Ухвала суду № 91228200, 31.08.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/595/20

Провадження №: 1-кп/332/196/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалпегіної О.Л.,

за участі:

секретаря судового засідання Хіміч С.М.,

прокурора Максименкова М.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Герговського С.П.,

захисників Зубенка О.А., Ляпіна В.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурором під час судового розгляду були заявлені клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строків дії запобіжних заходів у вказаному вище кримінальному проваджені.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на обґрунтованість пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який кваліфікується як тяжкий злочини. Також прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинувачених переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ризикам.

Потерпілий та його представник вважали, що необхідним запобіжним заходом для обвинувачених буде домашній арешт.

Захисник Ляпін В.Ю. заперечував проти клопотання прокурора зазначив, що прокурором не надано жодного письмового доказу в обґрунтування клопотання, зазначено лише про тяжкість злочину, не доведено продовження існування ризиків та неможливість обрання більш м`якого запобіжного заходу. Також захисник вважав порушенням презумпції невинуватості посилання прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, який не набрав законної сили. Тому захисник просив суд відмовити у задоволені клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із урахуванням того, що громадянин ОСОБА_4 згоден надати належне йому житлове приміщення для проживання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 погодився із думкою захисника, також просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зобов`язався з`являтись до суду, виконувати процесуальні обов`язки.

Захисник Зубенко О.А. заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що воно не є цілком обґрунтованим, ризики на які посилається прокурор на теперішній час відсутні. Також захисник зазначив, що на теперішній час ОСОБА_3 одружився. Крім того він має родину, яка здатна забезпечити його матеріальне утримання та контролювати його поведінку. На думку захисника саме цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язався виконувати процесуальні обов`язки.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинувачених під вартою, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 183 та ч. 4 ст. 199 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. За приписами ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку запобіжного заходу суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами статей 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.

Ухвалою суду від 09.07.2020 строки дії запобіжних заходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було продовжено до 07.09.2020 із можливістю внесення застави.

Враховуючи неможливість до спливу вказаного строку закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення, суд вважає за необхідне розглянути та вирішити заявлені прокурором клопотання.

Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості осіб у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, при оцінці судом на зазначеній стадії судового провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На теперішній час судом безпосереднього досліджено письмові докази, проведено допит свідків сторони обвинувачення, експерта, отримано висновок автотоварознавчої експертизи з метою визначення вартості викраденого майна. Потерпілий відмовився давати суду покази. Судом заплановано допитати ще одного свідка сторони обвинувачення, стосовно якого застосовано заходи безпеки, допитати обвинувачених у разі їх згоди давати суду покази, розглянути клопотання захисника Ляпіна В.Ю. щодо допиту експерта.

Наявність ризиків можливого переховування обвинувачених від суду та вчинення інших злочинів суд оцінює, виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації кожного з обвинувачених.

Злочин, у якому обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії умисних корисливих тяжких злочинів проти власності. Санкцією ч. 3 ст. 185 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років. І така тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування обвинувачених від суду.

Однак, при оцінці наявності ризику переховування суд враховує не лише тяжкість злочину, але і те, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення злочину проти власності, обвинувачується у вчинені злочину під час відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2019 у вигляді позбавлення волі із встановленням іспитового строку, не був офіційно працевлаштованим, не має міцних соціальних зв`язків.

ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисних злочинів, зокрема, корисливого тяжкого злочину проти власності, раніше звільнявся від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.

Матеріальне становище ОСОБА_3 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

До того ж, на цей час на розгляді у Запорізькому апеляційному суді перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2020 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України. У цьому кримінальному провадженню і ОСОБА_3 і ОСОБА_2 також були обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Вказана обставина також свідчить про антисоціальну спрямованість, схильність обвинувачених до вчинення злочинів.

Сімейне життя та соціальні зв`язки ОСОБА_3 , на наявність яких звернув увагу захисник Зубенко О.А., не переважають можливості продовження антисоціальної поведінки обвинуваченого у подальшому. Вказані обставини не були стримуючими факторами у поведінці ОСОБА_3 до цього часу та не є дієвими та впливовими на його поведінку, щоб гарантовано забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та утримати його від продовження злочинної діяльності.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, на думку суду, не дозволить належним чином контролювати поведінку обвинувачених, які підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину.

Оскільки жодна особа не висловила намір бути поручителями обвинувачених, суд позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у виді особистої поруки.

Відсутність офіційного працевлаштування ОСОБА_2 і ОСОБА_6 та постійного джерела доходів у кожного з обвинувачених виключає можливість застосування застави, як запобіжного заходу.

Домашній арешт, на переконання суду, не здатний забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення. Надані захисником Ляпіним В.Ю. документи щодо громадянина ОСОБА_4 не можуть бути взяті судом до уваги як підстава зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 через недостатність відомостей про особу ОСОБА_4 , його соціальні зв`язки.

За таких обставин, враховуючи продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а також враховуючи вік та стан здоров`я обвинувачених, суд вважає за можливе продовжити термін дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів із урахуванням обсягу кримінального провадження, процесуальних дій, які необхідно вчинити та поведінки учасників процесу, із можливістю внесення застави у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 грн. із покладенням на обвинувачених у разі внесення застави відповідних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 183-189, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.10.2020 включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у національній грошовій одиниці, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за реквізитами: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, Рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.10.2020 включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_3 заставу у сумі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у національній грошовій одиниці, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за реквізитами: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, Рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження в залі судових засідань 31.08.2020.

Суддя О.Л.Шалпегіна