою починає спостерігати ОСОБА_7 а ОСОБА_2 проникає до вище вказаної квартири через розбите вікно та спільно з ОСОБА_1 перебувають в квартирі в пошуку цінних речей. Після чого ОСОБА_2 з частиною викраденого з квартири майна, відчинив вхідні двері вищевказаної кватири з середини та направився на вихід з під`їзду, вийшовши через вхідні двері виніс частину викраденого майна та біля підїзду передав його ОСОБА_3 . Слідом за ним з підїзду вийшов ОСОБА_1 з частиною викраденого майна.

Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , викрадене майно зберігаючи при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном, а саме телевізором марки «Самсунг» вартістю 12 332 грн. 50 коп.; монітором марки «Делл» вартістю 4 121 грн. 88 коп.; процесором марки марки «Кор» вартістю 6 717 грн. 69 коп.; тонометром автоматичний марки «Велл» вартістю 959 грн розпорядившись на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитки на загальну суму 24131 гривень 00 копійок, в подальшому були затримані працівниками поліції біля будинку № 9б по проспекту Мира в м. Києві.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме: рапортом начальника ОПС ВКП Дніпровського ГУНП у м. Києві; протоколом огляду місця події від 20.08.2020 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом особистого обшуку ОСОБА_1 від 20.08.2020 року; протоколами допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи обізнаним із покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме - не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу, може впливати на строки проведення досудового розслідування; а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній, перебуваючи на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду. У зв`язку з вищенаведеним, просив клопотання задовольнити.

Захисник Дунь В.В. заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не надано доказів на наявність ризиків. Його підзахисний раніше не судимий, має постійне місце проживання у м. Києві, враховуючи його молодий вік, а тому, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме - домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, може впливати на потерпілого та свідків, уникати від досудового розслідування та суду, а тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Петреченка А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 19 жовтня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 175 760 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 25 серпня 2020 року о 10 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя: