Рішення № 91233343, 14.08.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/588/20

Справа №754/15910/18

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді Таран Н.Г.,

секретаря судового засідання Каліта І.С.

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способів участі батька у вихованні дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, який в процесі розгляду справи уточнив та просив суд зобов`язати відповідача ОСОБА_3 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Визначити порядок зустрічі з неповнолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної першої суботи та неділі місяця з 09.00 год. (суботи) по 16.00 год. (неділі), без присутності матері ОСОБА_3 ; першу половину періоду весняних, осінніх та зимових канікул та другий місяць періоду літніх канікул; безперешкодне спілкування батька та доньки за допомогою будь-яких засобів зв`язку, у тому числі шляхом використання програм: Skуре, Vіbег чи інших, у вільний для дитини час протягом дня.

В обґрунтування вказаного позову позивач вказав, що з 1999 року по 2010 рік перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.09.2010 року у справі №2- 2641/10 шлюб між сторонами було розірвано. За час перебування у шлюбі у позивача та відповідачки народилось 4 дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту розірвання шлюбу та по цей час всі діти проживають разом з матір`ю - ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу у позивача з відповідачкою склались недоброзичливі стосунки, оскільки відповідачка не дає зустрічатись позивачу з дітьми, спілкуватись з ними та налаштовує дітей проти нього. Так, тривалий особистісний конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 негативно впливав та впливає на даний час на життя дітей і їх стосунки з батьком. На неодноразові прохання позивача надати йому можливість бачитись із дітьми відповідачка відмовляє. Поштові відправлення, якими позивач відправляв дітям подарунки та відкритки, відповідач свідомо не отримувала та вони за закінченням терміну зберігання повертались до позивача. У зв`язку з тим, що діти знаходяться під впливом матері, яка в свою чергу насаджує дітям думки про те, що позивач є «поганим» батьком та що з ним не варто спілкуватись, позивач вже тривалий час не спілкуюся з дітьми та не може брати участі у їх житті, відповідно стаючи для них все більш чужою людиною.

Ухвалою суду від 29.05.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі в якості третьої особи: службу у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги з підстав, які викладені в позовній заяві, та просили суд позов задовольнити. Позивач додатково пояснив, що бажає спілкуватися з дітьми, оскільки відповідачка не дає зустрічатись з ними та чинить перешкоди.

В судовому засіданні відповідач та представник відповідача позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказували на те, що встановлення графіку спілкування, про який просить позивач обмежить власні інтереси дітей, які відвідують школу, позашкільні секції та гуртки, спортивні змагання, спілкуються з друзями, відпочивають в тематичних дитячих таборах. Зокрема, позивач вказувала про те, що не чинить жодних перешкод позивачу у спілкуванні з дітьми, однак, вважає за доцільне враховувати інтереси дітей та узгоджувати з дітьми дати зустрічей з батьком. Окрім цього позивач вказувала про те, що не забороняє і не перешкоджає позивачу бачитись з дітьми, тому погоджується надавати батьку використовувати можливість бачитись з дітьми, але з урахуванням їхнього розпорядку дня, та графіком тренувань і поїздок.

Представники третіх осіб: служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилися. Від служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації до суду надійшов висновок Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування щодо розв`язання спору.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі перебували у шлюбі та мають дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини були визнані всіма учасниками судового процесу в заявах по суті справи та не підлягали доказуванню згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини.

Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).

За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Таким чином, законодавство України закріпило право одного з батьків, хто проживає окремо від дитини, на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.

Законодавством також встановлений обов`язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина не чинити перешкоди у здійсненні батьком прав щодо виховання сина та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення у судовому порядку.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування про визначення участі батька ОСОБА_1 , у вихованні дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 08.10.2019 року №101-9259/03 вбачається, що Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , у вихованні дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком: канікулярний період з урахуванням думки дітей за домовленістю між батьками. З метою уникнення конфліктних ситуацій між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватись режиму харчування, лікування, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей. Зобов`язати ОСОБА_9 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей ОСОБА_1 .

Згідно висновку психологічного обстеження дітей: ОСОБА_6 , 2009 року народження та ОСОБА_5 , 2003 року народження, Міського центру дитини від 06.09.2019 року, рекомендовано батьку встановити систематичний графік зустрічей з дітьми, оскільки вони потребують батьківської уваги, його конструктивної участі, підтримки та батьківського визнання. Батьку рекомендовано проявляти більш активну позицію та намагатися контактувати безпосередньо з дітьми: дзвонити їм, проявляти інтерес до значущих для дітей тем, цікавитись їхнім життям, намагатися формувати довірливі стосунки.

Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 , 2003 року народження - без присутності зв залі судового засідання позивача та відповідача - зазначив, що батько рідко йому пише, нічим не цікавиться. За останні 2 роки бачились 3-4 рази, було 5 пропозицій. Батько не дзвонить, пише смс, зустрічатися з батьком по графіку не бажає, оскільки у нього є друзі, навчання, розваги. Телефон має з 14 років. Мати не забороняє бачитись з батьком.

Опитана в судовому засіданні ОСОБА_6 , 2009 року народження- без присутності зв залі судового засідання позивача та відповідача - зазначила, що спілкується з батьком по можливості. Згодна бачитись з батьком коли буде така можливість за спільною попередньою домовленістю. Вказувала на те, що її мати не чинить перешкоди у спілкуванні з батьком. Також повідомила, що має мало вільного часу, у зв`язку з завантаженим графіком тренувань, майже щодня, навчанням і поїздок на змагання, тому зазвичай вона хоче провести вільний час якого не багато за малюванням.

Досліджені в судовому засіданні докази та надані пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спростовують твердження сторони позивача про те, що відповідач вчиняє перешкоди позивачу у спілкуванні з дітьми. Посилання представника позивача на те, що відповідач чинить вплив на дітей у зв`язку з чим вони не бажають бачитись з батьком не підтверджено належними засобами доказування та спростовано показаннями дітей.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв`язку із недоведеністю порушення відповідачем прав позивача як батька щодо виховання дітей та права на спілкування з ними. Крім того, самим позивачем не заперечувався факт тривалого самовільного не спілкування з дітьми після розлучення з відповідачкою, а тому визначення конкретного часу на спілкування з дітьми за рішенням суду всупереч бажанню самих дітей - не може відповідати інтересам дітей.

При цьому слід звернути увагу на те, що рішення органу опіки та піклування є чинним, зокрема, відповідно до вказаного висновку визначена періодичність зустрічей позивача з дітьми лише з відповідної згоди дітей та за домовленістю між батьками.

Керуючись 4, 5, 13, 13, 76-79, 81, 141, 263-265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, ст.ст. 7, 141, 151,153, 157, 159Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способів участі батька у вихованні дитини - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2020 року.

Суддя: Н.Г. Таран