Рішення № 91232920, 21.08.2020, Березанський районний суд Миколаївської області

21.08.2020 Справа № 469/448/20

2/469/485/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилась,

представник позивача адвокат Вороненко Т.М. - не з`явилась,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

Позивачка 18 червня 2020 року звернулась до суду з позовом, у якому просила зняти арешт, накладений постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського РУЮ від 23 вересня 2010 року, 08 вересня 2011 року та 12 січня 2012 року, на все належне їй майно, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/0072/820008024, укладеним 18 вересня 2008 року між позивачкою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У обґрунтування позову зазначала, що під час примусового виконання рішення Березанського районного суду від 08 липня 2010 року про стягнення з позивачки на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/0072/82/0008024 від 18 вересня 2008 року у сумі 64171,11 грн. постановами державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ від 23 вересня 2010 року, 08 вересня 2011 року та 12 січня 2012 року накладено арешт на все майно позивачки. 13 вересня 2017 року за кредитним договором №014/0072/82/0008024 від 18 вересня 2008 року було укладено договір про припинення зобов`язань до договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №2203512716 від 18 вересня 2008 року; заборгованість за кредитним договором №014/0072/82/0008024 від 18 вересня 2008 року відсутня, а тому на даний час немає необхідності у подальшому застосуванні арешту.

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та третьої особи.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року за заявою позивачки замінено неналежного відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на належного відповідача - Березанський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

У судове засідання позивачка та представник позивачки адвокат Вороненко Т.М. не з`явилися, представник позивачки адвокат Вороненко Т.М. надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Березанського РВ ДВС Кушнір Р. у судове засідання не з`явився, відзив на позов до суду не направив, надав заяву від 17 серпня 2020 року, у якій повідомив суд, що не заперечує проти позову, та просив розглянути справу за відсутності представника відділу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

18 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір №014/0072/82/0008024 про надання кредиту на споживчі цілі в сумі 51292,57 грн. зі сплатою 29,5 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 18 вересня 2014 року (а.с.11-12).

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2010 року у справі №2-183/2010 року кредитний договір №014/0072/82/0008024 від 18 вересня 2008 року достроково розірвано; стягнено з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 64171,11 грн. (а.с.11-12).

Як вбачається з постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №21506169 від 23 вересня 2010 року та ВП №28581962 від 08 вересня 2011 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2-183, виданого Березанським районним судом Миколаївської області 20 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в сумі 64934,71 грн., державним виконавцем було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с.20-23).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №204813734 від 19 березня 2020 року у реєстрі міститься запис за №12052150 від 12 січня 2012 року про арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , внесений Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ Аветисяна А.Е. №30620177 від 12 січня 2012 року (а.с.18).

13 вересня 2017 року за кредитним договором №014/0072/82/0008024 від 18 вересня 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про припинення зобов`язань до Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №22035127165 від 18 вересня 2008 року (а.с.14-17).

Згідно з довідкою АТ «Райффайзен Банк Аваль» №Д2-В41/62-289 від 26 травня 2020 року, виданою ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №014/0072/82/0008024 від 18 вересня 2008 року (КР№22035127185) відсутня (а.с.13).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на порушення її прав, як власника майна, захист яких передбачено ст.ст.321, 319 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 368 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що за наявності арешту, накладеного на майно, порушується право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, існування на даний час підстав для такого обтяження судом не встановлено, а тому право позивачки підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зняти арешт, накладений постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції від 23 вересня 2010 року у виконавчому провадженні №21506169, від 08 вересня 2011 року у виконавчому провадженні №28581962 та від 12 січня 2012 року, реєстраційний номер обтяження 12052150, на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 21 серпня 2020 року.

Суддя: