Ухвала суду № 91233190, 28.08.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8095/20

провадження № 2/753/5857/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу»,

представник позивача - Скорицький Андрій Михайлович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи - 1. Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», 2. Дарницький районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

вимоги позивача - про стягнення суми за прострочення виконання грошового зобов`язання,

розглянув заяву представника позивача про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ансу» (далі по тексту - ТОВ «Ансу», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення суми за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме інфляційних витрат та трьох процентів річних, в загальному розмірі 177 408,02 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2013 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 533 593, 67 грн. та судові витрати в сумі 3 219 грн. 21.05.2013 дане рішення набрало законної сили. Ухвалою суду від 18.02.2019 замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Ансу». Попри вжитті державним виконавцем заходи, спрямовані на повне та реальне виконання рішення суду, рішення суду залишається не виконаним, а відтак позивач має право на отримання від боржника сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 15.06.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.08.2020 представник позивача Скорицький А.М. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0625 га, кадастровий номер: 3220882600:03:003:0108, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин; земельну ділянку площею 0,0625 га, кадастровий номер: 3220882600:03:003:0109, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти щодо цього майна будь-які реєстраційні дії.

Заява мотивована тим, що в рамках виконавчого провадження вказане майно було виставлене на електронні торги, однак за день до їх проведення боржник погасила борг у повному обсязі, у зв`язку з чим державний виконавець виніс постанову про припинення торгів та зняття арешту з майна, а відтак відповідач може відчужити належне їй нерухоме майно, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви про забезпечення позову з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

За загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та двох земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:03:003:0108, 3220882600:03:003:0109 площею 0,0625 га кожна, які знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин.

З витягу з системи АСВП за виконавчим провадженням № 39358746 та копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в рамках виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором належне відповідачу нерухоме майно було виставлене на електронні торги, однак у зв`язку з повним погашенням боргу 18.08.2020 державний виконавець припинив торги та зняв арешт з усього майна боржника.

За результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо невиконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, а відтак ураховуючи, що відповідач виконала рішення суду лише через сім років після набрання ним законної сили, суд погоджується з доводами позивача про існування ризику відчуження належного відповідачу нерухомого майна на користь третіх осіб,що створює реальну загрозу невиконання чи істотного ускладнення виконання рішення суду у разі повного або часткового задоволення позову.

Водночас суд бере до уваги, що ймовірна сукупна вартість усіх заявлених до арешту об`єктів нерухомого майна значно перевищує ціну позову, що дає підстави вважати неспівмірними вимоги позивача про забезпечення позову ціні позову.

Відтак, зважаючи на ціну, підстави і предмет позову, суд дійшов до переконання, що належним і достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту порушеного права буде арешт двох належних відповідачу земельних ділянок.

Оскільки арешт нерухомого майна унеможливлює вчинення з арештованим майном будь-яких дій, спрямованих на його відчуження, вимоги заяви про заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти щодо цього майна будь-які реєстраційні дії є зайвими.

З огляду на особу позивача та ураховуючи, що застосовувані судом у даній справі заходи забезпечення позову не несуть будь-яких потенціальних збитків для відповідача, підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ансу» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 3-А, код юридичної особи: 36757541) про забезпечення позовузадовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ), а саме:

?земельну ділянку площею 0,0625 га, кадастровий номер: 3220882600:03:003:0108, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 222593232208;

?земельну ділянку площею 0,0625 га, кадастровий номер: 3220882600:03:003:0109, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 222573832208.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя:

Ухвала підписана 28.08.2020.