Постанова № 91230708, 31.08.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/791/20

Провадження № 3/618/188/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року суддя Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в смт Дворічна справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВПС «Тополі» Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, без визначеного місця проживання,

за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

встановив:

03 липня 2020 року старшим інспектором прикордонної служби групи ДІПС ВПС «Тополі» складено протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111086 від 03 липня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 03 липня 2020 року о 07 год 35 хв на напрямку с. Тополі (Україна) – с. Пригородні Тополі (РФ) в районі ІПЗ № 105 на вихід з України, намагався незаконно перетнути державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», та був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» за 100 метрів від державного кордону України, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

28 серпня 2020 року інспектором прикордонної служби – кулеметником 3-ї групи прикордонної служби ВІПС типу «В» ВПС «Тополі» складено протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111095 від 28 серпня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 26 серпня 2020 року о 12 год 50 хв на напрямку с. Тополі (Україна) – с. Двулучне (РФ) в районі ІПЗ № 76, в пішому порядку на вихід з України, незаконно перетнув державний кордон України в обхід встановлених пунктів пропуску, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», та був затриманий прикордонним нарядом Російської Федерації за 10 метрів від державного кордону за порушення режиму державного кордону з України в РФ, вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

28 серпня 2020 року інспектором прикордонної служби – кулеметником 3-ї групи прикордонної служби ВІПС типу «В» ВПС «Тополі» складено протокол про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111096 від 28 серпня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 28 серпня 2020 року о 12 год 25 хв на напрямку ст. Соловей (РФ) – ст. Тополі (Україна) в районі ІПЗ № 76, в пішому порядку, незаконно перетнув державний кордон України в обхід встановлених пунктів пропуску, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», та був затриманий прикордонним нарядом о 12 год 25 хв 28 серпня 2020 року за 10 метрів від державного кордону, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі ст. 36 КУпАП суддя вважає за необхідне об`єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП в одну адміністративну справу, присвоївши їм один номер справи 618/791/20 та один номер провадження 3/618/188/20.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав та пояснив, що дійсно 03 липня 2020 року о 07 год 35 хв на напрямку с. Тополі (Україна) – с. Пригородні Тополі (РФ) в районі ІПЗ № 105, намагався незаконно перетнути державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску та був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» за 100 метрів від державного кордону України. Також, 26 серпня 2020 року о 12 год 50 хв на напрямку с. Тополі (Україна) – с. Двулучне (РФ) в районі ІПЗ № 76, в пішому порядку на вихід з України, він незаконно перетнув державний кордон України в обхід встановлених пунктів пропуску та був затриманий прикордонним нарядом Російської Федерації за 10 метрів від державного кордону за порушення режиму державного кордону з України в РФ, а 28 серпня 2020 року о 12 год 25 хв на напрямку ст. Соловей (РФ) – ст. Тополі (Україна) в районі ІПЗ № 76, в пішому порядку знову незаконно перетнув державний кордон України в обхід встановлених пунктів пропуску, та був затриманий прикордонним нарядом о 12 год 25 хв 28 серпня 2020 року за 10 метрів від державного кордону. В скоєному щиро каявся.

Допитавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Суд зауважує, що, виходячи з принципів непорушності державних кордонів, які є відображенням територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності, суверенітету та єдності України, будь-які дії стосовно порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України є неприпустимими та повинні рішуче припинятися особами, на яких покладено обов`язки щодо забезпечення недоторканності державного кордону України, а осіб, винних в таких порушеннях, притягати до відповідальності.

За ч. 1 ст.204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно із судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання необ`єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень, тому суд їх визнає належними, допустимими та достатніми і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, як перетинання та спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Крім пояснень ОСОБА_1 , факт вчинення ним адміністративних правопорушень підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111086 від 03 липня 2020 року, ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111096 від 28 серпня 2020 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111095 від 28 серпня 2020 року;

- протоколом про адміністративне затримання від 03 липня 2020 року;

- протоколом про адміністративне затримання від 28 серпня 2020 року;

- рапортом інспектора прикордонної служби від 03 липня 2020 року;

- рапортами інспектора прикордонної служби від 28 серпня 2020 року;

- схемою затримання на ділянці відділу прикордонної служби «Тополі» від 03 липня 2020 року;

- схемою затримання на ділянці відділу прикордонної служби «Тополі» від 28 серпня 2020 року;

-письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан. Обставиною, що пом`якшує його відповідальність, є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують його відповідальність, суддею не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення за № 618/789/20 (провадження № 3/618/186/20) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення за № 618/790/20 (провадження № 3/618/187/20) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, об`єднати зі справою про адміністративне правопорушення за № 618/791/20 (провадження № 3/618/188/20) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, присвоївши їм один номер справи 618/791/20 та один номер провадження 3/618/188/20.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 КУпАП та накласти відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 2 доби.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Дворічанський районний суд Харківської області.

Суддя Ю. М. Гніздилов