Рішення № 91229786, 28.08.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/6803/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку регресу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 шкоду у порядку регресу у розмірі 5 134 грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 01.09.2017 року між ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1455549, яким було забезпечено автомобіль «Toyota Auris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 12.04.2018 року у м. Львові по вул. Городоцькій, 47 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot 207», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (потерпілій), під керуванням ОСОБА_3 та забезпеченого автомобіля «Toyota Auris», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 . Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2018 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. 13.04.2018 року до позивача звернувся потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу у зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору. Позивач на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в особі його представника у розмірі 5 134 грн. 29 коп. Відповідач повідомив позивача про ДТП через значний проміжок часу 27.02.2019 року, тобто через 11 місяців після ДТП. 13.02.2019 року на адресу відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування. 01.03.2019 року зазначену вимогу було отримано відповідачем, однак жодних дій з боку відповідача здійснено не було. Враховуючи наведене, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.05.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Полісом обов`язкового страхування № АМ/1455549 позивачем було застраховано автомобіль «Toyota Auris», реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 (а.с. 44).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2018 року у справі № 462/2532/18 стверджується, що ОСОБА_1 12 квітня 2018 року о 20 год. 15 хв. у м. Львові на вул. Городоцька, 47 керуючи автомобілем «Toyota» реєстраційний номер НОМЕР_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Citroen» реєстраційний номерНОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який отримав інерційний рух і здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot» реєстраційний номерНОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , чим ОСОБА_1 порушив п.п. 1.5; 2.3Б, Д; 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти штраф у розмірі 340 /триста сорок/ гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 352 гривні 40 копійок судового збору в дохід держави. Посвідчення водія НОМЕР_5 видане на ім`я ОСОБА_1 повернуто ОСОБА_1 (а.с.56).

Заявою про настання страхового випадку стверджується, що потерпілий ОСОБА_3 звернувся до страхової компанії для отримання страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події за участю ОСОБА_2 (а.с. 47-50).

Звітом № SOS_-180416-4461142 від 24.04.2018 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, стверджується, що вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Peugeot 207» становить 5 134 грн. 29 коп. (включаючи ПДВ на ремонтні роботи, запасні частини, матеріали фарбування) (а.с.57-61).

Страховим актом № UA2018041300034/L01/03 від 23.08.2018 року та розрахунком страхового відшкодування до страхового акту встановлено, що страхове відшкодування нараховано та розраховано до виплати у сумі 5 134 грн. 29 коп. (а.с. 82, 83).

Платіжним дорученням № 20053 від 23.08.2018 року стверджується, що на користь ОСОБА_3 було виплачено 5 134 грн. 29 коп. (а.с. 84).

У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припиненні зобов`язання з відшкодування шкоди.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди у деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.

У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Крім того, у правовідносинах майнового страхування страховик, що виплатив страхове відшкодування, не може звернутися до страхувальника чи іншої особи, яка одержала страхове відшкодування.

Натомість регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред`явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов`язанні.

У справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна. У разі оформлення працівниками відповідних підрозділів МВС України відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.

Тому, дійсно, як вбачається із вказаних вимог закону позивач (страховик) має право, у випадку неповідомлення його відповідачем (страхувальником) без поважних причин у передбачені законом терміни та формі, на зворотну вимогу у розмірі виплаченого відшкодування.

Однак при застосуванні вказаних норм закону слід враховувати, зокрема, правові позиції Верховного Суду України, що висловлені у постановах, за наслідками розгляду справ в порядку п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

З таких вбачається, що за змістом наведених правових норм можна зробити висновок, що у разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника (зміст правових висновків Верховного Суду України у справах №6-186цс16 від 30.03.2016 року та №6-1613цс16 від 31.05.2016 року).

Тобто дані норми вказують на право страховика щодо подання такого позову, а не необхідність безумовного стягнення сум в порядку регресу.

Крім цього, як вбачається із правових висновків Верховного Суду України, - наведеними вище правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Проте в разі якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях, адже регресні зобов`язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов`язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

У даній справі, факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, розмір страхового відшкодування, сплачений страховиком на підставі судового рішення, не перевищує ліміту відповідальності страховика, крім цього жодних доказів про виникнення у позивача необґрунтованих виплат ним не представлено, про такі не наведено та клопотань про витребування таких не заявлено, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не є підставою для пред`явлення регресного позову до водія забезпеченого транспортного засобу.

Разом з тим, згідно з п. 38.1.1 «в», п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки постановою Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2018 року вина відповідача у скоєнні ДТП доведена, то дані обставини не потребують доказування.

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, їх правове регулювання, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 на момент ДТП керував транспортним засобом, здійснив ДТП, то після виплати позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 5 134 грн. 29 коп. на користь потерпілої особи, то у нього виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди у порядку регресу, а тому з цих підстав позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1 921 грн., сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» (ЄДРПОУ: 20782312, НОМЕР_6 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаціний номер: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» 5 134 (п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 29 коп. завданих збитків у порядку регресу.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: